ДАОСИЗМ І МАРКСИЗМ-ЛЕНІНІЗМ: ПОЄДНУЮЧИ НЕПОЄДНУВАЛЬНЕ. ЩОДО ДОЦІЛЬНОСТІ ВИВЧЕННЯ КЛАСИКІВ У ДОСЛІДЖЕННІ МЕТОДОЛОГІЇ ВЕДЕННЯ СУЧАСНОЇ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  М. С. Кучерук

Анотація

У вивченні гібридних воєн і виробленні успішних протидій гібридним загрозам, на нашу думку, надзвичайно велику вагу має досвід стародавнього Китаю. Там із давніх часів існує воєнна доктрина – витончене мистецтво досягати своїх цілей. Ця військова наука трималася в секреті й маловідома навіть у самому Китаї. Ми маємо дякувати синологам, які відкрили нам таємничий світ Азії, не тільки переклали твори китайських класиків, а й забезпечили нас коментарями й дослідженнями, що дають можливість не тільки читати твори стародавніх стратегів, а й розуміти їх. Щодо дослідження методів гібридної війни, застосованих В. Леніним, і пошуків історичних прецедентів уважаємо більш доцільним опиратися на доктрину Сунь-цзи. Немає відомостей, чи вивчав Ленін трактат «Мистецтво війни», але на практиці він використав усі його настанови. Наприклад, «Майстерний лідер прищеплює норми моралі й суворо дотримується методу та дисципліни; тому й важить головою за успіх», «Війна – це шлях обману» тощо. Досвід більшовиків демонструє, що головним у їхній стратегії стало завоювання умів, панування над свідомістю мас, а конкретні практичні кроки стали вже другорядними й похідними. В. Ленін, зокрема, мав звичку починати полеміку зі своїми опонентами з ідеологічних питань. На відміну від В. Леніна, його противники вважали ідеологічні питання несуттєвими. Друга відмінність ленінської методології – її еклектичний характер. Пишучи про необхідність творчого застосування теорії К. Маркса й застерігаючи від догматичного сприйняття марксизму, В. Ленін говорив про застосування різних форм і методів «революційної боротьби» й швидкої заміни однієї форми боротьби іншою за необхідності (див. «Дитяча «хвороба лівизни» в комунізмі»). Отже, сучасна гібридна війна також, по суті, є еклектикою, що поєднує в собі різноманітні форми й засоби, навіть далекі від традиційної війни. У цьому сенсі вона відповідає духу нашого часу – глобалізації, що вбирає всі культури світу. Також глобалізація зробила світ видимим, а методи ведення війн не нові, лише модернізовані рецепти класиків. Придворні інтриги і стратагеми давно вийшли за межі палаців, тепер вони охоплюють усіх, а не лише аристократію.

Як цитувати

Кучерук, М. С. (2021). ДАОСИЗМ І МАРКСИЗМ-ЛЕНІНІЗМ: ПОЄДНУЮЧИ НЕПОЄДНУВАЛЬНЕ. ЩОДО ДОЦІЛЬНОСТІ ВИВЧЕННЯ КЛАСИКІВ У ДОСЛІДЖЕННІ МЕТОДОЛОГІЇ ВЕДЕННЯ СУЧАСНОЇ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ. Китаєзнавчі дослідження, (2), 26-38. https://doi.org/10.51198/chinesest2020.02.025
Переглядів статті: 85 | Завантажень PDF: 85

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

гібридна війна, В. Ленін, Сунь-цзи, дао, організація, пропаганда, ідеологія

Посилання
Горбулін В. Гібридна війна: все тільки починається. URL: https://dt.ua/internal/gibridna-viyna-vse-tilki-pochinayetsya-_.html
Горбулін В. (Ред.). Світова гібридна війна: український фронт. Харків, 2017.
Клаузевиц К. фон. О войне. В 2 т. Москва, Санкт-Петербург, 2002.
Конрад Н. И. Избранные труды: Синология. Москва, 1977.
Конрад Н. И. Трактаты о военном искусстве. Сунь-Цзы, У-Цзы. Москва, Санкт-Петербург, 2003.
Кульчицький С. Російська революція 1917 року: новий погляд. Київ, 2008.
Ленин В. І. Повне зібрання творів. Т. 5. Київ, 1969.
Ленін В. І. Повне зібрання творів. Т. 23. Київ, 1972.
Ленин В. І. Повне зібрання творів. Т. 41. Київ, 1974.
Ленін В. І. Повне зібрання творів. Т. 42. Київ, 1974.
Ленин В. И. Избранные сочинения. Т. 3. Москва, 1984.
Малявин В. Военный канон Китая. Сунь-цзы. Сунь Бинь. Москва, 2016.
Марксизм-ленинизм // Прохоров А. М. (Гл. ред.). Большая Советская Энциклопедия. Т. 15. Москва, 1974.
Сунь-Цзи. Мистецтво війни. Харків, 2016.
Hoffman F. G. Hybrid Warfare and Challenges. URL: https://smallwarsjournal.com/documents/jfqhoffman.pdf