Китаєзнавчі дослідження

РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ ТОРГІВЛІ КИТАЮ В НОВУ ЕПОХУ

2025-03-17T12:55:12+02:00

У статті представлено аналіз розвитку цифрової торгівлі Китаю, акцентовано увагу на його ролі як світового лідера у сфері транскордонної електронної комерції та цифрових послуг. Розуміння досягнень і викликів Китаю у цій сфері є важливим для формування майбутніх підходів до міжнародної торгівлі. На основі поєднання якісних і кількісних методів дослідження, зокрема огляду літератури, статистичного аналізу й експертного опитування українських китаєзнавців та економістів, у дослідженні проаналізовано еволюцію державної політики щодо цифровізації торгівлі та надано комплексну оцінку поточного розвитку цифрової торгівлі в Китаї та потенціалу її розвитку. Висвітлено досягнення Китаю у створенні розвиненої цифрової інфраструктури, що підтримується державними політиками, значними інвестиціями в дослідження й розробки та інноваціями у сфері логістики. Представлено статистичний аналіз транскордонної електронної комерції та цифрових послуг у 2018–2023 роках, який демонструє високі темпи зростання експорту й імпорту. Виокремлено основні тенденції, зокрема домінування телекомунікаційних, комп’ютерних та інформаційних послуг в експорті та диверсифікацію імпорту цифрових послуг. Використано індекс цифровізації торгівлі ООН та інші глобальні показники для контекстуалізації позиції Китаю в міжнародній торгівлі. Комплексний SWOT-аналіз, доповнений матрицею TOWS, був проведений на основі даних експертного опитування для оцінки сильних і слабких сторін, можливостей і загроз у секторі цифрової торгівлі Китаю, що уможливило надання стратегічної оцінки перспектив розвитку. Досягнення Китаю в секторі цифрової торгівлі підкреслюють важливість інтеграції технологій, політики та розвитку ринку. Попри такі виклики, як залежність від іноземних технологій, нерівномірний доступ до цифрових ресурсів і ризики кібербезпеки, країна має значні можливості в галузі штучного інтелекту, фінансових технологій і глобальних партнерств. Стратегічні зусилля в інноваціях, подоланні нерівності та розширенні міжнародної інтеграції можуть зміцнити позиції Китаю як лідера цифрової торгівлі та сприяти створенню стійкої, інклюзивної і сталої цифрової економіки.

ПІДХІД КИТАЮ ДО СТРАТЕГІЙ ХЕДЖУВАННЯ СЕРЕДНІХ СИЛ В АЗІАТСЬКО-ТИХООКЕАНСЬКОМУ РЕГІОНІ

2025-03-17T12:55:26+02:00

Оскільки важливість подій в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні щодня зростає в парадигмі американсько-китайського суперництва, стратегії, що застосовуються державами регіону для запобігання можливим негативним наслідкам конкуренції великих держав, значно відрізняються залежно від багатьох факторів. А втім, зростаюча тенденція серед середніх сил полягає у застосуванні стратегії хеджування. Як лідери регіону, середні сили зобов’язані коригувати свою зовнішньополітичну стратегію, зберігаючи пріоритети, збалансовуючи економічні та безпекові фактори й посилюючи свій вплив. Крім того, оскільки «середня сила» – це вже нова визначальна категорія в класифікації держав, тому це дослідження спробує відповісти на питання про те, як Китай впливає на стратегії хеджування середніх сил та які методи використовує Пекін, щоб забезпечити безперервну підтримку або принаймні збереження статус-кво на тлі геополітичної нестабільності в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та співпраці регіональних держав і США. У дослідженні йдеться про те, що нормативні категорії для підходів Китаю до співпраці з хеджуючими середніми силами можна концептуалізувати як дві категорії: управління зусиллями й основний рушій стратегії. Таким чином, підхід до оптимізації зусиль для залучення Південної Кореї та В’єтнаму, які відчувають виклики своєму суверенітету, суттєво відрізнятиметься від стратегії узгодження зусиль, застосованої до Таїланду та Індонезії, які мають спільні інтереси та цінності щодо регіонального розвитку з Китаєм. Водночас опортуністична стратегія, застосована Китаєм для співпраці з Південною Кореєю і Таїландом, офіційними союзниками США, відрізняється від застосованої щодо В’єтнаму й Індонезії, а саме стратегії, керованої прагматизмом.

ГЛОБАЛЬНИЙ ВПЛИВ ТА ЛОКАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РИНКУ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ КИТАЮ

2025-03-17T12:55:40+02:00

Ринок громадського харчування Китаю є одним із найбільш динамічних і впливових в світі. Китай не лише формує тренди на внутрішньому ринку, а й активно інтегрується в глобальну гастрономічну індустрію, поширюючи елементи своєї кухні та культури харчування. Водночас ринок зазнає впливу локальних тенденцій, зокрема цифровізації, розвитку послуг доставки їжі, змін у споживчих звичках молоді та зростання інтересу до здорового харчування. Метою дослідження є визначення основних трендів і викликів, що формують сучасний ринок громадського харчування Китаю, а також окреслення можливостей для подальшого зростання галузі в умовах цифровізації та змін споживчих пріоритетів. Методологія дослідження базується на статистичному та порівняльному аналізі, систематизації даних, аналітичному моделюванні та інтерпретації актуальних тенденцій. Глобальний вплив на ринок громадського харчування Китаю базується на кількох ключових чинниках: зростанні середнього класу, урбанізації та інтеграції цифрових технологій, зокрема мобільних додатків для доставки їжі. Водночас ринок демонструє значну динаміку в частині зростання сегментів вуличної їжі, кафе та барів, а також ресторанів із повним набором послуг. Це свідчить про адаптацію китайських споживачів до нових форматів харчування, що забезпечують зручність і швидкість обслуговування. Зміни у споживчих звичках, зокрема серед молоді, зростання попиту на різноманітну кухню й інтеграція цифрових рішень стимулюють зростання сегментів швидкого харчування та доставки їжі. У дослідженні представлено порівняльний аналіз змін у структурі ресторанного бізнесу після пандемії COVID-19, а також розглянуто інноваційні стратегії, які підприємства застосовують для відновлення та розвитку ринку. Китай, зокрема, демонструє значне відновлення ринку після пандемії, з прогнозом зростання до 5,6 трлн юанів до 2025 р. Надано рекомендації для зацікавлених сторін (регуляторів, бізнесу, громадських організацій), які забезпечать ефективність реалізації отриманих результатів. Перспективи розвитку цього сектору передбачають стабільне зростання завдяки розвитку нових форматів обслуговування, інтеграції інновацій та підвищенню попиту на зручні й екологічно чисті продукти. Це відкриває нові можливості для бізнесу, який прагне адаптуватися до сучасних потреб споживачів.

ДОСВІД КИТАЮ У СФЕРІ ЗЕЛЕНОГО ТА ПЕРЕХІДНОГО ФІНАНСУВАННЯ

2025-03-17T12:55:48+02:00

Однією з глобальних проблем сучасності, що може привести до катастрофічних наслідків, є кліматичні зміни, спричинені значними викидами вуглекислого газу в атмосферу, забруднення навколишнього середовища шкідливими речовинами. Збереження довкілля, перехід до низьковуглецевої економіки, досягнення нульового рівня викидів вуглецю стало критичним у сучасних умовах у зв’язку з ескалацією негативного впливу зміни клімату в глобальному вимірі. Усе це зумовлює необхідність прискорення зеленої трансформації на рівні держав, що потребує відповідних джерел фінансування. Китай належить до країн із найвищим рівнем викидів і водночас є одним із лідерів щодо переходу до зеленої економіки. Метою статті є аналіз найкращих практик у сфері зеленої трансформації економіки й побудови системи зелених фінансів у Китаї та виявлення можливостей застосування їх в Україні. У статті проаналізовано досвід Китаю щодо впровадження проєктів підвищення енергоефективності та збереження довкілля на рівні міст задля досягнення макроекономічного ефекту й запропоновано його використання в Україні. На основі проведеного дослідження визначено, що розробка пілотних проєктів для окремих міст – промислових центрів, які мають найвищі показники викидів вуглецю, діоксиду сірки та інших шкідливих речовин у навколишнє середовище, може бути першим етапом «зеленої» трансформації країни. Це дасть змогу отримати ефект на макрорівні та в подальшому розширити масштаб зеленої трансформації, використовуючи досвід пілотних міст. У статті висвітлюється комплексний підхід Китаю щодо створення умов для переходу до зеленої економіки, а саме поєднання заходів, упроваджених державою на макрорівні та на рівні міст, стратегічне партнерство держави з бізнесом, активна участь банків та інших фінансових установ у сприянні зеленому переходу шляхом визначення пріоритетних напрямів фінансування. Автор підкреслює важливу роль банків та інших фінансових інституцій у побудові зеленої фінансової системи та сприянні зеленому переходу. Визначено, що створена архітектура зеленого фінансування може стати основою для фінансування зелених ініціатив і перехідного періоду в Україні, що сприятиме її сталому розвитку. Вдале поєднання посилення нормативних вимог до бізнесу та створення системи зеленого та перехідного фінансування, зокрема розширення доступу до фінансових ресурсів, імплементація інноваційних цільових фінансових інструментів, дасть поштовх для прискореного переходу до зеленої економіки.

ЛЯО ЇМЕЙ. ЗАКОХАНИЙ НОСОРІГ

2025-03-14T10:20:23+02:00

П’єсу «Закоханий носоріг» драматургині Ляо Їмей називають класикою сучасного китайського театру. Написана та вперше поставлена на театральній сцені в 1999 р. її чоловіком Мен Цзінхуеєм, одним із найвпливовіших режисерів експериментального театру, цей художній твір витримав вже близько 2,5 тис. постановок, зібравши аудиторію понад мільйон глядачів. Це історія про нестямне кохання доглядача зоопарку Малу до своєї сусідки Мінмін. Впертість та відлюдькуватість юнака нагадують характер носорога Тули, яким він опікується. Подекуди і поведінка юнака нагадує звірину: поганий зір допомагає розпізнавати людей за їхнім запахом, а Мінмін асоціює з ароматом лимонної жувальної гумки. У розлогих монологах Малу часто розмірковує над тим, що в сучасному житті немає місця романтичному коханню, яке оспівується в класичній китайській літературі. Попри свою токсичну закоханість в іншого, Мінмін відповідає Малу взаємністю, але їхні стосунки імпульсивні, деструктивні, а отже, короткотривалі. Затьмарений жагучим коханням хлопець викрадає дівчину і готовий схилити небо та зорі до її ніг, але поза обіцянками у нього нічого немає. У відчаї він забиває свого єдиного друга – носорога Тулу – і жертвує в ім’я Мінмін тим, що має – серцем вбитого носорога і самим собою. Ляо Їмей вдалося зафіксувати у п’єсі екзестинційну тривогу молодого покоління на зламі тисячоліть, яка виражається в невизначеності, сумнівах і бажанні знайти свою ідентичність. Як слушно зауважують більшість критиків, п’єса «Закоханий носоріг» стала своєрідною «Біблією кохання», оскільки палкі, нестримні, безрозсудні, а подекуди по-звіриному інстинктивні стосунки між Малу та Мінмін – це саме те, що наразі бракує романтичним відносинам сучасної китайської молоді в умовах глобалізації та урбанізації. Ляо Їмей свідомо перенаситила п’єсу гіперболами, сатирою та гротеском, щоб іронічно змалювати життя людей у нову епоху, де панують чіткі правила споживацтва, а кохання може бути стандартизоване тренувальними курсами. Сценічна архітектоніка п’єси вражає своєю незвичайністю, оскільки поєднала елементи театру абсурду Ежена Йонеско, фрагменти епічного театру Бертольда Брехта та власне традиційного китайського театру, що загалом виявляється в абсолютно нереалістичному часі та історичному контексті, драматичній непослідовності, розлогій декламації монологів та діалогів у бік аудиторії, пісенних вставках з оціночною функцією, практичній відсутності декорацій.

КИТАЙ У ФОКУСІ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: ПІДСУМКИ XVIII МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «КИТАЙСЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ: ТРАДИЦІЇ ТА СУЧАСНІСТЬ»

2025-03-14T10:20:32+02:00

У статті висвітлено результати XVIII Міжнародної наукової конференції «Китайська цивілізація: традиції та сучасність», що відбулася 14 листопада 2024 року. Захід об’єднав понад 20 науковців для обговорення історичних, культурних, політичних, економічних і мовознавчих аспектів розвитку Китаю. Робота конференції здійснювалася за трьома секціями: «Дослідження китайської цивілізації: історія, філософія, культура», «Китай у сучасному світі: міжнародно-політичний аспект та соціально-економічний розвиток», «Теоретичні та прикладні питання китайського мовознавства та літературознавства». Представлені доповіді охопили широкий спектр китаєзнавчих тем: від дослідження історичної та культурної спадщини до сучасних економічних трансформацій, а також питань мовознавства і літературознавства. Конференція сприяла міждисциплінарному обміну думками, представила нові перспективи у вивченні Китаю та продемонструвала високий рівень розвитку китаєзнавчих досліджень.