Китаєзнавчі дослідження

A FORGOTTEN CORNER IN THE BRITISH EMPIRE – A CONCISE HISTORY OF SHAMIAN IN MODERN CHINA, 1859–1943

2024-02-07T14:46:48+02:00

The article illustrates the history of Shamian, which is a small and obscure island located in the very corner of Guangzhou, China. This place had been leased as a concession to Britain until 1943. The history and development of Shamian concession was coincided with the first Sino-British encounter and the opening of China to the West, and it symbolized the imperial partition as well as the social transformation of China. In this article, the author traces back the origin of Shamian, its beautiful environment and surroundings, its European life style, its unique cultural atmosphere, its British-based institutions, its segregation and discriminative policy against Chinese, which led to the upheavals of many Chinese residents culminating in the large Sino-British conflicts and massacre in 1925, when the place was under siege for more than one year. After the incident, both Chinese and British claimed they were ignorant and on the right side of history, and it was the other side should take the responsibility for the occurrence of the tragedy. Such dispute continues to the present as an unsettled historical case. Shamian finally returned to the Chinese rule at the end of World War II, which closed the last chapter of foreign colonialism in Chinese history. After the Communist government took power in 1949, China was closed to the West for almost thirty years, and Shamian became the best teaching example of anti-imperialism for the Red China. Only until Deng Xiaoping, who initiated the new national policy of “openness and reform”, took power in 1978, did Shamian begin to change its outlook which resembled more like its pre-1949 face. Since then, Shamian has been rebuilt with its previous European style architectures and cultural relics. It is a special district of foreign consulates in the city of Guangzhou and it becomes China’s symbol of opening to the whole world. For many Westerners, Shamian arouses their nostalgic feeling of a little mirror of Europe in modern China. But for many Chinese, this place recalled an era of capitulationism and impotence; many labelled it as one of China’s monuments of national humiliation, especially after the outbreak of the incident in 1925, Shamian was increasingly stigmatized by the jingoists as a symbol of foreign imperialism in China. At the end, however, no one can deny that the concession not only contributed to the modernization of Guangzhou, but also set China on the irreversible course of modernity. Under the rule of European and the influence of Western civilization, the former foreign enclave once became a very cosmopolitan place in a backward China. The island had aroused so many romantic memories for the Westerners, and at least it had created a niche in the history of modern China as well as in the history of British Empire.

ЕВОЛЮЦІЯ НАЦІОНАЛІСТИЧНИХ НАРАТИВІВ У СУЧАСНОМУ КИТАЇ: ВІД СТОЛІТТЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИНИЖЕННЯ ДО «КІБЕРНАЦІОНАЛІЗМУ»

2024-02-07T14:46:56+02:00

Розвиток націоналістичних наративів у Китаї від початку ХХ ст. відбувався на тлі визначних історичних подій, що, зрештою, сформували сучасну КНР у її нинішньому вигляді. Деякі наративи не втратили своєї поширеності та актуальності, хоча й пройшли через певну ревізію та переосмислення разом із тими історичними подіями, що слугували їхнім тлом та джерелом виникнення. У роботі розглядаються такі ключові події, як Сіньхайська революція, громадянська війна в Китаї, утворення Китайської Народної Республіки та подальші соціально-політичні події, що змінили націоналістичний дискурс у країні. Цей історичний контекст слугує основоположним елементом у побудові наративу національного відродження, у якому КНР позиціонує себе не лише як таку, що подолала минулі приниження, а й як таку, що відновила свій історичний статус великої світової держави. Цей наратив історичної спокути впливає на зовнішню політику Китаю, зокрема на відстоювання територіальних претензій у таких регіонах, як Південно-Китайське море, Тайвань і Тибет. Концепція «китайської мрії» Сі Цзіньпіна розглядається з погляду її ролі у формуванні як внутрішнього соціального дискурсу, так і змін у зовнішній політиці країни. Цей наратив національного відродження виходить за межі економічної та політичної сфер, охоплюючи культурну ревіталізацію та цілісне відродження китайської нації. Реалізація китайської мрії проявляється, зокрема, в ініціативі «Один пояс, один шлях» і впливає на взаємодію Китаю з міжнародними організаціями. У статті також розглядаються такі сучасні явища, як кібернаціоналізм, що демонструє, як цифрова епоха трансформувала ландшафт націоналістичного самовираження. Наратив віктимності та опору є ще одним важливим аспектом, який сприяє формуванню почуття національної гордості та єдності. Досліджується, як цей наратив впливає на підхід Китаю до сприйняття зовнішніх загроз і його реакцію на критику, особливо у сфері прав людини, демонструючи вплив націоналістичних настроїв на прийняття дипломатичних рішень.

ФІЛОСОФІЯ МАРТІНА ГАЙДЕГГЕРА У ПРАЦЯХ КИТАЙСЬКИХ ФІЛОСОФІВ-МАРКСИСТІВ: ВІД ІДЕОЛОГІЧНОГО ЗАПЕРЕЧЕННЯ ДО ФОРМУВАННЯ СИСТЕМНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

2024-02-07T14:47:06+02:00

У статті здійснено історико-філософський та історіографічний огляд розвитку гайдеггеріанознавства у Китайській Народній Республіці як приклад рецепції західних ідей у період від початку здійснення Політики реформ і відкритості й дотепер. Відзначено, що у період правління Мао Цзедуна китайські філософимарксисти розглядали філософію М. Гайдеггера як форму буржуазного ідеалізму в загальному контексті критики феноменології та екзистенціалізму. У своїх працях китайські філософи-марксисти прагнули продемонструвати обмеженість філософії Гайдеггера з погляду марксизму і пропагувати ідеї історичного матеріалізму як більш всеосяжне підґрунтя для розуміння людського існування і соціальних змін. Проте у результаті суттєвих змін в інтелектуальному дискурсі континентального Китаю на початку 1980-х років відбувся відхід від ідеологічного підходу до західної філософії у цілому, що призвело й до введення ідей Гайдеггера в працях китайських філософів-марксистів (Є Сюшань, Юй Сюаньмен, Сун Цзулян, Ту Ченлінь, Сунь Чжоусін, Чень Цзяїн, Чжан Жулунь, Цзінь Сіпін, Лю Юнфу). У результаті сформувалися кілька напрямів розвитку вивчення філософії Гайдеггера в континентальному Китаї – це джерела формування та фундаментальні положення його онтології, проблема відчуження, питання про істину, підходи до східної філософії, міркування про мову, поезію, техніку. Далі у статті проаналізовано інтерпретацію китайськими філософами-марксистами основних ідей Гайдеггера в їхніх комплексних і систематичних дослідженнях (Юй Хун, Лі Цзюнь, Лю Сюґуан, Чжан Сяньґень, Чжан Хун, Фань Юйґан, Хуан Ціхун, Ван Чаншу, Хуан Юйшен, Ху Цзисінь, Ке Сяоґан, Чжао Вейґо, Лю Чао, Пен Фучунь, Лю Цзінлу, Лі Веньтан, Чжоу Міньфен, Хань Чао, Сунь Ґуаньчень, Лі Чжанїн). Наголошено на тому, що деякі китайські філософи-марксисти порівнюють гайдеггеріанську та марксистську думки в пошуках спільних рис і відмінностей між двома філософськими традиціями (Чжан Веньсі). Визначено внесок китайських філософів-марксистів у порівняльний аналіз китайської домодерної філософії (передусім даосизму) та ідей М. Гайдеггера (Чжан Сянлун, На Вей, Чжун Хуа, Хань Чао, Хао Веньцзє, Фу Сунсюе). Автор визначає, що методологія досліджень фундаментальної онтології Гайдеггера у працях китайських філософів-марксистів формується переважно у парадигмі західних підходів або навіть ідей самого Гайдеггера та з використанням концептів домодерної китайської філософії.

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІЙНИЙ КОМПОНЕНТ ЯК СПОСІБ КЛАСИФІКАЦІЇ ОЦІННИХ ПРЕДИКАТІВ У СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МОВІ

2024-02-07T14:47:15+02:00

Статтю присвячено опису особливостей структурно-функційного компонента як способу класифікації оцінних предикатів у сучасній китайській мові. З метою фундаментального визначення способів класифікації оцінних предикатів у сучасній китайській мові схарактеризовано такі поняття, як: «оцінка», «оцінний предикат», «мовна картина світу», «структурно-функційний аспект». Опрацьовано широкий спектр наукових праць лінгвістів, присвячених висвітленню сутності понять «оцінка», «цінність», «ціннісна картина світу», «мовна картина світу», що сприяло опису актуальності дослідження з огляду на суб’єктивний аспект. Визначено, що поняття оцінки та її реалізації у сучасній китайській мові слід розглядати невід’ємно від мовної картини світу Китаю, яка є результатом процесу пізнання навколишньої дійсності китайським народом, а також слугує відображенням уявлення про світ на основі культурного й історичного досвіду китайців. Визначено, що оцінка у сучасній китайській мові має здатність реалізуватися на будь-якому рівні мови: морфологічному, синтаксичному, інтонаційному і лексичному. Проаналізовано також низку наукових праць синологів, присвячених висвітленню особливостей оцінних предикатів, та методів класифікації оцінних предикатів у сучасній китайській мові. Визначено, що функцію оцінного предиката виконує найбільш змістовно й інформативно навантажена частина судження, яка містить суб’єктивну оцінку суб’єкта до навколишньої дійсності. Схарактеризовано основні засади, які є підґрунтям для визначення оцінних предикатів: властивість до градуювання; розмірність, оцінність, наявність/відсутність суб’єкта оцінки. Проаналізовано й установлено здатність до градуювання як основну властивість, яка є притаманною для всіх оцінних предикатів. Визначено методи класифікації оцінних предикатів: 1) за способом вираження суб’єктивної оцінки суб’єктом до навколишньої дійсності; 2) за структурно-функційними характеристиками. Установлено, що структурно-функційні характеристики визначаються за типом оцінки, яку оцінний предикат виражає у реченні. Визначено, що класифікацію оцінних предикатів за структурно-функційними характеристиками слід розглядати невід’ємно від типу оцінки, яка виражається тим чи іншим предикатом. Проаналізовано приклади функціювання різних типів оцінних предикатів, відібраних за довільною вибіркою з текстів публіцистичного стилю.

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ ЗІ СКЛАДНОПІДРЯДНОЮ СТРУКТУРНОЮ ОСНОВОЮ В СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МОВІ

2024-02-07T14:47:26+02:00

У статті порушується питання щодо одного з найменш досліджених типів складного речення, а саме щодо особливостей функціонування багатокомпонентних складних речень у сучасній китайській мові. Зокрема, розглядаються речення зі складнопідрядною структурною основою, їхня семантика та структура. Китайськими вченими окремо не розглядалися питання структурно-семантичних особливостей багатокомпонентних складних речень у китайській мові, їхнє місце серед інших комунікативних одиниць, потенційних можливостей та рамок предикативного ускладнення різних моделей таких речень. Але потреба у вдосконаленні сучасних підходів до природи складного речення в китайській мові, його використання у різних мовних стилях та літературних жанрах зумовлює актуальність цього дослідження. У статті наводяться думки відомих українських учених щодо природи багатокомпонентних складних речень зі складнопідрядною структурною основою, їхніх семантичних характеристик та особливостей вживання. Зважаючи на повну відсутність подібних досліджень у китайських учених, підхід та типологія, розроблені вітчизняними дослідниками, був взятий за основу цієї роботи. У статті аналізуються особливості моделей зі складнопідрядною структурною основою. Пропонується п’ять моделей багатокомпонентних складних речень, серед яких виділяються контаміновані та неконтаміновані. До неконтамінованих речень зі складнопідрядною структурною основою відносимо речення з однорідною супідрядністю, речення з неоднорідною супідрядністю та речення з послідовною підрядністю. До контамінованих конструкцій відносимо речення зі зворотною супідрядністю та речення з подвійною супідрядністю. Розглядаються структурні особливості моделей та їхні семантичні ознаки. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в дослідженні функціонування багатокомпонентних складних речень зі складнопідрядною структурною основою у науковому, публіцистичному, розмовному стилях мови, сполучуваність типів підрядних у різних моделях, а також їх стилістичні можливості та функції в художньому тексті. Перспективним також вважаємо вивчення зазначеного типу речень у зіставленні з іншими мовами з урахуванням етноментальних особливостей їх носіїв.