Китаєзнавчі дослідження https://chinese-studies.com.ua/index.php/journal <p><strong>«Китаєзнавчі дослідження»</strong> – журнал видається чотири рази на рік Інститутом сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, ГО «Українська асоціація китаєзнавців» та ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».</p> <p><strong>Key title:</strong> Kitaêznavčì doslìdžennâ (ISO 9)</p> <p><strong>Abbreviated key title:</strong> Kitaêznavčì doslìdžennâ (ISO 9)</p> <p><strong>Parallel title:</strong> Chinese studies</p> <p><strong>Виходить:</strong> 4 рази на рік</p> <p><strong>Журнал “Китаєзнавчі дослідження” реферується у:&nbsp;&nbsp;<a href="https://search.crossref.org/?q=Kita%C3%AAznav%C4%8D%C3%AC+dosl%C3%ACd%C5%BEenn%C3%A2+" target="_blank" rel="noopener">Crossref</a>, <a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=JRN&amp;P21DBN=JRN&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=fullwebr&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=I=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=%D0%9674093" target="_blank" rel="noopener">Vernadsky National Library Of Ukraine</a>, <a href="https://scholar.google.com/citations?user=lE81Ko8AAAAJ&amp;hl=uk&amp;authuser=5" target="_blank" rel="noopener">Google Scholar</a>, <a href="http://journalseeker.researchbib.com/view/issn/2409-904X" target="_blank" rel="noopener">ResearchBib</a>, <a href="https://europub.co.uk/journals/22633" target="_blank" rel="noopener">EuroPub</a>, <a href="https://ouci.dntb.gov.ua/?journal=2409-904X" target="_blank" rel="noopener">Open Ukrainian Citation Index</a>, <a href="https://journals.indexcopernicus.com/search/details?id=65739" target="_blank" rel="noopener">Іndex Copernicus</a>.</strong></p> <p><strong>DOI:</strong> <a href="https://doi.org/10.15407/chinesest" target="_blank" rel="noopener">&nbsp;https://doi.org/10.51198/chinesest</a></p> <p><strong>Засновники:</strong> <a href="http://oriental-studies.org.ua/uk/home/" target="_blank" rel="noopener">Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського</a>, <a href="http://sinologist.com.ua/" target="_blank" rel="noopener">ГО «Українська асоціація китаєзнавців»</a> та <a href="https://kneu.edu.ua/" target="_blank" rel="noopener">ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»</a>.</p> <p><strong>Видавець:&nbsp;</strong><a href="http://helvetica.com.ua/" target="_blank" rel="noopener">Видавничий дім «Гельветика»</a>.</p> Publishing House Helvetica uk-UA Китаєзнавчі дослідження 2409-904X ТЕХНО-ЛЕГІЗМ ЯК КОНЦЕПЦІЯ МЕРИТОКРАТИЧНОГО АВТОРИТАРИЗМУ ТА ГЛОБАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ PAX CHINESE https://chinese-studies.com.ua/index.php/journal/article/view/289 <p>Статтю присвячено комплексному аналізу кількох важливих соціальних феноменів сучасного Китаю, які характеризують специфіку економічних та політичних процесів у країні та одночасно чинять досить відчутний вплив на тенденції розвитку сучасної глобальної світ-системи загалом. Визначальними серед таких феноменів у межах статті постулюються техно-легізм, меритократія та авторитарна модель соціального управління. В контексті цього аналізу розглянуто також перспективи розвитку й такого концепту, як Pax Chinese, який поступово стає ідентифікатором принципово нової концепції організації світового порядку. Аналіз економічних та політичних інституцій сучасного Китаю дозволив всебічно розглянути історичні особливості становлення його економічного успіху від Мао Цзедуна та Ден Сяопіна до епохи Сі Цзіньпіна та властивих їй високотехнологічних розробок у галузі штучного інтелекту, які засвідчують потужний креативний потенціал китайської економіки. Значну увагу приділено глобальним економічним перевагам сучасного Китаю, де однією з ключових є наявність потужної виробничої бази. Разом із тим не залишився поза увагою й аналіз політичних проблем Китаю, що розкриваються в надмірному використанні технологій для посилення авторитаризму, хоча й з «меритократичним» обличчям. Відзначено, що така стратегія має свої переваги в економічній площині, однак цей підхід створив і певні слабкості в розвитку політичної культури сучасного комуністичного Китаю, які змушують еліту країни шукати легітимаційні інструменти своєї діяльності саме в економічній площині та вибудовувати альтернативну концепцію прав людини. Проаналізовано специфіку політики економічного націоналізму, зокрема в контексті формування моделі «підприємницької держави» з меритократичними стратегіями управління та орієнтиром на реалізацію державного плану. Визначено, що економічне лідерство та боротьба Китаю за геополітичний вплив у сучасному світі генерують специфічні можливості переформатування глобального економічного та політичного ландшафту. Особливу увагу присвячено специфіці розвитку технологічного прогресу під керівництвом комуністичної партії, використанню технологічних здобутків у міжнародній площині, а також застосуванню зовнішньої економічної політики як стратегічного інструменту для становлення китаєцентричного світу.</p> Т.П. Глушко Авторське право (c) 2025-03-25 2025-03-25 1 5 17 10.51198/chinesest2025.01.5 ГЕОПОЛІТИЧНІ ІМПЕРАТИВИ ДОНОРСЬКИХ ПРАКТИК: ПОРІВНЯННЯ КИТАЙСЬКОГО ТА АМЕРИКАНСЬКОГО ПІДХОДІВ ДО МІЖНАРОДНОЇ ДОПОМОГИ https://chinese-studies.com.ua/index.php/journal/article/view/290 <p>У сучасному світі, де геополітична конкуренція між провідними державами набуває нових форм, міжнародна допомога дедалі частіше виступає не лише інструментом розвитку, а й засобом реалізації зовнішньополітичних стратегій. Особливої актуальності ця тематика набуває у контексті трансформації глобальної архітектури донорства, що супроводжується скороченням участі США та зростанням впливу Китаю. У статті представлено розгорнутий порівняльний аналіз двох провідних моделей міжнародної допомоги – американської (що реалізовувалася через Агентство США з міжнародного розвитку – USAID) та китайської (втілюваної через Агенцію міжнародного розвитку і співробітництва Китаю – CIDCA). Автор розглядає зовнішню допомогу як інструмент реалізації політичної стратегії, який поєднує заявлені гуманітарні цілі з досягненням геоекономічних і геополітичних переваг. Методологічною основою дослідження виступає підхід «найбільш відмінних систем» (Most Different Systems Design), що дозволяє порівнювати структури зовнішньої допомоги за умов значних політичних, економічних та управлінських відмінностей між державами-донорами. Інформаційну основу дослідження становлять офіційні документи донорських агенцій, звіти міжнародних організацій, бази даних про допомогу, а також сучасні наукові праці, присвячені політиці розвитку, зовнішній допомозі та стратегічному донорству. Порівняння охоплює чотири основні виміри. Стратегічні характеристики включають аналіз ключових імперативів (безпековий для США та економічний для КНР), політичної кондиціональності та концептуального розуміння розвитку. Операційні характеристики стосуються обсягів допомоги, географічної спрямованості, співвідношення грантів і кредитів, участі місцевих акторів, а також ролі технічної допомоги. Інституційний вимір охоплює організаційну архітектуру агентств, ступінь централізації, взаємодію з іншими відомствами, рівень прозорості та формалізації процедур. Результативні характеристики пов’язані з ефективністю реалізації програм, швидкістю виконання, витратами, залученням бенефіціарів та сприйняттям допомоги в країнах-реципієнтах. У підсумку встановлено, що обидві моделі, попри риторичні розбіжності, служать реалізації національних інтересів і супроводжуються прихованими формами впливу. Модель США відзначається інституційною сталістю, але демонструє політичну мінливість і високу вартість. Китайський підхід ефективніший у витратах і адаптивніший до потреб реципієнтів, проте страждає від низької прозорості, економічної залежності та ризиків асиметричної взаємодії.</p> Д. Єфремов Авторське право (c) 2025-03-25 2025-03-25 1 18 39 10.51198/chinesest2025.01.18 СУЧАСНИЙ КИТАЙСЬКОМОВНИЙ ДИСКУРС ПРО КЛАСИЧНІ КИТАЙСЬКІ ЖИВОПИС І КАЛІГРАФІЮ: ЦІЛЬОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМУНІКАТИВНОГО УСПІХУ https://chinese-studies.com.ua/index.php/journal/article/view/291 <p>Дослідження вернакулярного дискурсу професійних груп має потенціал пролити світло на особливості застосування термінології, лексичну тональність цього дискурсу та погляди фахівців на свою царину. Поточне дослідження порівнює дискурс мовою путунхуа двох груп митців: визнаних живописців та каліграфів з КНР і творців онлайн-контенту на різних стадіях творчої кар’єри з різних регіонів. Вивчено їхнє ставлення до практикованих ними традиційних мистецтв, а також вжиті мовні засоби; вказано на подібності і розбіжності як у висловлених ідеях, так і стилях мовлення. Дослідження бере до уваги і мультимодальність онлайн-публікацій. Якісний аналіз виявив ключову розбіжність у ставленні до творчого процесу: відомі митці вважають його важкою роботою, а творці онлайн-контенту визначають його як джерело задоволення. У мовному аспекті творці онлайн-контенту уникають архаїчних граматичних конструкцій і висловлюються у нейтральному тоні, прагнучи звучати зрозуміло до ширших аудиторій, проте можуть вживати архаїзми у своїх псевдонімах. На відміну від них, визнані митці часто вживають архаїзми та архаїчні граматичні конструкції мови веньянь. Проте спільні риси переважають над розбіжностями. Обидві групи пишаються художньою спадщиною, розглядають свою творчість як маркер патріотизму і спосіб самовдосконалення. Щодо риторики, обидві групи використовують метафори з інших сфер діяльності та створюють каламбури. Точність професійної термінології високо ціниться обома групами та їхніми аудиторіями: вона повідомляє про професіоналізм і вдосконалює спілкування. Обидві групи збагачують мовлення синонімами для розповсюджених гіперонімів. Індуктивний метод дозволяє зробити висновок про якісні характеристики сучасного китайськомовного дискурсу про традиційні живопис і каліграфію. Цей дискурс демонструє багатство засобів, гнучкість, ефективність для організації спільнот і потенціал для міжкультурної комунікації. Підсумок його повідомлень, перекладений українською мовою, може допомогти українській аудиторії глибше зрозуміти творчі процеси Сіносфери.</p> М. Ю. Логвин Авторське право (c) 2025-03-25 2025-03-25 1 40 55 10.51198/chinesest2025.01.40 ПЕРЕКЛАД ПОЕЗІЇ КИТАЮ ЧАСІВ ДИНАСТІЇ ТАН: МІЖКУЛЬТУРНА АДАПТАЦІЯ СЛІВ-РЕАЛІЙ https://chinese-studies.com.ua/index.php/journal/article/view/292 <p>Парадигмою нашого дослідження стають особливості перекладу поезії часів династії Тан англійською мовою, зокрема перекладацькі стратегії та методи адаптації суто китайських понять під час перекладу англійською мовою. Метою статті стають окремі методи, які перекладачі використовують в інтерпретації суто китайських понять та слів-реалій та їх аналіз з точки зору відповідності оригінальному твору. Проблема перекладу поезії є повселюдною у сфері перекладознавства, де кожен перекладач має власне ставлення та думку щодо того, як саме потрібно передати інформацію читачеві. Лексичні невідповідності присутні навіть у споріднених мовах, через що переклад може виявитися невдалим, невлучним, недосконалим. Що стосується мов, які майже не мають спільних ознак, то під час перекладу поезії перекладачі стикаються з більшою кількістю викликів. Важливим елементом кожного вірша є його структура, метрика, ритм та рима. У разі відтворення твору іншою мовою перекладачі повинні зберегти всі ці аспекти, але, зважаючи на те, що ідеально відтворити віршований текст неможливо, перекладачі вдаються до заміни римованих частин, що є акцентними у творі, або до компенсації втраченого елементу в іншій частині вірша. Ця методика залишається довгий час актуальною для більшості творів, написаних індоєвропейськими мовами, але у роботі з поезією Сходу ситуація видається більш важкою. Віршовані твори Китаю незвичні до європейської аудиторії; вони наповнені алюзіями, порівняннями та концептами, про які пересічний читач ніколи не чув. Твори виявляються культурно насиченими, часто згадуються імена, події, міста та духовні місця, інтерпретація яких завжди є складною для перекладу англійською мовою. Таким чином, до сих пір немає стандартизованої методики перекладу китайської поезії. Під час роботи з текстом перекладачі на перший план виводять різні елементи оригінального твору, а отже, питання про те, що саме краще зберегти з автентичного твору та як передати незрозумілі носіям англійської мови концепти та поняття, залишається відкритим, що робить це дослідження актуальним.</p> Г. М. Костенко Д. О. Кірєєва Авторське право (c) 2025-03-25 2025-03-25 1 56 67 10.51198/chinesest2025.01.56 ДІН ЛІН. ЩОДЕННИК СОФІЇ https://chinese-studies.com.ua/index.php/journal/article/view/293 <p>У 1928 році вийшов друком один із перших творів китайської письменниці Дін Лін (丁玲, 1904–1986) – «Щоденник Софії» (《莎 菲 女 士 的 日 记》), який відразу здобув популярність завдяки створеному в ньому образу нової жінки. Вражаючий опис повсякденного життя головної героїні став відображенням соціальних і культурних процесів того часу. Письменниця майстерно передала реалії епохи, де внутрішня боротьба героїні є відлунням складних змін у суспільстві. Твір наскрізно пронизаний внутрішніми суперечностями, що знаходять своє художнє вираження через широкий спектр лексико-стилістичних засобів. Зокрема, використання протиставних сполучників, антитези, градації та зіставлення контрастних образів сприяє створенню атмосфери напруги та нестабільності, що віддзеркалює внутрішній світ героїні. Вона постійно коливається між двома полярними станами: здоров’ям і хворобою, дружбою і самотністю, повагою та ненавистю до себе. Такий контраст стає основою її внутрішнього світу, що відображає як особисті, так і соціальні конфлікти того часу. Нерішучість та відсутність ясності домінують до того моменту, коли події набувають форми своїх протилежностей. Софія любить людину, яку насправді зневажає, і ця суперечність стає джерелом глибоких внутрішніх конфліктів. Внаслідок накопичення антагоністичних сил героїня потрапляє у стан розпачу, що наближає її до межі самогубства. У контексті «Щоденника Софії» можна виявити значну суб’єктивність, яка визначає взаємодію героїні із зовнішнім світом. Реальність, що оточує Софію, виступає як постійний подразник, нагадуючи про її хворобу –туберкульоз, який посідає центральне місце в її житті. Цей фізичний недуг і сексуальність, що стає частиною її існування, переплітаються, утворюючи складну і суперечливу картину внутрішнього світу героїні. Цей контекст не лише розкриває проблеми її фізичного здоров’я, а й є фундаментом для складної боротьби, яку веде сама героїня, як із суспільними нормами, так і зі своєю хворобою. Суспільство та хвороба Софії постають як дві потужні руйнівні сили, що одночасно впливають на героїню, пригнічуючи її як фізично, так і морально. Вони створюють умови, за яких вона позбавлена можливості інтеграції у звичний соціальний простір, що ще більше загострює її внутрішній конфлікт і підсилює почуття ізоляції. Її існування стає подібним до боротьби за збереження самосвідомості, де записи в щоденнику виступають як інструмент, який дозволяє героїні зберігати свою ідентичність і забезпечувати власну недоторканність у протистоянні з навколишнім світом.</p> O. Воробей Авторське право (c) 2025-03-25 2025-03-25 1 68 83 10.51198/chinesest2025.01.68