1Гобова, ЄВ
1A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, NAS of Ukraine. 4, Hrushevskoho Str., Kyiv, 01001, Ukraine
Kitaêznavčì doslìdžennâ 2020, 1:5–16
https://doi.org/10.15407/chinesest2020.01.005
Рубрика: Political, social and economic development of China
Мова: українська
Анотація: 

Епідемія коронавірусу, що розпочалася наприкінці 2019 року в Ухані, стала безпрецедентним випробуванням не тільки для системи охорони здоров’я, але й для китайської дипломатії. У статті розглянуто та проаналізовано низку дій та заяв із боку офіційного Китаю з точки зору теорії публічної кризової комунікації. Описано стратегії та заходи антикризового управління у публічному інфопросторі Китаю у первинний період розповсюдження нової коронавірусної пневмонії всередині країни. На матеріалах текстів прес-конференцій МЗС КНР та новинних повідомлень у ключових офіційних інформагентств розглянуто основні наративи у внутрішній (всередині країни) та зовнішній (поза межами Китаю) комунікації. Аналіз показав недоліки на етапі первинної відповіді на кризу – невчасне реагування, неузгодженість дій, брак емпатичних повідомлень. У майбутньому це може призвести до труднощів у відновленні репутації та, як наслідок, до посилення репутаційного тягаря Китаю у контексті криз в охороні здоров’я. Зміст виявлених наративів, попри недоліки комунікації у висвітленні епідемії в Ухані, відображає поточні тенденції у зовнішній політиці Китаю. Проактивне формування власного образу “відповідальної великої держави” стало одним із найпомітніших проявів у риториці речників МЗС КНР. Внутрішній напрямок кризової комунікації відзначився послідовним інформуванням населення щодо запобіжних заходів та правил гігієни у період епідемії. Разом із загальним наративом “народної боротьби з хворобою” така стратегія допомогла принаймні частково загасити панічні настрої у суспільстві. Особливості висвітлення епідемії у іноземних ЗМІ також стали частиною загального дискурсу епідемії у традиційних медіа Китаю. Посилання на актуальні концепції міжнародних відносин, чітка координація дій із китайськими інформагентствами стали позитивними показниками підготовленості офіційних представників країни до такої ситуації. Загалом, з урахуванням виявлених недоліків, етап первинної реакції на кризу показав задовільну роботу відповідних інституцій та дієвість зовнішньополітичних концепцій, якими ця робота була скерована.

Ключові слова: COVID-19, Китай, кризова комунікація, міжнародні відносини, наратив

Повний текст (PDF)

References: 
  1. Benoit, W. L. Accounts, excuses, and apologies: A theory of image restoration. Albany, 1995.
  2. Cinelli, M., Quattrociocchi, W., Galeazzi, A., Valensise, C. M., Brugnoli, E. et al. The COVID-19 Social Media Infodemic. URL: https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2020arXiv200305004C/abstract
  3. Coombs, W. T. & Holladay, S. J. Halo or reputational capital: Reputation and crisis management // Journal of Communication Management, 2006, 10(2). https://doi.org/10.1108/13632540610664698
  4. Coombs, W. T. Impact of past crises on current crisis communications: Insights from situational crisis communication theory // Journal of Business Communication, 2004, 41. https://doi.org/10.1177/0021943604265607
  5. Coombs, W. T. Ongoing crisis communication: Planning, Managing, and responding (2nd ed.). Los Angeles, 2007.
  6. Gao Xiangze. Responsibility Theory: Necessary Resort of the Ethics of Contemporary Society // Journal of Changsha University of Science and Technology, 2007.
  7. Stojanovic, D. China’s ‘mask diplomacy’ wins support in Eastern Europe. URL: https://apnews.com/76dff4b113e82d85716262895909f151
  8. Triwibowo, A. Diplomacy and COVID-19: a reflection. URL: http://journal.unpar.ac.id/index.php/JurnalIlmiahHubunganInternasiona/ar...
  9. Verma, R. China’s ‘mask diplomacy’ to change the COVID-19 narrative in Europe // Asia Europe Journal, 2020, 1–5. https://doi.org/10.1007/s10308-020-00576-1
  10. 2020年1月23日外交部发言人耿爽主持例行记者会 URL: https://www.fmprc.gov.cn/web/wjdt_674879/fyrbt_674889/t1735570.shtml
  11. 2020年2月3日外交部发言人华春莹主持网上例行记者会. URL: https://www.fmprc.gov.cn/web/wjdt_674879/fyrbt_674889/t1739521.shtml
  12. 2020年3月12日外交部发言人耿爽主持例行记者会. URL: https://www.fmprc.gov.cn/web/wjdt_674879/fyrbt_674889/t1755063.shtml
  13. 杜成敏. 傲慢与偏见比病毒更毒 // LEIFENG, 2020, 5月号, 84–88页.
  14. 韩丹丹. 抗击疫情 – 彰显中国力量 // 大庆社会科学, 2002, 第2期, 30–33页。
  15. 韩瑞波, 王娅茹. 公共危机管理研究进展与疫情下的实践导向 // 学习论坛, 2020年, 6月, 第6期, 62–70页。
  16. 何良。提升新时代中国国际话语权. URL: http://www.qstheory.cn/dukan/hqwg/2019-09/09/c_1124968280.htm
  17. 胡睿。疫情防治中社区责任的国际经验借鉴 // 北京城市学院学报, 2020,   第二期, 1–4页。
  18. 罗叶丹。疫情防控国际话语权的理论思考 // 人民论坛, 2020, 4月-5月合并出版, 146–147页。
  19. 门洪华。构建新型国际关系:中国的责任与担当 // 世界经济与政治, 2016, 第三期, 4–25页。
  20. 欧阳辉。习近平向世界讲好中国故事的思想. URL: http://theory.people.com.cn/n1/2019/0222/c40531-30897581.html
  21. 乔新生。重大疫情与西方媒体的报道 // 青年记者, 2020, 4月下, 109 页。
  22. 孙吉胜。 理论、机制、能力:加强中国外交研究的思考 // 太平洋学报, 2020, 第5期, 1–13页。
  23. 万鹏。习近平提出“人类命运共同体”重大意义之三:中国贡献繁荣全世界。URL: http://cpc.people.com.cn/xuexi/n1/2018/0126/c385474-29787976.html
  24. 王义桅。做好疫情公共外交,构建人类命运共同体 // 公共外交季刊, 2020, 第1期, 17–27页。
  25. 王义桅。中国展现负责人大国形象 // 人民论坛, 2020, 4月–5月合并出版, 36–39页。
  26. 王仲昀。疫情新常态下的“有效预防”与“国际合作” // 新民周刊, 2020, 第1090期, 50–51页。
  27. 习近平。大国意味着更大责任, 而份额更大垄断. URL: http://world.people.com.cn/n/2015/0328/c157278-26764197.html
  28. 习近平。彰显中国负责任大国担当:国际人士热议习近平主席新年贺词 // 人民日报, 2019, 1月2日。
  29. 贤集网。武汉肺炎会传染:患者已转入金银潭医院 八问武汉病毒性肺炎. URL: https://www.xianjichina.com/special/detail_438105.html
  30. 闫岩, 温婧。新冠疫情早期的媒介使用、风险感知与个体行为 // 新闻界, 2020, 第六期, 50–61页。
  31. 叶皓。公共外交与国际传播 // 现代传播, 2012, 第6期, 11–19页。
  32. 叶小文。防止中华民族复兴进程中的颠覆性风险 // 开放导报, 2020, 第3期, 7–13 页。
  33. 郑燕芳。话语生态传播视角下城乡“防疫”宣传语研究 // 传媒观察, 2020, 第六期, 33–40页。
  34. 中国战 :八个关键词背后的法理依据. URL: http://www.chinanews.com/gn/2020/01-30/9073283.shtml