1Кіктенко, ВО
1A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, NAS of Ukraine. 4, Hrushevskoho Str., Kyiv, 01001, Ukraine
Kitaêznavčì doslìdžennâ 2020, 1:27–36
https://doi.org/10.15407/chinesest2020.01.027
Рубрика: Political, social and economic development of China
Мова: українська
Анотація: 

У статті досліджуються проблема визначення та методи вивчення ідеології Комуністичної партії Китаю в постмаоїстський період, дається порівняльний аналіз цих підходів. Проаналізовано концепт “офіційна ідеологія” КПК та його різні вирази в політичних теоріях китайських лідерів, які в цілому підпорядковані єдиному завданню побудови “соціалізму з китайською специфікою”. Відзначена важливість вивчення ідеології КПК, оскільки вона одночасно є теорією пізнання світу (епістемологія) і політичною дією (легітимність у суспільстві). Тому вивчення ідеології КПК є основним підходом не тільки для розуміння стратегії партії та зміни її керівництва, а й для аналізу політичного та соціально-економічного розвитку КНР в цілому. Наголошено на тому, що в існуючих дослідженнях недостатньо уваги приділяється вивченню цілісного розвитку офіційної ідеології КПК в ґенезі й у різних контекстах (внутрішніх і зовнішніх). Відповідно, це визначає необхідність системного вивчення ідеології КПК, представленої в генетично пов’язаних партійних концепціях – марк-сизм-ленінізм, ідеї Мао Цзедуна, теорія Ден Сяопіна, концепція “трьох представництв” Цзян Цземіня, “наукова концепція розвитку” Ху Цзіньтао та ідеї Сі Цзіньпіна про “соціалізм із китайською специфікою в нову епоху”. Відзначено, що нові концепти в ідеології КПК не тільки визначатимуть політичне майбутнє Китаю, але і матимуть великий міжнародний вплив, що, відповідно, визначає і актуальність досліджень у цій сфері. Особливу увагу приділено формуванню різних підходів до розуміння ідеології КПК, починаючи з роботи американського соціолога та історика Ф. Шурмана. Доведено помилковість досить поширеної серед західних вчених точки зору, що в сучасному Китаї ідеологія є догмою і виконує тільки функцію стримування при здійсненні соціально-економічних реформ. Показано, що ідеологія, як і раніше, відіграє визначальну роль у КНР, і це досягається завдяки високому ступеню адаптованості теорій та мови партії. Визначено, що подальші дослідження розвитку офіційної ідеології мають бути спрямовані на створення загальної картини політичних трансформацій КПК.

Ключові слова: ідеї Мао Цзедуна, ідеологія, КПК, марксизм-ленінізм, посткомунізм, постмаоїзм, постмарксизм, теорія Ден Сяопіна, “наукова концепція розвитку”, “соціалізм із китайською специфікою в нову епоху”, “соціалізм із китайською специфікою”, “три представництва”

Повний текст (PDF)

References: 
  1. Кіктенко В. О. “Китайська мрія” як теорія нового етапу модернізації КНР // Східний світ, 2015, № 3. https://doi.org/10.15407/orientw2015.03.106
  2. Кіктенко В. О. Від революції до модернізації: стратегія та ідеологія КНР періоду реформ // Східний світ, 2016, № 1. https://doi.org/10.15407/orientw2016.01.083
  3. Манхейм К. Избранное: Диагноз нашего времени. Москва, 2010.
  4. Brown K. The Communist Party of China and Ideology // China: An International Journal, 2012, Vol. 10, No. 2.
  5. Chen Cheng, Sil R. Stretching Postcommunism: Diversity, Context, and Comparative Historical Analysis // Post-Soviet Affairs, 2007, Vol. 23, No. 4. https://doi.org/10.2747/1060-586X.23.4.275
  6. Chen Cheng. The Return of Ideology: The Search for Regime Identities in Postcommunist Russia and China. Ann Arbor, 2016. https://doi.org/10.3998/mpub.8811778
  7. Ding X. L. The Decline of Communism in China: Legitimacy Crisis, 1977–1989. Cambridge, New York, 1995. https://doi.org/10.1017/CBO9780511528187
  8. Fukuyama F. The End of History and the Last Man. Toronto, New York, 1992.
  9. Gries P. H. China’s New Nationalism: Pride, Politics, and Diplomacy. Berkeley, 2004.
  10. Holbig H. China after Reform: The Ideological, Constitutional, and Organisational Makings of a New Era // Journal of Current Chinese Affairs, 2018, Vol. 47, No. 3. https://doi.org/10.1177/186810261804700307
  11. Li Quan. The idea of governance and the spirit of Chinese neoliberalism. New York, 2017. https://doi.org/10.1007/978-981-10-4139-6
  12. Mierzejewski D., Kowalski B. China’s Selective Identities state, ideology and culture. Hampshire, 2019. https://doi.org/10.1007/978-981-13-0164-3
  13. Misra K. From post-Maoism to post-Marxism: the erosion of official ideology in Deng’s China. New York, 1998. https://doi.org/10.4324/9780203825068
  14. Ricoeur P. Hermeneutics and the human sciences: essays on language, action, and interpretation. New York, Paris, 1981. https://doi.org/10.1017/CBO9781316534984
  15. Ricoeur P. Lectures on Ideology and Utopia. New York, 1986.
  16. Schurmann F. Ideology and organization in Communist China. Berkeley, 1966.
  17. 邓小平 . 在接见首都戒严部队军以上干部时的讲话 // 期刊论文, 1989, № 5.
  18. 江泽民. 论党的建设. 北京, 2001.
  19. 毛澤東. 毛澤東選集第二卷. 北京, 1991.
  20. 习近平. 习近平:胸怀大局把握大势着眼大事 努力把宣传思想工作做得更好, 2013年08月21, available at: http://cpc.people.com.cn/n/2013/0821/c64094-22636876.html (accessed 8 April 2020).
  21. 中共中央文献研究室. 十六大以来重要文献选遍-中. 北京, 2006.