1Гобова, ЄВ
1A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, NAS of Ukraine. 4, Hrushevskoho Str., Kyiv, 01001, Ukraine
Kitaêznavčì doslìdžennâ 2020, 2:145-152
https://doi.org/10.51198/chinesest2020.02.145
Рубрика: Chinese Language and Literature
Мова: українська
Анотація: 

Найновіші соціологічні дослідження вказують на рекордно негативне сприйняття Ки- таю у світі за останні 18 років, усупереч його активним намаганням створення й дотри- мання іміджу великої та незагрозливої потуги. Такий спад відбувся на фоні безпрецедент- них подій у Гонконзі, СУАР та Ухані, що суттєво підірвали довіру до Китаю у світі. Разом із тим з 2013 року влада КНР активно сприяє посиленню китайської м’якої сили, наголо- шуючи на необхідності того, щоби світ «почув голос Китаю». Формування стратегічних наративів стало одним із ключових завдань китайських медіа. Проте вони виявилися не- достатньо ефективними в контексті криз, яких зазнав Китай і весь світ у 2020 році. У стат- ті розглядаються ймовірні причини того, чому ці наративи не принесли очікуваного ре- зультату. Проаналізовано наратив «Китай – відповідальна держава», розглянуто проблеми перекладу та сприйняття тих меседжів, що його формують. Ґрунтовний лінгвістичний аналіз концепції «відповідальність» або 责任 zeren у китайській мові показав, що вона має значну контекстуальну залежність і дає змогу як позитивного, так і негативного тлу- мачення. У намаганнях створити зовнішній образ відповідальної держави Китай просував гасло «відкритості, прозорості й відповідальності» в багатьох офіційних заявах і висту- пах, здебільшого в кризовій комунікації. Двозначність ключового поняття «відповідаль- ність» 责任 zeren, що використовувався в китайських англомовних медіа та в перекладах доповідей офіційних представників КНР, також наявна в англійському його відповіднику responsibility. Проте в іноземних англомовних медіа це слово використовується переважно в негативних контекстах «провини Китаю», найчастіше звинувачуючи Китай у пандемії. Фокусуючись на використанні цього стратегічного наративу, стаття описує процес змін його значення від похвального до критичного залежно від різних обставин і контекстів.

Ключові слова: відповідальність, Китай, кризова комунікація, стратегічні наративи

Повний текст (PDF)

References: 
  1. Chandler C., McGregor G. China has a global image problem. URL: https://fortune.com/2020/10/08/china-pew-research-global-image/ (дата звернення – 11 жовтня 2020).
  2. Kai He. China’s image problem is worsening globally. It’s time for Beijing to consider a diplomatic reset. URL: https://theconversation.com/chinas-imageproblem-is-worsening-globally-it... (дата звернення 15 жовтня 2020).
  3. Mackinnon A., Palder D., Lynch C. China’s image plunging around the world, poll finds. URL: https://www.washingtontimes.com/news/2020/oct/6/chinasimage-plunging-aro... (дата звернення 10 жовтня 2020).
  4. Pan Li, Liao Sixin. News translation of reported conflicts: a corpus-based account of positioning, Perspectives, 2020. DOI: 10.1080/0907676X.2020.1727540.
  5. Sha Hua. China’s Global Image Dips to New Lows Over Its Coronavirus Response. URL: https://www.wsj.com/articles/chinas-global-image-dips-to-newlows-over-it... (дата звернення 10 жовтня 2020).
  6. Silver L., Devlin K., Huang C. Unfavorable Views of China Reach Historic Highs in Many Countries: Majorities say China has handled COVID-19 outbreak poorly. URL: https://www.pewresearch.org/global/2020/10/06/unfavorable-views-of-china... (дата звернення 11 жовтня 2020).
  7. Tang Lu. Media discourse of corporate social responsibility in China: a content analysis of newspapers // Asian Journal of Communication, 2012, Vol. 22, Issue 3, pp. 270–288.
  8. Xiang Debao. China’s image on international English language social media // The Journal of International Communication. 2013. Vol. 19, Issue 2, pp. 252–271.
  9. Zhang Lejin, Wu D. Media Representations of China: A Comparison of China Daily and Financial Times in Reporting on the Belt and Road Initiative // Critical Arts, 2017, Vol. 31, Issue 6, pp. 29–43.
  10. 王义桅。 中国展现负责任大国形象. 人民论坛, 2020 (Z2), pp. 36–39.
  11. 王传军。中国是一个对自己和世界都负责任的国家, “光明日报”(2016年07月03日 05版).
  12. 朱迪俭, 林永森。基于语义学的责任概念研究, 特区实践与理论, 2017, 第六期, pp. 106–112.
  13. 谢军。 “责任论”。上海, 上海人民出版社, 2007.
  14. 周宇博。国际传播能力提升的叙事策略研究 —— 以中央广播电视总台的 新冠肺炎疫情报道为例,传媒视野, 2020 (10), pp. 25–28.