Запотічна, РА
Kitaêznavčì doslìdžennâ 2021, 1:47-55
https://doi.org/10.51198/chinesest2021.01.047
Рубрика: Політичний та соціально-економічний розвиток Китаю
Мова: українська
Анотація: 

У статті розвинуто теоретико-методологічні засади дослідження боргової економіки. Запропоновано авторський підхід до трактування категорій «боргова економіка», яку ви- значено як національну економіку, що демонструє значну стійку залежність від зовнішніх запозичень, яка має місце у випадку, коли величина зовнішньої заборгованості складає не менше 30% ВВП та/або зовнішні запозичення забезпечують не менше 30% економічного зростання країни, та «транснаціональні банки», які розглядаються як великі універсальні банки, що виступають основними посередниками та кредиторами на світовому фінансо- вому ринку, забезпечують рух позикового капіталу у глобальному просторі безпосередньо з материнського банку та/або опосередковано через розгалужену й інтегровану мережу закордонних підрозділів у державах-реципієнтах і чия кредитна діяльність завдяки вели- ким масштабам потенційно сприяє формуванню у країн-позичальниць економіки борго- вого типу. Обґрунтовано виокремлення типів боргової економіки залежно від впливу бор- гового навантаження на рівень боргової безпеки (боргова економіка з помірним зовнішнім боргом (30-45% ВВП), боргова економіка з надмірним зовнішнім боргом (46-70% ВВП), боргова економіка з критичним зовнішнім боргом (понад 70% ВВП). Оцінено на основі статистичного, структурно-функціонального аналізу характер впливу кредитної діяльнос- ті транснаціональних банків на зовнішню заборгованість Китаю та інших країн, що роз- виваються. Визначено особливості впливу кредитної діяльності транснаціональних бан- ків на зовнішню заборгованість Китаю. Встановлено, що в група країн, що розвиваються, є диференційованою за показниками зовнішнього боргу (з представленої вибірки до бор- гових економік можна віднести Туреччину, ПАР та Мексику), тоді як економіку Китаю до боргового типу віднести не можна. У цій групі країн виявлено сильний прямий зв’язок між зовнішнім боргом і прямими кредитами, що вказує на те, що кредитування з боку транснаціональних банків досі залишається важливим джерелом зовнішніх запозичень країн, що розвиваються, у тому числі і Китаю. Результатом зменшення прямого кредиту- вання стало суттєве скорочення частки зовнішньої заборгованості Китаю, яка формується прямими кредитами транснаціональних банків.

Ключові слова: боргова економіка, зовнішня заборгованість, Китай, пряме транскордонне кредитування, транснаціональні банки

Повний текст (PDF)

References: 
  1. Bank for International Settlements, аvailable at: https://www.bis.org.
  2. Committee on the Global Financial System. (2012). Improving the BIS international banking statistics. CGFS Papers. № 47. 31 p.
  3. Glasberg D. (1999). The Power of Collective Purse Strings: the Effects of Bank Hegemony on Corporations and the State. University of California Press. 231 p.
  4. IMF. (2018). The Debt Sustainability Framework for Low-Income Countries, аvailable at: https://www.imf.org/external/pubs/ft/dsa/lic.htm.
  5. Lin S. (2003). China’s Government Debt: How Serious? China: An International JournalVol. 01, No. 01, pp. 73–98.
  6. Prahalad C.K., Hart S. (2002). The Fortune at the Bottom of the Pyramid. Strategy and Business. № 26. 16 p.
  7. Roksolana Zapotichna. (2017). Banking On Multinationals: The Determinants Of Cross-Border Credits To Central And Eastern Europe, 1990-2015, Baltic Journal of Economic Studies, Publishing house “Baltija Publishing”, vol. 3(1).
  8. UNCTAD stat. аvailable at: https://unctadstat.unctad.org/EN/.
  9. World Bank Group. (2019). International Debt Statistics, аvailable at: h t t p s : / / o p e n k n o w l e d g e . w o r l d b a n k . o r g / b i t s t r e a m / h a n d le/10986/32382/9781464814617.pdf?sequence=7&isAllowed=y.
  10. Xiaoyang L. (2021). Rising external debt suggests both the advancement of China’s opening up and its steady economic recovery, аvailable at: http://www.bjreview.com/Business/202101/t20210119_800233009.html.
  11. Xu Y., Nellis J. (2008). Foreign Multinational Banks in China: are their Entry Strategies Different? Journal of Chinese Economic and Business Studies. 23 p.