ІТАЛІЙСЬКА РЕЦЕПЦІЯ ЛІРИКИ ЛІ ЦІНЧЖАО
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті розглядається процес первинної та вторинної італійської рецепції творчості китайської середньовічної поетеси Лі Цінчжао, твори якої у сучасному Китаї переживають справжнє відродження і все частіше з’являються у різних антологіях китайської лірики. Здійснений у статті аналіз процесу рецепції середньовічної китайської лірики доводить, що Італія демонструє кардинально відмінне від азійського західноєвропейське світобачення і відповідний йому спосіб засвоєння іншої літератури. Вивчення особливої форми рецепції – сприйняття інонаціонального твору – неможливе без урахування одного з основоположних принципів рецептивної естетики – «принципу історії впливу», який передбачає аналіз історії входження художнього феномену до інонаціональної культури, необхідний для розуміння справжнього сенсу художнього явища. Аналіз невідомих в Україні італійських творів, написаних у третьому тисячолітті, дозволив виявити характер впливу лірики середньовічної китайської поетеси на сучасну італійську літературу. У дослідженні використовувалися майже не доступні матеріали, зібрані в Шанхаї та Римі. Об’єктом наукового осмислення є збірка перекладів Анни Буйатті «Come in sogno», книга А. Белеттато «I versi di pura giada di Li Qingzhao», яку було знайдено в бібліотеці абатства Казамарі (Італія), і книга С. Саббадіні та Л. Чена «Una fragranza nell’aria». Аналіз перших італійських перекладів ци Лі Цінчжао, здійснених у 1996 р. Анною Буйатті в збірнику «Come in sogno», дозволяє розглядати цю книгу як приклад інтеграційного типу міжлітературних зв’язків, результатом чого є включення цього неідентичного китайському оригіналу нового тексту як самостійного художнього феномена до контексту сприймальної італійської літератури, такого, що вплинув на подальший її розвиток. Різноманітні форми вторинної рецепції лірики Ї Ань в італійських перекладах-варіаціях Анжело Беллеттато, перекладах-коментарях Серджіо Саббадіні і Леї Чена, у просвітницькій діяльності Ренцо Кремони як організатора читацьких конференцій-вечорів, присвячених китайській середньовічній ліриці, обговореннях творінь Лі Цінчжао на інтернет-форумах свідчать про зацікавленість сучасних діячів італійської культури у китайській поезії та про перспективи подальшого «входження» лірики Лі Цінчжао у літературний та культурний простір Європи, що певним чином сприятиме розвитку діалогу культур Заходу і Сходу.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
міжкультурний діалог, рецепція, горизонт очікувань інтерпретаційний контекст, переклад, конфлікт інтерпретацій, Лі Цінчжао, пісні ци
Веселовский А.Н. Историческая поэтика. Москва : Высшая школа, 1989. 405 c.
Городецкая О.М. Поэтика иероглифа. (Размышления переводчика). Восток. 2002. № 6. URL: http://baruchim.narod.ru/Gorodetskaya.html (станом на 03.02.2013).
Жюльен Ф. Путь к цели: в обход или напрямик. Стратегия смысла в Китае и Греции / [пер. с фр./ под общ. рук. В. Г. Лысенко]. Москва : Московский философский фонд, 2001. 360 с.
Еремеев В.Е. Картина мира традиционной китайской науки. Метафизика. 2012. № 1 (3). С. 60–68.
Лановик З.Б. Художній переклад як проблема компаративістики. Літературознавча компаративістика. Навчальний посібник/ ред. Гром’як Р. Т. Тернопіль : Редакційно-видавничий відділ ТДПУ, 2002. С. 250–269.
Малявин В.В. Китайская цивилизация. Москва : «Издательство Астрель», «Дизайн. Информация. Картография», 2000. 631 с.
Меньшиков Л.Н. Предисловие переводчика. Китайская поэзия в переводах Льва Николаевича Меньшикова. Санкт-Петербург : Петербургское востоковедение, 2007. С. 10–26.
Седакова Ольга. «Для того чтобы перевести одно стихотворение поэта, мне нужно прочесть как можно больше других его стихов». Беседа Е. Калашниковой с О. Седаковой. Русский Журнал. URL: http://old.russ.ru/krug/20020228_kalash.html (станом на 25.07.2021).
Серебряков Е. А. Китайская поэзия X–XI вв. (Жанры ши и цы). Ленинград : Изд-во Ленинградского университета,1979. 247 с.
Серебряков Е.А. Жанр цы: эпоха Сун (X–XII вв.). Духовная культура Китая: энциклопедия: в 5 т. / гл. ред. М.Л. Титаренко. Москва : Вост. лит. Т. 3. Литература. Язык и письменность, 2008. С. 58–65.
Смирнов И. «Китайцы ценят в литературе «пресность». Русский Журнал. URL: http://old.russ.ru/krug/20010614_smir-pr.html (станом на 25.07.2021).
Тань Аошуан. Китайская картина мира. Язык, культура, ментальность. Москва: Языки славянской культуры, 2004. 240 с.
Толмачева У.К. Цветочная символика в повседневной и праздничной культуре Китая. Аналитика культурологии. Электронное научное издание, 2011.
Вып. 2 (20). URL: www.analiculturolog.ru/journal/archive/item/category/wp_all_issues/2011-2 (станом на 25.07.2021)
Чжан Мянь. Концепт «луна» в русской и китайской картинах мира (на материале поэтических произведений. Актуальные проблемы гуманитарных наук / Материалы IV Всероссийской научно-практической конференцияи «Научная инициатива иностранных студентов и аспирантов российских вузов». Томск : ТГПУ, 2011. C. 608–612.
Эйдлин Л.З. Китайская классическая поэзия. Классическая поэзия Индии, Китая, Кореи, Вьетнама, Японии. Серия: Библиотека всемирной литературы. Серия первая. Т. 16. Москва : Худ. лит., 1972. С. 193–203.
Яусс Г.Р. История литературы как вызов теории литературы. Современная литературная теория: антология /сост., пер., прим. И. В. Кабановой. Москва : «Флинта», «Наука», 2004. С. 192–200.
Bellettato A. (1972), Amore e’ il piu bello, Rebellato editore, Padova.
Bellettato A. (1996), I versi di pura giada di Li Qingzha, Dioscuri, Sora.
Caws M. A. (2006), Surprised in Translation. Un-ty of Chicago Press, Chicago and London.
Li Qingzhao. (1996), Come in sogno. Venti ci con testo cinese a fronte, a cura di Anna Bujatti, Libri Scheiwiller, Milano.
Sabbadini S. and Lei Chen. (2014), Una fragranza nell’aria, Youcanprint, Nettuno.
Tabu’ e coscienza. La condizione femminile nella letteratura italiana del Novecento. (1978), La nuova Italia, Firenze.
The media and twentieth century literature/ ed. by Bai Wei 白薇,Yang Tianshu 杨天舒. (2011), China Minzu University Press, Beijing.
Wang Jiaosheng. (1989), “The Complete Ci-poems of Li Qingzhao: A New English Translation”, Sino-Platonic Papers. № 13 (Осtober), pp. IV-XII.
何其芳 (1956), 关于写诗和读诗, 作家出版社, 北京.
李清照词集 (2009), 上海古籍出版社.
张继定 (1990), 古诗导读与赏析, 上海人民出版社出版, 上海.