ПІДГРУНТЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ МЕДІА-АНТРОПОЛОГІЇ В КИТАЇ (ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ)

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF (English)
https://doi.org/10.51198/chinesest2022.02.029

  Ван Дечжун

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Анотація

Дякуючи розвитку медіаресурсів, завдяки впливу Інтернету в Китаї стали відчутними зміни в усіх сферах життя. Як наслідок масштабного застосування медіа ми стали свідками змін в культурі, в житті і в самій людині. Аналізуючи поточну ме- діа-культуру в Китаї, ми прийшли до висновків, що вона значно впливає на освіту, демократію, естетику, літературу, мову і людське спілкування. У медіа-просторі загострюються проблеми людини, залежність від мережевих медіа призводить до втрати людської суб’єктивності, надмірний масштаб трансляції інформації в мережі приводить до «зникання дитинства», впливає на соціалізацію підлітків тощо. Досліджуючи медіа-культуру, ми можемо стверджувати, що в Китаї розвивається новий філософський напрямок – медіа-антропологія, яка зосереджується на впливі медіа- культури на людей як у віртуальній, так і в реальній площині життєдіяльності. Про це свідчать останні дані наукових публікацій. Звернувшись до досліджень у галу- зі філософії, соціології, культурології, освіти і додавши ще і етнографічний метод, ми проаналізували специфіку медіакультури в Китаї і прийшли до таких висновків. По- перше, історичність та гуманізм традиційної культури трансформувались, а їхня цінність знизилась за рахунок прихованого впливу культури розваг і за рахунок загальної комерційної природи мережевої платформи. По-друге, люди звикли спілкуватися мережевими медіами в Китаї. Але цей віртуальний спосіб комунікації нівелює емоційну складову частину, залишаючи лише миттєвий вхід тексту. Намагаючись підтримувати цифровий соціальний контакт, люди «впали» в соціальну залежність, вони почувають себе втомленими. Вчені також зауважили, що читання онлайн починає домінувати над читанням паперової літератури, особливо це відноситься до молодого покоління. Але мережеві медіа занадто змішані із зображеннями, кольорами, анімацією та ін- шими елементами на веб-сторінці, що відволікає читача і заважає зосередженості на змісті. А логічне читання часто стає перерваним. Отже, проблеми людини за нових умов існування обговорюються в такому напряму філософії, як філософська медіа- антропологія.

Як цитувати

Дечжун, В. (2022). ПІДГРУНТЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ МЕДІА-АНТРОПОЛОГІЇ В КИТАЇ (ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ). Китаєзнавчі дослідження, (2), 29-38. https://doi.org/10.51198/chinesest2022.02.029
Переглядів статті: 192 | Завантажень PDF: 234

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

медіа-культура, медіа-антропологія, сучасний Китай, проблема людини, віртуальний простір, мережеве суспільство, Інтернет, традиції, культура.

Посилання
Askew, K. (2002). The Anthropology of Media: A Reader. Blackwell Publishing Ltd. Cai Yi, Qi Weiping (2014). The Influence of the Change of College Students’ Reading Style on Their Learning in the Network Age. Ideological and Theoretical Education. P. 108–111.
Chen Qimei (2004). The Influence of Internet on Traditional Reading Methods from the Perspective of Media Analysis. The Press(06. P. 58–59.
Chen Xingmin, Wang Xusheng (2009). The Popularity of Television and the Decline of Village “Meal Market” – a Field Survey of Daping Village in Gupo. International Press(04). P. 63–67+72.
Fisherkeller, J. (1997). Everyday Learning about Identities among Young Adolescents in TV Culture. Anthropology & Education Quarterly.
Ginsburg, F. (2008). Aboriginal Media and the Australian Imaginary. Public culture.
Huang Yiling (2016). Identification and Cultivation of Socialist Core Values under the Background of “Pan-entertainment” of Network Culture. Hubei Social Sciences(11). P. 175–182.
Jiang Jianguo (2014). WeChat Addiction: Social Illusion and Self-loss. Nanjing Social Sciences (11). P. 96–102.
Jiang Yuanlun (2007). Media Environment and Contemporary Culture. Shanghai Literature (02). P. 84–85.
Larkin, B. (2008). Media Worlds: Anthropology on New Terrain. Taibei: Stream of NICT.
Li Chunxia, Peng Zhaorong (2008). The Meeting of Anthropologists and Communicators in the Media World: Cultural Diversity and Media Anthropology. The Ideological Front(6). P. 13–19.
Li Jibing (2016). Media Consciousness and People’s Media--Philosophical Reflections on Social Media. Jinyang Journal(03). P. 84–89.
Li Jing (2007). Novels in Film and Television: the Literary “Darling” of the “Picture-Reading Era”. Literary Contention(04). P. 31–35.
Liao Chihui (2007). On the Variation Characteristics of Network Words in the Context of Mass Culture. Journal of Guangdong Ocean University(05). P. 94–97.
Miller D. (2021). The cell phone: An anthropology of communication. URL: http://www.jeffreyjuris.com/academic/juris_cell_rev.pdf.
Mankekar, P. (1998). Entangled Spaces of Modernity: The Viewing Family, The Consuming Nation, and Television in India. Visual Anthropology Review. Rothenbuhler, E. W. (2008). Media Anthropology as Field of Interdisciplinary Contact. URL: http://www.philbu.net/media-anthropology/rothenbuhler_interdiscontact. pdf
Tan Xudong (2007). The Essence of TV Culture and Its Influence on Childhood. Ningxia Social Sciences(02) P. 133–138.
Wang Chengwen (2007). Narrative Structure and Social Metaphor of Spoof Culture. Journal of Zhengzhou Institute of Light Industry (SOCIAL SCIENCE EDITION)(03). P. 23–25.
Wang Xinyi (2020). On the Phenomenon of “Children’s Adulthood” in the New Media Environment. Southern Media Research(06). P. 148–158.
Wu Hui (2020). Madness and Reason: TikTok Short Video, Life World in Public Sphere and Value Shaping. Journal of Carey College(04). P. 63–67.
WeChat (2021). The statistics of WeChat Users. URL: https://baijiahao.baidu. com/s?id=1716839139302470403&wfr=spider&for=pc.
Yuan Jinghua (2010). The Ideal and Reality of Micro-Blog – Also on the Three Perplexing Factors of Constructing Public Space by Social Media. Journal of Zhejiang Normal University(SOCIAL SCIENCE EDITION)(06). P. 20–25.
Yuan Peng (2007). On the Negative Influence of Mass Media on Culture. Journal of Nanjing University of Aeronautics and Astronautics (SOCIAL SCIENCE EDITION)(02). P. 12–15.
Zeng Jing (2014). The Main Source of Alienation of Network Culture and Its Countermeasures. The Frontier(9). P. 64–67.
Zhang Duo (2021). TikTok Mythology: Mobile Short Video Reconstructs China Mythology Tradition. Northwest Ethnic Studies(01). P. 110–122.
Zhou Debo, An Shanshan (2007). Analysis on the Cultural Function of Mass Communication from the Perspective of Consumption. Journal of Liaoning Radio and Television University(03). P. 104–106.
Zhou Xuanchen, Wang YanLong (2021). The Pattern, Risk and Approach of Youth Community in the “Individualized” Network Field – Take BiliBili as Example. Chinese Youth Social Sciences(04). P. 63–73.
Zhang Fang (2016). Research on the Operation Mode of WeChat Spring Festival “Red Envelope” in Chinese Family Relations – from the Perspective of Media Anthropology. Nanjing Social Sciences(11). P. 103–109.
Zhao Xudong (2020). Ethnography of Video Live Broadcast – a Cultural Transformation Anthropology with Information Transmission from WeChat and KuaiShou. The Central Plains Culture Research(02). P. 58–66+73.
Номер
№ 2 (2022): Китаєзнавчі дослідження