ВПЛИВ КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БАНКІВ НА ЗОВНІШНЮ ЗАБОРГОВАНІСТЬ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ: ПРИКЛАД КИТАЮ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті розвинуто теоретико-методологічні засади дослідження боргової економіки. Запропоновано авторський підхід до трактування категорій «боргова економіка», яку визначено як національну економіку, що демонструє значну стійку залежність від зовнішніх запозичень, яка має місце у випадку, коли величина зовнішньої заборгованості складає не менше 30% ВВП та/або зовнішні запозичення забезпечують не менше 30% економічного зростання країни, та «транснаціональні банки», які розглядаються як великі універсальні банки, що виступають основними посередниками та кредиторами на світовому фінансовому ринку, забезпечують рух позикового капіталу у глобальному просторі безпосередньо з материнського банку та/або опосередковано через розгалужену й інтегровану мережу закордонних підрозділів у державах-реципієнтах і чия кредитна діяльність завдяки великим масштабам потенційно сприяє формуванню у країн-позичальниць економіки боргового типу. Обґрунтовано виокремлення типів боргової економіки залежно від впливу боргового навантаження на рівень боргової безпеки (боргова економіка з помірним зовнішнім боргом (30-45% ВВП), боргова економіка з надмірним зовнішнім боргом (46-70% ВВП), боргова економіка з критичним зовнішнім боргом (понад 70% ВВП). Оцінено на основі статистичного, структурно-функціонального аналізу характер впливу кредитної діяльності транснаціональних банків на зовнішню заборгованість Китаю та інших країн, що розвиваються. Визначено особливості впливу кредитної діяльності транснаціональних банків на зовнішню заборгованість Китаю. Встановлено, що в група країн, що розвиваються, є диференційованою за показниками зовнішнього боргу (з представленої вибірки до боргових економік можна віднести Туреччину, ПАР та Мексику), тоді як економіку Китаю до боргового типу віднести не можна. У цій групі країн виявлено сильний прямий зв’язок між зовнішнім боргом і прямими кредитами, що вказує на те, що кредитування з боку транснаціональних банків досі залишається важливим джерелом зовнішніх запозичень країн, що розвиваються, у тому числі і Китаю. Результатом зменшення прямого кредиту- вання стало суттєве скорочення частки зовнішньої заборгованості Китаю, яка формується прямими кредитами транснаціональних банків.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
боргова економіка, пряме транскордонне кредитування, зовнішня заборгованість, транснаціональні банки, Китай
Glasberg D. (1999). The Power of Collective Purse Strings: the Effects of Bank Hegemony on Corporations and the State. University of California Press. 231 p.
IMF. (2018). The Debt Sustainability Framework for Low-Income Countries, аvailable at: https://www.imf.org/external/pubs/ft/dsa/lic.htm.
Lin S. (2003). China’s Government Debt: How Serious? China: An International JournalVol. 01, No. 01, pp. 73–98.
Prahalad C.K., Hart S. (2002). The Fortune at the Bottom of the Pyramid. Strategy and Business. № 26. 16 p.
Roksolana Zapotichna. (2017). Banking On Multinationals: The Determinants Of Cross-Border Credits To Central And Eastern Europe, 1990-2015, Baltic Journal of Economic Studies, Publishing house “Baltija Publishing”, vol. 3(1). UNCTAD stat. аvailable at: https://unctadstat.unctad.org/EN/.
World Bank Group. (2019). International Debt Statistics, аvailable at: h t t p s : / / o p e n k n o w l e d g e . w o r l d b a n k . o r g / b i t s t r e a m / h a n d le/10986/32382/9781464814617.pdf?sequence=7&isAllowed=y.
Xiaoyang L. (2021). Rising external debt suggests both the advancement of China’s opening up and its steady economic recovery, аvailable at: http://www.bjreview.com/Business/202101/t20210119_800233009.html.
Xu Y., Nellis J. (2008). Foreign Multinational Banks in China: are their Entry Strategies Different? Journal of Chinese Economic and Business Studies. 23 p.