НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА КІБЕРБЕЗПЕКИ КИТАЮ: ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ ТИСК
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті досліджуються рушійні чинники формування національної політики кібербезпеки Китаю через застосування інституційної теорії. Інституціоналізація кіберуправління в Китаї досліджується шляхом оцінки впливу примусового, міметичного та нормативного тиску, спочатку запропонованого Ді Маджіо та Пауеллом в організаційній теорії. У статті подано огляд реформ Китаю у сфері Інтернету, внутрішньої інституційної бази, що регулює кіберпростір у Китаї, та огляд документів, прийнятих з 2014 року. Фактор загрози США оцінюється як примусова сила, яка стимулювала активні реформи Китаю у сфері національної політики кібербезпеки. Нові ініціативи у сфері кіберурядування, запропоновані західними державами, спонукають китайських чиновників заохочувати місцеву реакцію, часто відображаючи дії інших держав і адаптуючи їх до національних потреб. Так, Закон про кібербезпеку 2017 року та Закон про захист персональної інформації 2021 року порівнюються із Загальним регламентом про захист даних, прийнятим в ЄС. Запровадження вітчизняних правових та нормативних реформ та просування доктрини “кіберсуверенітету” урядом Китаю досліджується поряд з наявними правилами та нормами в кіберурядуванні та протиставлено позиції західних держав. У Китаї уряд є основною рушійною силою формування національних реформ політики кібербезпеки, і з 2014 року порядок денний у регулюванні інтернет-простору чітко визначений як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні. Намір Китаю розширити свої позиції в глобальному управлінні ґрунтується на переконанні, що він повинен перейти від “приймача правил” до “творця правил”. Проте у Китаю ще багато попереду, щоб узгодити реальну готовність приватних підприємств і суспільства з цілями політики.
Як цитувати
Шевченко, Ю. Г. (2022). НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА КІБЕРБЕЗПЕКИ КИТАЮ: ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ ТИСК. Китаєзнавчі дослідження, (1), 5-21. https://doi.org/10.51198/chinesest2022.01.005
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова
кібербезпека, кіберсуверенітет, інституційний тиск, Адміністрація кіберпростору Китаю, управління Інтернетом
Посилання
蔡翠红 (2018). 网络地缘政治:中美关系分析的新视角. 国际政治研究, 1, pp. 9–37.
李侃如, 辛格彼得 (2012). 网络安全与美中关系. Brookings, available at: https://www.brookings.edu/wp-content/uploads/2016/06/0223_cybersecurity_china_us_lieberthal_singer_pdf_Chinese.pdf.
鲁传颖 (2016). 网络空间治理的力量博弈、理念演变与中国战略. 国际展望, 8(01), pp. 117–134+157.
平郎 (2018). 网络空间国际秩序的形成机制. 国际政治科学, 3(1).
王翔 (2016). 中美网络安全领域博弈机理分析及未来展望. 中国与国际关系学刊, 2, pp. 34–51.
Austin G. (2016). “International Legal Norms in Cyberspace: Evolution of China’s National Security Motivations” / In: A.-M. Osula and H. Rõigas (eds.), International Cyber Norms Legal, Policy & Industry Perspectives. Tallinn : NATO Cooperative Cyber Defence Centre of Excellence, pp. 171–201.
Austin G. (2018). Cybersecurity in China: the next wave. Cham, Switzerland : Springer.
Balke L. (2018). “China’s New Cybersecurity Law and U.S.-China Cybersecurity Issues”. Santa Clara Law Review, 58(1).
Björck F. (2004). “Institutional theory: a new perspective for research into IS/IT security in organizations”. Proceedings of the 37th Hawaii International Conference on
System Sciences.
Clarke R. (2013). Securing Cyberspace Through International Norms. Good Harbor Security Risk Management.
Cyber Magazine (2021). China launches three-year cybersecurity action plan. Cyber Security. (online) Cyber Magazine, available at: https://cybermagazine.com/
cyber-security/china-launches-three-year-cybersecurity-action-plan (Accessed 20 Jan. 2022).
Daddi T., Bleischwitz R., Todaro N. M., Gusmerotti N. M., & De Giacomo M. R. (2019). “The influence of institutional pressures on climate mitigation and adaptation strategies”. Journal of Cleaner Production, 244, 118879.
Daum T. (2021). A Chinese law made in Europe, available at: https://www.ips-journal.eu/work-and-digitalisation/a-chinese-law-made-in-europe-5596/#:~:text=China (Accessed 3 Feb. 2022).
Deng Z. and Dai J. (2021). The comparison between China’s PIPL and EU’s GDPR: Practitioners’ perspective, available at: https://www.dentons.com/en/insights/articles/2021/october/8/the-comparison-between-chinas-pipl-and-eus-gdpr.
DiMaggio P. and Powell W. (eds.) (1991). The New institutionalism in organizational analysis. Chicago : The University of Chicago Press.
Ghosh P. (2021). China Now Has Almost 1 Billion Internet Users. (online) Forbes, available at: https://www.forbes.com/sites/palashghosh/2021/02/04/china-now-hasalmost-1-billion-internet-users/?sh=2741d76526d9 (Accessed 22 Jan. 2022).
Hovav A., & D’Arcy J. (2012). “Applying an extended model of deterrence across cultures: An investigation of information systems misuse in the U. S. and South Korea”. Information & Management, 49(2), 99–110.
Huang Z. and Mačák K. (2017). “Towards the International Rule of Law in Cyberspace: Contrasting Chinese and Western Approaches”. Chinese Journal of International Law, 16(2), pp. 271–310.
ITU (2021). Global Cybersecurity Index 2020, available at: https://www.itu.int/epublications/publication/global-cybersecurity-index-2020/en/ (Accessed 8 Nov. 2021).
Jepperson R. (1991). “Institutions, Institutional Effects, and Institutionalism”. In: The new institutionalism in organizational analysis. Chicago : The University of Chicago Press, pp. 143–163.
Jeyaraj A. and Zadeh A. (2020). “Institutional Isomorphism in Organizational Cybersecurity: A Text Analytics Approach”. Journal of Organizational Computing and Electronic Commerce, pp. 1–20.
Jiang M. (2020). “Cybersecurity policies in China” / In: L. Belli (ed.), CyberBRICS: Cybersecurity Regulations in BRICS Countries. Berlin, Germany : Springer, pp. 195–212.
Ke X., Liu V., Luo Y. and Yu Z. (2021). Analyzing China’s PIPL and how it compares to the EU’s GDPR, available at: https://iapp.org/news/a/analyzing-chinas-pipl-andhow-it-compares-to-the-eus-gdpr/.
Kiyan O. (2021). Establishing Cybersecurity Norms in the United Nations: The Role of U. S.-Russia Divergence. Harvard International Review, available at: https://hir.harvard.edu/establishing-cybersecurity-norms-in-the-united-nations-therole-of-u-s-russia-divergence/ (Accessed 4 Feb. 2022).
Levite A. and Lyu J. (2019). Chinese-American Relations in Cyberspace: Toward Collaboration or Confrontation? Carnegie Endowment for International Peace, available at: https://carnegieendowment.org/2019/01/24/chinese-american-relations-incyberspace-toward-collaboration-or-confrontation-pub-78213.
Liang Saraf, Hu & Xue. (2007). “Assimilation of Enterprise Systems: The Effect of Institutional Pressures and the Mediating Role of Top Management”. MIS Quarterly, 31(1), 59.
Lindsay J. R., Tai Ming C. and Reveron D. S. (2015). China and cybersecurity: espionage, strategy, and politics in the digital domain. Oxford : Oxford University Press.
Mueller M. (2017). “Is cybersecurity eating internet governance? Causes and consequences of alternative framings”. Digital Policy, Regulation and Governance, 19(6), pp. 415–428.
NPC (2021). 中华人民共和国个人信息保护法_中国人大网, available at: http://www.npc.gov.cn/npc/c30834/202108/a8c4e3672c74491a80b53a172bb753fe.shtml.
Osula A. N., Rõigas H. and NATO Cooperative Cyber Defence Centre Of Excellence (2016). International cyber norms: legal, policy and industry perspectives. Tallinn, Estonia: NATO Cooperative Cyber Defence Centre Of Excellence.
Peters G. (2019). Institutional Theory in Political Science: the new institutionalism. Edward Elgar Publishing.
Raud M. (2016). China and Cyber: Attitudes, Strategies, Organisation. Tallinn : NATO Cooperative Cyber Defence Centre of Excellence.
Safa N., Von Solms R. and Furnell S. (2016). “Information security policy compliance model in organizations”. Computers & Security, 56, pp. 70–82, available at: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0167404815001583.
Scott R. (1995). Institutions and organizations: ideas, interests and identities. Sage Publications, Inc.
Singh H. P., & Alshammari T. S. (2020). “An Institutional Theory Perspective on Developing a Cyber Security Legal Framework: A Case of Saudi Arabia”. Beijing Law Review, 11(03), 637–650, available at: https://doi.org/10.4236/blr.2020.113039.
Swaine M. (2013). “Chinese Views on Cybersecurity in Foreign Relations”. China Leadership Monitor, 42.
Teo H., Wei K., & Benbasat I. (2003). “Predicting Intention to Adopt Interorganizational Linkages: An Institutional Perspective”. MIS Quarterly, 27(1), 19, available at: https://doi.org/10.2307/30036518.
The International Institute for Strategic Studies (2021). “Cyber Capabilities and National Power: A Net Assessment”. UK : The International Institute for Strategic Studies.
The State Council (2021). China’s digital economy reaches $6t in 2020, available at: http://english.www.gov.cn/news/videos/202109/28/content_WS61527f60c6d0 df57f98e0ff2.html#:~:text=China (Accessed 23 Jan. 2022).
The State Council Information Office (2019). China’s National Defense in the New Era. available at: https://english.www.gov.cn/archive/whitepaper/201907/24/content_WS5d3941ddc6d08408f502283d.html.
Voo J., Hemani I., Jones S., DeSombre W., Cassidy D. and Schwarzenbach A. (2020). National Cyber Power Index 2020. Cambridge : Belfer Center for Science and International Affairs, Harvard Kennedy School.
Xinhua (2017). International Strategy of Cooperation on Cyberspace, available at: http://www.xinhuanet.com//english/china/2017-03/01/c_136094371_2.htm.
Xu L. (2014). “China’s Internet Development and Cybersecurity – Policies and Practices”. In: Chinese Cybersecurity and Defense. London : ISTE Ltd, pp. 1–54.
Zheng D., Chen J., Huang L. and Zhang C. (2013). “E-government adoption in public administration organizations: integrating institutional theory perspective and resourcebased view”. European Journal of Information Systems, 22(2), pp. 221–234.
李侃如, 辛格彼得 (2012). 网络安全与美中关系. Brookings, available at: https://www.brookings.edu/wp-content/uploads/2016/06/0223_cybersecurity_china_us_lieberthal_singer_pdf_Chinese.pdf.
鲁传颖 (2016). 网络空间治理的力量博弈、理念演变与中国战略. 国际展望, 8(01), pp. 117–134+157.
平郎 (2018). 网络空间国际秩序的形成机制. 国际政治科学, 3(1).
王翔 (2016). 中美网络安全领域博弈机理分析及未来展望. 中国与国际关系学刊, 2, pp. 34–51.
Austin G. (2016). “International Legal Norms in Cyberspace: Evolution of China’s National Security Motivations” / In: A.-M. Osula and H. Rõigas (eds.), International Cyber Norms Legal, Policy & Industry Perspectives. Tallinn : NATO Cooperative Cyber Defence Centre of Excellence, pp. 171–201.
Austin G. (2018). Cybersecurity in China: the next wave. Cham, Switzerland : Springer.
Balke L. (2018). “China’s New Cybersecurity Law and U.S.-China Cybersecurity Issues”. Santa Clara Law Review, 58(1).
Björck F. (2004). “Institutional theory: a new perspective for research into IS/IT security in organizations”. Proceedings of the 37th Hawaii International Conference on
System Sciences.
Clarke R. (2013). Securing Cyberspace Through International Norms. Good Harbor Security Risk Management.
Cyber Magazine (2021). China launches three-year cybersecurity action plan. Cyber Security. (online) Cyber Magazine, available at: https://cybermagazine.com/
cyber-security/china-launches-three-year-cybersecurity-action-plan (Accessed 20 Jan. 2022).
Daddi T., Bleischwitz R., Todaro N. M., Gusmerotti N. M., & De Giacomo M. R. (2019). “The influence of institutional pressures on climate mitigation and adaptation strategies”. Journal of Cleaner Production, 244, 118879.
Daum T. (2021). A Chinese law made in Europe, available at: https://www.ips-journal.eu/work-and-digitalisation/a-chinese-law-made-in-europe-5596/#:~:text=China (Accessed 3 Feb. 2022).
Deng Z. and Dai J. (2021). The comparison between China’s PIPL and EU’s GDPR: Practitioners’ perspective, available at: https://www.dentons.com/en/insights/articles/2021/october/8/the-comparison-between-chinas-pipl-and-eus-gdpr.
DiMaggio P. and Powell W. (eds.) (1991). The New institutionalism in organizational analysis. Chicago : The University of Chicago Press.
Ghosh P. (2021). China Now Has Almost 1 Billion Internet Users. (online) Forbes, available at: https://www.forbes.com/sites/palashghosh/2021/02/04/china-now-hasalmost-1-billion-internet-users/?sh=2741d76526d9 (Accessed 22 Jan. 2022).
Hovav A., & D’Arcy J. (2012). “Applying an extended model of deterrence across cultures: An investigation of information systems misuse in the U. S. and South Korea”. Information & Management, 49(2), 99–110.
Huang Z. and Mačák K. (2017). “Towards the International Rule of Law in Cyberspace: Contrasting Chinese and Western Approaches”. Chinese Journal of International Law, 16(2), pp. 271–310.
ITU (2021). Global Cybersecurity Index 2020, available at: https://www.itu.int/epublications/publication/global-cybersecurity-index-2020/en/ (Accessed 8 Nov. 2021).
Jepperson R. (1991). “Institutions, Institutional Effects, and Institutionalism”. In: The new institutionalism in organizational analysis. Chicago : The University of Chicago Press, pp. 143–163.
Jeyaraj A. and Zadeh A. (2020). “Institutional Isomorphism in Organizational Cybersecurity: A Text Analytics Approach”. Journal of Organizational Computing and Electronic Commerce, pp. 1–20.
Jiang M. (2020). “Cybersecurity policies in China” / In: L. Belli (ed.), CyberBRICS: Cybersecurity Regulations in BRICS Countries. Berlin, Germany : Springer, pp. 195–212.
Ke X., Liu V., Luo Y. and Yu Z. (2021). Analyzing China’s PIPL and how it compares to the EU’s GDPR, available at: https://iapp.org/news/a/analyzing-chinas-pipl-andhow-it-compares-to-the-eus-gdpr/.
Kiyan O. (2021). Establishing Cybersecurity Norms in the United Nations: The Role of U. S.-Russia Divergence. Harvard International Review, available at: https://hir.harvard.edu/establishing-cybersecurity-norms-in-the-united-nations-therole-of-u-s-russia-divergence/ (Accessed 4 Feb. 2022).
Levite A. and Lyu J. (2019). Chinese-American Relations in Cyberspace: Toward Collaboration or Confrontation? Carnegie Endowment for International Peace, available at: https://carnegieendowment.org/2019/01/24/chinese-american-relations-incyberspace-toward-collaboration-or-confrontation-pub-78213.
Liang Saraf, Hu & Xue. (2007). “Assimilation of Enterprise Systems: The Effect of Institutional Pressures and the Mediating Role of Top Management”. MIS Quarterly, 31(1), 59.
Lindsay J. R., Tai Ming C. and Reveron D. S. (2015). China and cybersecurity: espionage, strategy, and politics in the digital domain. Oxford : Oxford University Press.
Mueller M. (2017). “Is cybersecurity eating internet governance? Causes and consequences of alternative framings”. Digital Policy, Regulation and Governance, 19(6), pp. 415–428.
NPC (2021). 中华人民共和国个人信息保护法_中国人大网, available at: http://www.npc.gov.cn/npc/c30834/202108/a8c4e3672c74491a80b53a172bb753fe.shtml.
Osula A. N., Rõigas H. and NATO Cooperative Cyber Defence Centre Of Excellence (2016). International cyber norms: legal, policy and industry perspectives. Tallinn, Estonia: NATO Cooperative Cyber Defence Centre Of Excellence.
Peters G. (2019). Institutional Theory in Political Science: the new institutionalism. Edward Elgar Publishing.
Raud M. (2016). China and Cyber: Attitudes, Strategies, Organisation. Tallinn : NATO Cooperative Cyber Defence Centre of Excellence.
Safa N., Von Solms R. and Furnell S. (2016). “Information security policy compliance model in organizations”. Computers & Security, 56, pp. 70–82, available at: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0167404815001583.
Scott R. (1995). Institutions and organizations: ideas, interests and identities. Sage Publications, Inc.
Singh H. P., & Alshammari T. S. (2020). “An Institutional Theory Perspective on Developing a Cyber Security Legal Framework: A Case of Saudi Arabia”. Beijing Law Review, 11(03), 637–650, available at: https://doi.org/10.4236/blr.2020.113039.
Swaine M. (2013). “Chinese Views on Cybersecurity in Foreign Relations”. China Leadership Monitor, 42.
Teo H., Wei K., & Benbasat I. (2003). “Predicting Intention to Adopt Interorganizational Linkages: An Institutional Perspective”. MIS Quarterly, 27(1), 19, available at: https://doi.org/10.2307/30036518.
The International Institute for Strategic Studies (2021). “Cyber Capabilities and National Power: A Net Assessment”. UK : The International Institute for Strategic Studies.
The State Council (2021). China’s digital economy reaches $6t in 2020, available at: http://english.www.gov.cn/news/videos/202109/28/content_WS61527f60c6d0 df57f98e0ff2.html#:~:text=China (Accessed 23 Jan. 2022).
The State Council Information Office (2019). China’s National Defense in the New Era. available at: https://english.www.gov.cn/archive/whitepaper/201907/24/content_WS5d3941ddc6d08408f502283d.html.
Voo J., Hemani I., Jones S., DeSombre W., Cassidy D. and Schwarzenbach A. (2020). National Cyber Power Index 2020. Cambridge : Belfer Center for Science and International Affairs, Harvard Kennedy School.
Xinhua (2017). International Strategy of Cooperation on Cyberspace, available at: http://www.xinhuanet.com//english/china/2017-03/01/c_136094371_2.htm.
Xu L. (2014). “China’s Internet Development and Cybersecurity – Policies and Practices”. In: Chinese Cybersecurity and Defense. London : ISTE Ltd, pp. 1–54.
Zheng D., Chen J., Huang L. and Zhang C. (2013). “E-government adoption in public administration organizations: integrating institutional theory perspective and resourcebased view”. European Journal of Information Systems, 22(2), pp. 221–234.