СЯ ЯНЬ. БАЦИЛИ ФАШИЗМУ

Анотація

Творчість китайського драматурга, журналіста, сценариста й режисера Ся Яня (夏衍, 1900–1995) справила значний вплив на історію сучасної китайської драми: його винятковий тип драматичного мистецтва знаменував новий етап у розвитку китайської драматичної літератури. Ся Яня часто називають “однолітком ХХ століття”, що пройшов унікальний життєвий і творчий шлях. Тематика творів Ся Яня завжди відповідала потребам суспільства: автор постійно підтримував зв’язок як з представниками інтелігенції, так і з простим народом. Він завжди добре розумів світовідчуття китайців та настрої суспільства, тому часто у п’єсах подавав власне бачення причин соціально-економічних криз, а в уста своїх персонажів укладав можливі варіанти вирішення цих проблем. П’єса Ся Яня “Бацили фашизму” розкриває тематику поширення ідей фашизму у світі, яка була актуальною на початку 40-х років ХХ ст. Драматург змальовує життя вченого-бактеріолога, який свідомо усамітнюється від навколишньої дійсності, прагне займатися лише науковими дослідженнями. Тому протягом десяти років він тікає від війни, постійно змінюючи місце проживання й намагаючись відмежувати науку від політики. Зрештою вчений опиняється в окупованому Гонконзі, де японські мародери вдираються до його будинку й під час нестримного свавілля та у стані неконтрольованої агресії вбивають його друга. Отримавши важку травму втрати близької людини, професор Юй усвідомлює, що від фашистської чуми, яка поширилася майже всіма країнами, уже не сховатися, з нею необхідно рішуче боротися. Хоча у п’єсі “Бацили фашизму” Ся Янь демонструє готове рішення взаємин між наукою і політикою середини ХХ ст., однак п’єса жодною мірою не втратила своєї образності, насиченості та актуальності. Тому духовна деградація друга професора Юй – Чжао Аньтао – слугує нагадуванням сучасному читачеві про те, що навіть дотримання суб’єктивно правильних ідеологічних принципів ніколи не стане гарантом збереження моральних чеснот. “Бацили фашизму” – п’єса про взаємозв’язок політики та науки, в якій драматург підводить читача до очевидно невтішної думки про те, що наука ніколи не зможе залишатися ідеологічно незалежною і служити своїм вищим цілям, вона постійно перебуватиме в залежності від громадської думки та політичних пертурбацій. Ся Янь упевнений, що наукові досягнення принесуть беззаперечну користь людству тільки в тому випадку, коли вчені будуть політично обізнаними, але водночас і політично незаангажованими.