СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ РЕЛІГІЙНОЇ ЛЕКСИКИ КИТАЙСЬКОЮ МОВОЮ В ПЕРЕКЛАДІ ПОЕМИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ «ВАВИЛОНСЬКИЙ ПОЛОН»

Анотація

Драматична поема «Вавилонський полон» написана на основі біблійної тематики, яка здебільшого пов’язана з історичними перипетіями життя єврейського народу, що наситило твір релігійною лексикою, а також багатьма алюзіями до релігії як культурологічного феномену. У поемі «Вавилонський полон» релігійна лексика переважно представлена біблійними антропонімами, термінами на позначення релігійних явищ, подій і ритуалів, духовними поняттями, а також відповідними фразеологічними єдностями. Наявність релігійних маркерів у тексті надає йому особливого колориту, який реципієнт – носій мови оригіналу – здатний не лише відчути, а й інтерпретувати. У процесі перекладу такі важливі для всього твору пласти лексики навіть у разі адекватного перекладу можуть викликати труднощі, особливо у випадку дистанційно та ідейно віддалених культур, оскільки необхідно, з одного боку, зберегти колорит оригіналу, а з іншого – адаптувати його під світогляд реципієнта з відмінним тлумаченням релігійних понять. Прикметно, що першоджерелом для китайського перекладача було англомовне видання «Five Russian plays: with one from Ukrainian» (1916 року), тому в роботі вперше розглядається та аналізується процес опосередкованого перекладу творчості Лесі Українки. Особлива увага у статті присвячена специфіці китайськомовного перекладу релігійної лексики (зокрема, біблеїзмів) у поемі Лесі Українки «Вавилонський полон», а також аналізу релігійної лексики крізь призму культурологічної компаративістики. З огляду на специфіку поєднання перекладацьких стратегій і трансформацій детально розглядається метод реномінації, залучений китайським перекладачем для заміни «чужих» реалій вихідного тексту «своїми» семантично близькими (проте не ідентичними) у тексті перекладу, що дає можливість не лише знизити інформаційну напругу, а й емоційно наблизити твір до китайського реципієнта.