ПОСТНЕОКОНФУЦІАНСТВО І ГЛОБАЛІЗМ: КОРЕЛЯЦІЯ ФІЛОСОФІЇ ТА ІДЕОЛОГІЇ У СУЧАСНОМУ КИТАЇ

Анотація

У статті досліджується проблема кореляції філософської традиції конфуціанства з ідеями глобалізму у контексті впливу ідеології на масову свідомість. Також розглянуто трансформацію конфуціанства у постнеоконфуціанство та використання його окремих версій у владному дискурсі та формуванні світоглядного й ціннісного наративів. Ідеологізованість сучасного неоконфуціанства визнано однією з причин термінологічної нечіткості у визначенні філософського змісту цього феномена. Окреслено визначальні традиційні філософеми та концепції конфуціанства та неокофуніанства (до ХІХ ст.), переосмислені сучасним неоконфуціанством і постнеоконфуціанством та їх роль у формуванні філософських підстав громадської думки. З’ясовано потенціал постнеоконфуціанства під кутом розгляду його осмислення як громадянської релігії глобалізованого «великого Китаю». Поставлено питання про парадоксальний характер взаємодії ідей глобалізму та постнеоконфуціанства як на формально-логічному рівні розбудови раціонального дискурсу, так і на рівні міфологізованої побутової масової свідомості. Показано, яким чином владний дискурс може монополізувати право на етичне судження, нівелюючи фундаментальні в західній традиції права та свободи індивіда, апелюючи при цьому до етноментальних особливостей національного світогляду, історичного ресентименту та філософської традиції конфуціанства. Підкреслено, що суб’єктність індивіда за таких умов розчиняється у соціальній взаємодії, яка повністю регламентується владою в опорі на інтерпретацію держави як природної даності. Розглянуто спосіб функціонування філософських концепцій постнеоконфуціанства в інформаційному просторі, науковому та політичному дискурсах і їх вплив на досягнення соціального консенсусу, який уможливлює здійснення економічних і соціальних реформ. Вказано, що специфіка інтерпретації корпусу глобалізаційних ідей у сучасному Китаї може набувати форм суперечливих стосовно західного розуміння ідей свободи та демократії. При цьому акцентовано, що однією з причин цього є екстраполювання реінтерпретованих глобалізаційних ідей зі сфери економічної взаємодії держав та бізнесів на сферу загальногуманітарного світоглядного знання, етики та систем ціннісних орієнтацій. Окреслено парадоксальну ситуацію перетину західної концепції глобалізму як універсалізму з конфуціанським традиціоналізмом, який опертий на модель колективної свідомості.