ПОСТНЕОКОНФУЦІАНСТВО І ГЛОБАЛІЗМ: КОРЕЛЯЦІЯ ФІЛОСОФІЇ ТА ІДЕОЛОГІЇ У СУЧАСНОМУ КИТАЇ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  П. В. Кретов

  О. І. Кретова

Анотація

У статті досліджується проблема кореляції філософської традиції конфуціанства з ідеями глобалізму у контексті впливу ідеології на масову свідомість. Також розглянуто трансформацію конфуціанства у постнеоконфуціанство та використання його окремих версій у владному дискурсі та формуванні світоглядного й ціннісного наративів. Ідеологізованість сучасного неоконфуціанства визнано однією з причин термінологічної нечіткості у визначенні філософського змісту цього феномена. Окреслено визначальні традиційні філософеми та концепції конфуціанства та неокофуніанства (до ХІХ ст.), переосмислені сучасним неоконфуціанством і постнеоконфуціанством та їх роль у формуванні філософських підстав громадської думки. З’ясовано потенціал постнеоконфуціанства під кутом розгляду його осмислення як громадянської релігії глобалізованого «великого Китаю». Поставлено питання про парадоксальний характер взаємодії ідей глобалізму та постнеоконфуціанства як на формально-логічному рівні розбудови раціонального дискурсу, так і на рівні міфологізованої побутової масової свідомості. Показано, яким чином владний дискурс може монополізувати право на етичне судження, нівелюючи фундаментальні в західній традиції права та свободи індивіда, апелюючи при цьому до етноментальних особливостей національного світогляду, історичного ресентименту та філософської традиції конфуціанства. Підкреслено, що суб’єктність індивіда за таких умов розчиняється у соціальній взаємодії, яка повністю регламентується владою в опорі на інтерпретацію держави як природної даності. Розглянуто спосіб функціонування філософських концепцій постнеоконфуціанства в інформаційному просторі, науковому та політичному дискурсах і їх вплив на досягнення соціального консенсусу, який уможливлює здійснення економічних і соціальних реформ. Вказано, що специфіка інтерпретації корпусу глобалізаційних ідей у сучасному Китаї може набувати форм суперечливих стосовно західного розуміння ідей свободи та демократії. При цьому акцентовано, що однією з причин цього є екстраполювання реінтерпретованих глобалізаційних ідей зі сфери економічної взаємодії держав та бізнесів на сферу загальногуманітарного світоглядного знання, етики та систем ціннісних орієнтацій. Окреслено парадоксальну ситуацію перетину західної концепції глобалізму як універсалізму з конфуціанським традиціоналізмом, який опертий на модель колективної свідомості.

Як цитувати

Кретов, П. В., & Кретова, О. І. (2021). ПОСТНЕОКОНФУЦІАНСТВО І ГЛОБАЛІЗМ: КОРЕЛЯЦІЯ ФІЛОСОФІЇ ТА ІДЕОЛОГІЇ У СУЧАСНОМУ КИТАЇ. Китаєзнавчі дослідження, (2), 7-18. https://doi.org/10.51198/chinesest2021.02.007
Переглядів статті: 86 | Завантажень PDF: 49

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

постнеоконфуціантво, конфуціанство, глобалізм, філософія, ідеологія, етика, владний дискурс

Посилання
Бергер Я.М. Китайская модель глобализации. Век глобализации. 2009. Вып. № 1. Соционауки, available at: https://bit.ly/3h46htE (дата звернення: 4.05.2021).
Гордон А.В. Трансформация конфуцианства в национальную религию современного Китая: взгляды Цзян Цина. Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Сер. 9, Востоковедение и африканистика: Реферативный журнал. 2019. № 1, available at: https://bit.ly/3ekf5Kk (дата звернення: 5.05.2021).
Зіневич І. Мегатренди Китаю та їхня трансформація: досвід для України. Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Сер. «Міжнародні відносини». 2020. № 1 (51). С. 53–58, available at: https://bit.ly/3eQRfF4 (дата звернення: 4.05.2021).
Кіктенко В.О. Огляд історії аналітичної філософії в Китаї (XX – початок XXI століття). Східний світ. 2018. № 2. С. 17–29.
Кобзев А.И. Философия китайського неоконфуцианства. Москва : Восточная литература РАН, 2002. 606 с.
Ломанов А.В. Современное конфуцианство: философия Фэн Юланя. / Предисл. и отв. ред. М.Л. Титаренко. Москва : Восточная литература РАН, 1996. 248 с.
Мазур Ю.В. Політична мораль у контексті культурних традицій країн Східної Азії. Цивілізаційні чинники світобудови : джерела походження, потенціал взаємодії та виміри конструктивізму (країни Азії та Африки) : зб. наук. праць. Київ, 2015. С. 34–41.
Малявин В. Китай управляемый : старый добрый менеджмент. Москва : Европа, 2005. 306 с.
Ситник Й. Ідеологічні засади глобалізму та націоналізму: концепції, цілі, інструментарій. Українські студії стратегічних досліджень, 2020, 5 травня, available at: https://bit.ly/3nPauCW (дата звернення: 5.05.2021).
Сумченко І. Особливості розуміння справедливості в китайській філософії. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Філософія. 2013. Вип. 14. С. 70–75.
Штер Н. Информация, власть и знания. Санкт-Петербург : Алетейя, 2019. 572 с.
Bell D.A. China’s New Confucianism: Politics and everyday life in a changing society. Princeton : Princeton university press, 2008. 254 p.
Big data meets Big Brother as China moves to rate its citizens. Wired, 2017, Oct. 21, available at: https://bit.ly/3nP4mdI (дата звернення: 5.05.2021).
Chan J. Declaration toward a global ethic: Jiang Qing’s response. Renaissance of Confucianism in contemporary China / ed. Fan Ruiping, Dordrecht et all. Springer, 2011, рр. 153–162.
China programs virtual youth icons to instill correct thinking into millennials. Global Times, 2017, Dec. 17, available at: https://bit.ly/3elackc (дата звернення: 5.05.2021).
Donelly D. An Introduction to the China Social Credit System. New Horizons, 2021, Apr. 15, available at: https://bit.ly/3b5ClK1 (дата звернення: 5.05.2021).
Elstein D. Democracy in contemporary Confucian philosophy. New York : Routledge, 2015. 220 p.
Fukuyama F. Confucianism and Democracy. Journal of Democracy, 1995, Vol. 6, No. 2, pp. 20–33.
Gartner’s, 2015. Hype Cycle for Emerging Technologies Identifies the Computing Innovations That Organizations Should Monitor. (2015), Gartner, 18 August, available at: https://gtnr.it/3xNyafk (дата звернення: 4.05.2021).
Philosophy of Globalization. / Ed. by: C. Roldán, D. Brauer and J. Rohbeck. De Gruyter, 2018. 480 p.
林安梧. 新儒学之后与“后新儒学”. 《东岳论丛 》2019 年第 201911 期 第 86-95 页, available at: https://bit.ly/3ulS9Qv (дата звернення: 5.05.2021).
陈晋. 全面建成小康社会的历史意义和当代启示. 红旗文, 2020, 12.08, available at: https://bit.ly/3xJJVn8 (дата звернення: 4.05.2021).
黃卓越. 儒學與後現代視域:中國與海外(簡體書). 河南大學出版社, 2009.339 p.
黄玉顺. 思想视域问题 —如何来研究现代新儒学?黄玉顺主编《现代新儒学的现代性哲学》中央文献出版社2008年2月第1版, available at: https://bit.ly/2RpZSyn (дата звернення: 5.05.2021).