ОСОБЛИВОСТІ СТРАТЕГІЧНОГО МИСЛЕННЯ КИТАЮ ТА КЛАРИФІКАЦІЯ ЙОГО ГЕНЕРАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Ця стаття є першою частиною дослідження Генеральної стратегії Китаю. Вона розглядає китайські особливості стратегічного мислення, а також висвітлює тип Генеральної стратегії цієї країни. Тоді як Китай постійно ріс останніми десятиріччями, та до 2030 року стане першою економікою у світі, для України та її лідерів необхідно знати суть китайської Генеральної стратегії та розуміти їхню стратегічну думку. Стаття також розглядає теоретичний концепт Генеральної стратегії. Таке знання буде корисним Києву через необхідність торговельної співпраці з Пекіном, а також за умов зміни повоєнного глобального порядку, де Китай залишить роль «світової фабрики» ліберального світового порядку, воліючи стати важливим геополітичним і геоекономічним гравцем у новій мультиполярній архітектурі. Китайська Генеральна стратегія змінюється прямо зараз, входячи в нову фазу, як і її інструментарій. Пекін готувався до цього довго, після глобальної фінансової кризи, Брексіту, анексії Криму, пандемії COVID-19 та російського вторгнення до України: в 2023 році Китай уже став медіатором між Іраном і Саудівською Аравією, таким чином значно підвищивши свій міжнародний вплив на Близькому Сході. Актуальність цього топіку підкреслена неприємною для Києва нейтральною позицією Китаю щодо російсько-української війни, тоді як Президент В. Зеленський намагається гуртувати всі країни навколо підтримки України. Автор також пояснює, чому Пекін не підтримує Київ на тлі російського вторгнення. Китай бачить війну крізь призму геостратегічного протистояння зі США на регіональному та глобальному рівнях. Тому Китай, жорсткий апологет реалізму, вбачає Україну суб’єктом безжальної конфронтації великих держав і, на жаль, не засуджує Росію за військове вторгнення.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Китай, китайська Генеральна Стратегія, китайське стратегічне мислення, кларифікація Генеральної Стратегії.
Doshi R. The Long Game: China’s Grand Strategy to Displace American Order (Bridging the Gap), Oxford University Press. 2022.
Friedberg A.L. Competing with China, Survival. Global Politics and Strategy, Volume 60, 2018. Issue 3, pp. 7–64.
Gavin F.J. U.S. Grand Strategy, the Nuclear Revolution, and Nonproliferation, Strategies of Inhibition, 2015, available at: https://www.belfercenter.org/ sites/default/files/legacy/files/004-ISEC_a_00205-Gavin.pdf (accessed 26 February 2023).
Ghandi R.K.S. Mao Tse-Tung: His Writings and Philosophy. Naval War College Review, 1965, Vol. 18. No. 2, Article 2.
Kissinger H. On China, Penguin Books. 2010. La Barre W. Some Observations on Character Structure in the Orient. Psychiatry, Interpersonal and Biological Processes. 1946. Volume 9, Issue 3, pp. 215–237.
Luttwak E. The Grand Strategy of the Byzantine Empire. Belknap Press : An Imprint of Harvard University Press. 2011.
Metraux R. The Study of Culture at a Distance: A Prototype. American Anthropological Association, 1980, pp. 362–372.
Norton S. China’s grand strategy, The University of Sydney, China Studies Center, 2015, pp. 1–13.
Pillsbury M. The Hundred-Year Marathon: China’s Secret Strategy to Replace America as the Global Superpower, St. Martin’s Griffin; Reprint edition. 2016.
Pye L. International Relations in Asia: Culture, Nation, and State, The Sigur Center for Asian Studies, 1998, available at: https://www2.gwu.edu/~sigur/assets/ docs/scap/SCAP1-Pye.pdf (accessed 26 February 2023).
吴文成 (2022), 从科索沃战争到乌克兰危机:北约东扩与俄罗斯的 “战略觉醒”, 俄罗斯东欧中亚研究 2022 年第 3 期, pp. 1–25.
费孝通 (2018), 乡土中国，北京时代华文书局.