ДЕМОГРАФІЧНА КРИЗА В КИТАЇ: ТРАНСФОРМАЦІЯ ГАБІТУАЛЬНИХ ПРАКТИК

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  І. В. Книш

Анотація

Проаналізовано демографічну ситуацію в Китайській Народній Республіці (КНР), з’ясовано її вплив на соціально-економічну стабільність держави та трансформацію габітуальних практик. Зазначено, що наслідком політики «великого стрибка» Мао Цзедуна, спрямованої на індустріалізацію й культурну революцію, став голод 1961 року, а отже, різке зменшення чисельності населення країни. Констатовано, що подальші роки економічної стабілізації сприяли його значному збільшенню, що своєю чергою змусило уряд запровадити програму Ма Їньчу, яка отримала назву політики «одна сім’я – одна дитина». На підставі наукового моніторингу й аналізу показників Індексу людського розвитку (Human Development Index) та даних організації Population Reference Bureau з 1950 по 2010 роки зауважено, що Китай демонструє прямо пропорційну економічну залежність: темпи зростання валового внутрішнього продукту напряму залежать від темпів збільшення населення та приросту ВВП на душу населення. За даними сьомого загальнонаціонального перепису простежено залежність між рівнем соціально-економічного розвитку країни та демографічною ситуацією в ній. Розглянуто 5 моделей статево-вікової структури населення: «трикутник», «парасолю», «шолом», «дзиґу», «капелюх». Доведено, що до 1979 року демографічну ситуацію в КНР описувала модель парасолі з високим рівнем зростання, після впровадження політики «одна сім’я – одна дитина» – модель шолома, що засвідчує демографічний спад: зниження народжуваності, зменшення чисельності населення загалом та його працездатної частки зокрема, збільшення відсотка літніх людей, що призводить до надмірного навантаження на пенсійну систему країни. Наголошено, що саме цю закономірність описує формула 4:2:1, яка характеризує ситуацію, коли уряд Китаю повинен, з одного боку, стимулювати народжуваність і домагатися збільшення чисельності населення, а з іншого – забезпечувати потреби людей старшого віку і створювати належні передумови для трансформування габітуальних практик. Висвітлено причини та наслідки феноменів «маленького імператора/принцеси», «хей- хайцзи», старіння китайців, самогубств серед літніх людей (особливо жінок), епідемії COVID-19 та інших явищ, які становлять підґрунтя для формування нової системи економічних відносин за назвою «срібна економіка» або «економіка довголіття».

Як цитувати

Книш, І. В. (2023). ДЕМОГРАФІЧНА КРИЗА В КИТАЇ: ТРАНСФОРМАЦІЯ ГАБІТУАЛЬНИХ ПРАКТИК. Китаєзнавчі дослідження, (1), 40-54. https://doi.org/10.51198/chinesest2023.01.040
Переглядів статті: 190 | Завантажень PDF: 125

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Китай, демографічний чинник, габітуальні практики, полі- тика «одна сім’я – одна дитина», моделі статево-вікової структури населення, формула 4:2:1, феномен «маленького імператора/принцеси», «хейхайцзи», «срібна економіка», «економіка довголіття».

Посилання
В мире выросло целое поколение «маленьких императоров» – детей, которые вьют из родителей верёвки, available at: https://adme.media/svobodakultura/ v-mire-vyroslo-pokolenie-malenkih-imperatorov-kotorye-krutyat-svoimiroditelyami- kak-hotyat-2262565/ (дата звернення: 23.02.2023).
Куженко М., Федин В., Стабіас С. Срібна економіка: соціальні аспекти та сталий розвиток. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. 2021. Вип. 17 (2). С. 227–235.
Ненароджене економічне зростання. Оптимальна модель підтримки народжуваності для України. Український інститут майбутнього. 09.03.2021, available at: https://uifuture.org/publications/dopovid-nenarodzhene-ekonomichnezrostannya/ (дата звернення: 23.02.2023).
Степанова О.В. Економіка довголіття та нові проєкції економічного розвитку КНР. Україна – Китай. 2018. № 13. С. 114–119.
Чалюк Ю.О., Довганик Н.М. Вплив демографічного фактора на соціально- економічну стабільність Китаю. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія «Економічні науки» : наукове фахове видання. 2022. № 7 (63). С. 72–82, available at: https://www.inter-nauka.com/uploads/public/16651588654237.pdf (дата звернення: 23.02.2023).
Anson J. Demographic indices as social indicators. Environment and Planning. 1991. Vol. 23. P. 433–446.
Chen L.-K., Grant A., Mourshed M. The $250 billion question: Can China close the skills gap? McKinsey & Company. June 1, 2013, available at: https://www.mckinsey. com/industries/public-and-social-sector/our-insights/the-250-billion-question- can-china-close-the-skills-gap (дата звернення: 23.02.2023). China Population (live). Worldometers, available at: https://www.worldometers.info/ world-population/china-population/ (дата звернення: 23.02.2023).
Feng W. The silver and white economy: the Chinese demographic challenge, available at: https://www.oecd.org/employment/leed/oecd-china-report-final.pdf (дата звернення: 23.02.2023).
Human Development Index, available at: https://hdr.undp.org/en/content/latesthuman- development-index-ranking (дата звернення: 23.02.2023).
Peng G., Wenkai S., Zhong Z. Employment Structures in China from 1990 to 2015: Demographic and Technological Change. IZA – Institute of Labor Economics. Discussion Paper Series. No. 14141. February 2021, available at: https://ftp.iza.org/ dp14141.pdf (дата звернення: 23.02.2023).
Population Pyramids of the World from 1950 to 2100, available at: https:// www.populationpyramid.net/ (дата звернення: 23.02.2023).
Saroha J. Types and Significance of Population pyramids. Worldwide Journal of Multidisciplinary Research and Development. 2018. Vol. 4 (4). P. 59–69. The 2021 World Population Data Sheet, available at: https://interactives.prb.org/ 2021-wpds/ (дата звернення: 23.02.2023).
Wang J., Bao C., Cao J., Kring S. Jobs and skills for youth: review of policies for youth employment of China. Geneva : International Labour Office, 2016. 74 p., available at: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---ed_emp/documents/ publication/wcms_502338.pdf (дата звернення: 23.02.2023).
Xu D. On the relationship between population and economic development. Сelebrating the 35th anniversary of the founding of the People’s Republic of China. Renkou Yanjiu. 1984. Sep 29 (5). P. 1–4.