WE ARE WHAT WE EAT, OR DIFFICULTIES IN TRANSLATING CULTURE-BOUND FOOD NOMINATIONS FROM CHINESE INTO UKRAINIAN AND ENGLISH

Анотація

Статтю присвячено визначенню особливостей перекладу китайських культурно орієнтованих номінацій їжі українською та англійською мовами. Актуальність дослідження визначається тим, що воно проведене на перетині когнітивної та культурної парадигм сучасного перекладознавства. ЇЖА розглядається як культурний концепт, мовне втілення якого висвітлює певні риси національної культури та свідомості, а також як категорія, референційне поле якої охоплює низку пов’язаних з їжею доменів. Такий широкий підхід до визначення їжі забезпечує краще розуміння асоціацій, що пронизують всі домени категорії, пов’язуючи одиниці як всередині їх, так і за їхніми межами. В пошуках матеріалу дослідження ми звернулися до «Китайсько-україн- ського ілюстрованого словника», що вміщує 413 найменувань їжі (також відомих як «гастроніми») у 15 доменах, згрупованих у відповідності до методу ментального мапування. Кожна одиниця словника супроводжується малюнком відповідного об’єкта, що сприяє його кращому розумінню представниками інших культур та носіями інших мов. Дослідження встановило, що рівень культурної специфічності, що проявляється в перекладних відповідниках, не є однаковим для всіх доменів. Він є відносно низьким для найменувань фруктів та овочів, назви яких було запозичено з інших мов або створено на основі європейських чи класичних мов. Така практика була типовою для колоніального періоду, коли культурна специфіка колонізованих народів навмисно вилучалася. Водночас національне забарвлення є особливо високим у назвах страв, що виникли на основі різноманітних асоціацій, а саме пов’язаних з кольором, розміром, формою, консистенцією, схожістю тощо. Порівняльний аналіз показав, що асоціації, що перебувають в основі китайських назв, втрачаються для українськомовних та англомовних реципієнтів, незважаючи на застосування перекладацького способу калькування.