ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ГЕНЕРАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ КИТАЮ ПІСЛЯ 1990 РОКУ: ЦІЛІ, ІНСТРУМЕНТИ, ФАЗИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  П. В. Шевченко

Анотація

Ця стаття є другою частиною дослідження Генеральної Стратегії Китаю. Вона проливає світло на драматичну зміну Генеральної Стратегії Китаю від час правління Сі Цзіньпіна, а саме після 2017 року. Важливо відійти від застарілого розуміння Китаю. Стратегічне бачення Пекіна, яке було сформоване після 1990 року, походить від його конкуренції з Америкою за глобальне лідерство. Незважаючи на тісну кооперацію зі США під час правління Ден Сяопіна, Китай завжди сприймав основного партнера як конкурента. Особливо після знищення СРСР, підспудної підтримки Вашингтоном спроб «лібералізувати» Пекін у 1989 році та Війни в Заливі, яка переконала Китай у тому, що США готові підтримувати своє глобальне лідерство за допомогою застосування сили. Китайська Генеральна Стратегія має свої цілі, інструменти – політичні, економічні, військові, та три фази. Всі вони детально розглянуті в цій статті. На тлі російсько-української війни Пекін продовжує займати «нейтральну» позицію та проштовхує власне бачення закінчення конфлікту. Китай зацікавлений у врегулюванні, однак для нього важливо, щоб війна закінчилась посиленням асиметричного китайсько-російського партнерства, розвитком регіональних альянсів під проводом Китаю в Євразії, а також збільшенням глобального впливу Пекіна.

Як цитувати

Шевченко, П. В. (2023). ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ГЕНЕРАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ КИТАЮ ПІСЛЯ 1990 РОКУ: ЦІЛІ, ІНСТРУМЕНТИ, ФАЗИ. Китаєзнавчі дослідження, (2), 52-69. https://doi.org/10.51198/chinesest2023.02.052
Переглядів статті: 79 | Завантажень PDF: 73

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Китай, китайська Генеральна Стратегія, американо-китайська конкуренція

Посилання
Abeyagoonasekera A. (2022), Sri Lankan Crisis between Debt-trap and Strategic-trap: The Chinese Stake, Institute for Security & Development Policy, available at: https://isdp.eu/sri-lankan-crisis-between-debt-trap-and-strategic-trap-the-chinese-stake/ (accessed 26 February 2023) (In English).
Bank of China (2022), Payment System Report (Q2 2022), available at: http://www.pbc.gov.cn/en/3688110/3688172/4437084/4664821/2022092314120713992.pdf (accessed 26 February 2023) (In English).
Christopher W. (1998), In the Stream of History-Shaping Foreign Policy for a New Era, Stanford University Press; 1st edition, pp. 117–118 (In English).
Clarke M. (2018), How Big Is China’s Belt and Road?, Center For Strategic & International Studies, available at: https://www.csis.org/analysis/how-big-chinasbelt-and-road (accessed 26 February 2023) (In English).
Deng Xiaoping (1992), Selected Works of Deng Xiaoping, Volume III (1982–1992) (In English).
Doshi R. (2022), The Long Game: China’s Grand Strategy to Displace American Order (Bridging the Gap), Oxford University Press (In English).
Economy E. (2018), The Third Revolution: Xi Jinping and the New Chinese State, Oxford University Press; Illustrated edition (In English).
Erickson A.S. (2013), Chinese Anti-Ship Ballistic Missile (ASBM) Development: Drivers, Trajectories, and Strategic Implications, Brookings Institution Press, pp. 27–51 (In English).
Fukuyama F. (2022), Putin’s war on the liberal order, Financial Times, available at: https://www.ft.com/content/d0331b51-5d0e-4132-9f97-c3f41c7d75b3 (accessed 26 February 2023) (In English).
Gardner H. (2013), NATO expansion and US strategy in Asia, Palgrave Macmillan, New York (In English).
Joe R. (2020), The Chinese Navy’s Destroyer Fleet Will Double by 2025. Then What?, The Diplomat, available at: https://thediplomat.com/2020/07/the-chinese-navys-destroyerfleet-will-double-by-2025-then-what/ (accessed 26 February 2023) (In English).
Kagan R. (2018), The Jungle Grow Back, Penguin Random House LLC, New York (In English).
Kai He (2009), Institutional Balancing in Asia Pacific, Routledge (In English).
Hanson M.A. (2020), China’s Marine Corps Is on the Rise, U.S. Naval Institute, available at: https://www.usni.org/magazines/proceedings/2020/april/chinasmarine-corps-rise (accessed 26 February 2023) (In English).
Miller E.A. (2022), More Chinese Military Bases in Africa: A Question of When, Not If, Foreign Policy, available at: https://foreignpolicy.com/2022/08/16/china-militarybases-africa-navy-pla-geopolitics-strategy/ (accessed 26 February 2023) (In English).
Paal D.H. (2011), Hu Jintao’s visit to the USA, Carnegie Endowment, available at: https://carnegieendowment.org/2011/01/18/zh-pub-42395 (accessed 26 February 2023) (In English).
Qiao Liang & Wang Xiangsui (1999), Unrestricted Warfare, Beijing: PLA Literature and Arts Publishing House (In English).
Rudd K. (2015), China under Xi Jinping: Alternative Futures for U.S.-China Relations, Brzezinski Institute on Geostrategy, CSIS (In English).
Trivedi A. (2020), China Is Winning the Trillion-Dollar 5G War, The Washington Post, available at: https://www.washingtonpost.com/business/china-is-winning-thetrillion-dollar-5g-war/2020/07/12/876cb2f6-c493-11ea-a825-8722004e4150_story.html (accessed 26 February 2023) (In English).
Williams J.D. (2020), China’s Grand Strategy, RAND corporation (In English).
Xiao R. (2016), China as an institution-builder: the case of the AIIB, The Pacific Review, Volume 29, № 3, 435–442 (In English).
Qiu Shi Wang(2019), “cong “bai nian wei you zhi da bian ju” zhong ba wo ji yu, available at: http://www.qstheory.cn/dukan/hqwg/201904/10/c_1124344744.htm (accessed 26 February 2023) (In Chinese).
Jiang haofeng, Jia wenshan (2022), ”qian nian shi ye xia bai nian wei you zhi da bian ju yu zhong guo lu jing , xian dai guo ji guan xi”, 2022, (07), available at: cnki.net (accessed 26 February 2023) (In Chinese).
Da Xue Jun Shi Lun Wen (2015), “lun mei guo dui wo guo an quan gou cheng zong he xing wei xie”, available at: https://www.docin.com/p-1297057180.html (accessed 26 February 2023) (In Chinese).
Jiang Zemin Wen Xuan (2006), available at: http://www.12371.cn/special/jzmwx/d1j/ (accessed 26 February 2023) (In Chinese).
Li Zhaoxing (2013), “shuo bu jin de wai jiao”, di yi zhang mei guo :dui shou hai shi peng you, zhong xin chu ban she (In Chinese).
Li Peng(2008), “he ping fa zhan he zuo :li peng wai shi ri ji”, xin hua chu ban she (In Chinese).
Xi Jinping (2014), “Xi Jin Ping tan zhi guo li zheng”,di er juan,wai wen chu ban she (In Chinese).
Hu Jintao Wen Xuan (2016),available at: http://www.12371.cn/special/blqs/hjtwx/ (accessed 26 February 2023) (In Chinese).
Zhong Guo Ri Bao (2015),“zhong guo guo fang bai pi shu “zhong guo de jun shi zhan lue”,available at: http://www.chinadaily.com.cn/interface/toutiao/1138561/2015-5-26/cd_20821000.html (accessed 26 February 2023) (In Chinese).
Xin Hua She (2017), “Xi Jin Ping:jue sheng quan mian jian cheng xiao kang she hui duo qu xin shi dai zhong guo te se she hui zhu yi wei da sheng li – zai zhong guo gong chan dang di shi jiu ci quan guo dai biao da hui shang de bao gao”, available at: http://www.gov.cn/zhuanti/2017-10/27/content_5234876.htm (accessed 26 February 2023) (In Chinese).
Qiu Shi(2021), “po jie “shi jie zhi wen ” de zhong guo fang an” , available at: http://www.qstheory.cn/dukan/qs/2021-01/01/c_1126935829.htm (accessed 26 February 2023) (In Chinese).