ІМПЕРАТИВНА СЕМАНТИКА В НЕОЗНАЧЕНО-РЕФЕРЕНТНИХ ВИСЛОВЛЮВАННЯХ У СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МОВІ (НА МАТЕРІАЛІ ПРАВИЛ ТА ОГОЛОШЕНЬ У ШАНХАЙСЬКОМУ МЕТРОПОЛІТЕНІ)

Анотація

Статтю присвячено вивченню особливостей реалізації імперативної семантики в неозначено-референтних висловленнях у сучасній китайській мові. Для дослідження вибраної теми як матеріал було використано правила й оголошення в Шанхайському метрополітені, оскільки неозначено-референтні висловлення використовуються у прислів’ях і приказках, інструкціях, рекламних слоганах, оголошеннях, тобто там, де об’єктом сприйняття інформації й об’єктом волевиявлення може стати будь-яка особа, яка побачить чи почує таке висловлення. Загалом імперативні категорійні ситуації пов’язані з волевиявленням мовця стосовно слухача і мають на меті волевиявлення із семантичними компонентами каузації і суб’єктом-істотою. При цьому імперативне висловлення містить адресоване слухачу волевиявлення мовця, спрямоване на виконання дії, зумовленої спонуканням. Можна сказати, що імператив вживається для позначення адресованого волевиявлення, а суб’єктом волевиявлення є конкретна або узагальнена особа, яка може залишатися невираженою в імперативному висловленні. Дослідження неозначено-референтних спонукань на основі цього матеріалу було розподілено на два етапи: інвентаризація засобів реалізації і аналіз категорійних ситуацій такого спонукання. За результатами дослідження встановлено, що семантику імперативу реалізують такі мовні засоби у досліджуваних висловленнях, як-от: модальні дієслова 请, 禁止, 得 (у заперечній формі), модальний прислівник 必须, оптативна конструкція 宁…, 不…, словосполучення 当心, чотирискладові сталі вирази з повчальним сенсом, а також взагалі відсутність будь-яких формальних показників. Було проаналізовано, що в неозначено-референтних спонуканнях увага з об’єкта переноситься на саму дію, що міститься у волевиявленні, яке апелює до всіх реципієнтів, які його сприйматимуть. Аналіз засобів реалізації імперативності в неозначено-референтних висловленнях дав змогу виокремити низку категорійних ситуацій, у межах яких функціонують неозначено-референтні імперативні висловлення в сучасній китайській мові, а саме: заборона (прохібітив), наказ, прохання, порада. Найбільшу увагу становлять зразки повідомлень, у яких імперативна семантика реалізується за контекстуальних умов і відсутності будь-яких формальних показників модальності імперативності, що становить інтерес для перспектив подальших досліджень семантики імперативності і категорії модальності загалом у сучасній китайській мові.