THE TEXTUAL MODE OF AUTUMNAL IMAGERY OF CLASSICAL CHINESE PAINTING FROM THE BOHDAN AND VARVARA KHANENKO NATIONAL MUSEUM OF ART COLLECTION

Анотація

Статтю присвячено семіотиці написів на творах класичного китайського живопису. Цільове дослідження виконано на вибірці з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (тут і далі – Музей Ханенків). Вибірку звужено до семи творів, об’єднаних темою осені. Для аналізу зв’язку між зображенням і текстом на творах класичного китайського живопису автор послуговується як сучасною західною теорією мультимодальності, так і традиційними китайськими критеріями оцінювання мистецького твору з погляду гармонійного поєднання в ньому живопису, поезії та каліграфії. Особливу увагу приділено лінгвістичним явищам полісемії та омофонії, що часто лежать в основі символіки китайського мистецтва. Цитати з класичної поезії, що фігурують у написах на багатьох творах живопису, розглядаються з погляду асоціацій, які вони мають викликати у глядача на основі його інтелектуального, емоційного й навіть сенсорного досвіду. Ураховано також екстралінгвістичні фактори, як-от вплив філософсько-релігійних учень Китаю на формування його мистецької традиції та історія колекції китайського мистецтва в Музеї Ханенків. Інтерпрета- ція екстралінгвістичних факторів і застосування різних підходів до аналізу творів китайського класичного живопису дає змогу зробити висновок, що у творах з музей- ної збірки текстовий модус відіграє важливу роль у розумінні повідомлень глядачам через символіку зображень. Семантика модусу зображень і семантика модусу тексту можуть взаємно доповнювати одна одну, створюючи нові смисли, значно складніші за початковий смисл зображення, що є опірним елементом у системі зображення – текст у класичному китайському живописі. Переклад і коментар куратора щодо образів та їхніх значень долає культурні бар’єри й ефективно залучає аудиторію до взаємодії з мистецькими творами. Семантика твору класичного китайського живопису, прочитана куратором, вербалізується й перетворюється на модус тексту. Музейні програми, пристосовані для різних аудиторій, зокрема людей із сенсорними порушеннями, мають потенціал транслювати розшифровані смисли не лише у вигляді кураторських лекцій, але й у більш сміливих формах представлення, що можуть залучати менш традиційні модуси.