ХУДОЖНЯ РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ЖІНОЧОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В КИТАЙСЬКОМУ ПОСТФЕМІНІСТИЧНОМУ РОМАНІ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Стаття присвячена аналізу постфеміністичної концепції ґендерної ідентичності героїні роману Вей Хуей «Дівчисько із Шанхаю» та визначенню способів її художнього вираження. Роман є китайським варіантом літератури чикліт, в якому відображене життя сучасної емансипованої жінки в мегаполісі. Ґендерна ідентичність героїні на ім’я Коко вирізняється плинністю, мінливістю й багатоаспектністю. У статті розглядаються такі складові частини ґендерної ідентичності: статева, статеворольова, сексуальна, психічна, соціокультурна. Визначено, що Коко усвідомлює себе жінкою, її зовнішність і поведінка відображають стереотипи, створені глянцевими журналами та рекламою. У статті значна увага приділяється аналізу тілесних практик (розкута поведінка, любовні стосунки), які в романі визначають «сутність жіночості». Сексуальна поведінка героїні стала предметом жорсткої критики в Китаї й об’єктом зацікавлення на Заході. У статті вона розглядається як важлива складова частина любовних (не лише геретосексуальних) стосунків та самовизначення жінки. У структурі ґендерної ідентичності героїні неабияке значення має вибір статеворольової поведінки. У романі пропонується широкий каталог нетривіальних ґендерних ролей, які є результатом наповнення традиційної форми феміноцентричним змістом. У статті аналізуються механізми переосмислення традиційних ролей, їхня карнавалізація та втілення героїнею. Соціокультурний складник ідентичності Коко відкриває маскулінно-фемінінний і східно-західний бінаризм її свідомості. У статті аналізується мотивація героїні до творчості як наслідок вираження маскулінних (прагнення успіху) та фемінінних (самоаналіз, пошук сенсу життя) рис характеру. Натомість у творчому процесі вона виявляє фемінінний спосіб художнього мислення, пов’язаний із сублімацією материнства (роман = дитина), автобіографізмом, накладанням тексту на власне життя, двійництвом (авторка = героїня), а також використанням жіночих прийомів «письма крізь тіло». У статті досліджується вплив західної та східної (китайської) культур на формування жіночої ідентичної Коко. Домінувальна китайська складова є відлунням традиції, яка обмежує самовираження героїні, натомість західна складова має симультативну природу, однак пропонує героїні відчуття особистісної свободи.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
китайська література, Вей Хуей, ґендерна ідентичність, чикліт, постфемінізм
Боровцова М.С. Ґендерна ідентичність особистості: теоретичний аналіз. Вісник Одеського національного університету. Психологія. 2011. Т. 16, Вип. 17. С. 19–29.
Вулф В. Власний простір. Київ: Альтернативи, 1999.
Гапон Н.П. Ґендер у гуманітарному дискурсі: філософсько-психологічний аналіз. Львів : Літопис, 2002.
Зборовська Н.В. Психоаналіз і літературознавство : навчальний посібник. Київ : Академвидав, 2003.
Карпенко К.І. Жіноча ідентичність у контексті ставлення до тілесності. Мистецтво лікування. 2013. № 5. С. 59–63.
Клюйкова-Цобенко В.О. Дослідження ґендерної самоідентифікації на основі образів слов’янської міфології. Проблеми загальної та педагогічної психології. 2010. Т. ХІІ, ч. 3. С. 200–207.
Морозова-Ларіна О. Соціокультурні детермінанти формування ґендерної ідентичності. Наукові записки Ніжинського державного університету. Серія «Психолого-педагогічні науки». 2011. № 3. С. 55–59.
Словник ґендерних термінів / Укладач З.В. Шевченко. Черкаси : вид. «Чабаненко Ю.», 2016.
Циганкова З.М. Мовні особливості романів жанру «Чикліт». Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2017. № 27. T.2. С. 134–145.
Шаф О.В. Ґендерне літературознавство в Україні: теоретико-методологічні зауваги. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». Одеса, 2018. Вип. 37. Т. 1. С.83–86.
Шаф О.В. Ґендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття. Київ : ВЦ «Просвіта». 2019.
Baudrillard J. Consumer Society: Myths and Structures. SAGE Publications, Limited, 2017.
Butler J. Gender Trouble: Feminism and the Subversion of Identity. N.-Y. : Routledge, 1990.
Chen E. Y.-I. Shanghai Baby as a Chinese Chick-Lit: Female Empowerment and Neoliberal Consumerist Agency. Asian Journal of Women’s Studies. 2009. Vol. 15 Issue 1. P. 54–93.
Cosslett T. Matrilineal narratives revisited. Feminism and Autobiography: Texts, Theories, Methods. London and New York : Routledge, Taylor & Francis Group. 2001. P. 141–153.
Ferriss S. Chick-lit: the New Woman’s Fiction. N. Y.-L. : Routledge, 2006.
Gill R. Postfeminist media culture: elements of a sensibility. European Journal of Cultural Studies. 2017, Vol. 20 (6). P. 606–626.
Goffman E. Gender displey. Studies in the Anthropology of Visual Communication. 1976. № 3. P. 69–77.
Koetse M. Shanghai Baby: Beyond China. A Chinese novel banished to the West. University of Amsterdam. 2012.
Liu В., Baer В.J. Packaging a Chinese “Beauty Writer”: Re-reading Shanghai Baby in a Web Context. Meta Journal des traducteurs. 2017. Vol. 62 No. 2. P. 415–434.
Redmond R. The Femme Fatale in “Postfeminist” Hard-Boiled Detective Fiction: Redundant or Re-inventing Herself? Massay University. 2014. URL: https://mro.massey.ac.nz/server/api/core/bitstreams/e557944e-6d69-483e-ad70-28ca729f1468/content (date of access: 22.07.2024).
Song J. Urban Educated Women as Marginalized Mainstream in China: Wei Hui’s Shanghai Baby and Mian Mian’s Candy. A Journal of Women Studies. 2016. Vol. 37, № 2. P. 109–137.
Stoller R. Sex and Gender: On the Development of Masculinity and Femininity. N. Y.: Science House. 1968.
Shen Sh. A Fine Line in Shanghai (letter to the editor). The New York Times. 2000. URL: https://www.nytimes.com/2000/05/18/opinion/l-a-fine-line-inshanghai-307181.html (date of access: 22.07.2024).
Weber I. Shanghai Baby: Negotiating Youth Self-Identity in Urban China. Social Identities. 2002. Vol. 8(2). P. 347–368.
Winch A. Brand Intimacy, Female Friendship and Digital Surveillance Networks. New Formations. 2015. Vol.84. P. 228–245.
陈晓明。 中国当代文学主潮。 北京：北京大学出版社，2009。598页。
桂思琪。 爱欲与身体。 北方文学。 2018。第15期。页33。
贺桂梅。 90年代的“女性文学”与女作家出版物。 北京语言大学新闻网。
2008-11-05. URL: https://news.blcu.edu.cn/info/1024/10320.htm (date of access: 22.07.2024).
李珂。 欲望、种族和双标：《上海宝贝》中的后殖民主义幽灵与性别政治。乌有之乡网刊。2024-03-26. URL: https://www.wyzxwk.com/Article/shushe/2024/03/489182.html (date of access: 22.07.2024).
廖静。 后现代语境下的身体写作 ––以卫慧《上海宝贝》为例。安徽广播电视大学学报。 2018。第3期。页 113-116。
石少华。 论“美女作家”的个人化写作––以卫慧的《上海宝贝》为例。 文艺生活(文海艺苑)。 2018。第 5期。页 11。
孙挂荣。 消费时代的中国女性主义。北京：中国社会科学出版社。2010。
304页。
卫慧。上海宝贝。 努努书坊。2012-03-12. URL: https://www.kanunu8.com/book3/7000/ (date of access: 22.07.2024).
袁捷。 多元喧嚣的全球化上海滩––论《上海宝贝》的时代感.。文艺生活(文海艺苑)。 2015。第 9期。页 23。