САМООРГАНІЗАЦІЯ КИТАЙСЬКИХ ЕМІГРАНТІВ У СІНГАПУРІ ЧЕРЕЗ ТРАДИЦІЮ ТАЄМНИХ ТОВАРИСТВ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  А. М. Колос

Анотація

Таємні товариства, або, як їх ще не зовсім коректно називають, «Тріади», тісно пов’язані з історією Сінгапуру. На початку свого розвитку, що припадає на XIX століття, основний притік населення до Сінгапуру складався з емігрантів-селян з континентального Китаю, що тоді перебував під владою Династії Цін, яка постійно страждала від повстань, що, своєю чергою, теж були пов’язані з таємними товариствами. Діяльність більшості сфер економічного життя в колоніальному Сінгапурі проходила за участю таємних товариств китайських іммігрантів. Виникле на території провінції Фуцзянь таємне товариство, яке називалося Тяньдіхуей, швидко почало розповсюджуватись не тільки на території континентального Китаю, а й по всьому світі. У пізній період династії Цин, організації за своїми обрядами схожі з Тяньдіхуей, були широко представлені по всій території південно-східної Азії, і Сінгапур не був винятком. Селяни, ремісники і навіть бандити об’єднувалися в кровні союзи з метою економічної взаємодопомоги, самозахисту, а також боротьби з небажаним урядом. Основні напрями діяльності Сінгапурських таємних товариств включають азартні ігри, торгівлю опіумом, зайнятість іммігрантів, надання позик під відсоток та торгівлю людьми. Від першої появи таємних товариств у Сінгапурі на початку XIX століття й до повної їх заборони вони пройшли шлях від простих напіврелігійних союзів взаємної допомоги між селянами до озброєних та добре організованих організацій, що в певний момент були в змозі підіймати великі повстання та протистояти місцевій владі. Розрізнена мовними та етнічними відмінностями китайська діаспора ділилася на безліч угруповань, які часто вплутувалися в конфлікти один з одним. Окрім конфліктів на міжетнічному та економічному ґрунті, часто відбувалися міжрелігійні конфлікти. Таємні товариства китайських емігрантів, до яких на перших порах колоніальний уряд не застосовував тотального контролю, врешті-решт були заборонені, але все ще довгий час продовжували існувати вже у вигляді організованих кримінальних угруповань.

Як цитувати

Колос, А. М. (2021). САМООРГАНІЗАЦІЯ КИТАЙСЬКИХ ЕМІГРАНТІВ У СІНГАПУРІ ЧЕРЕЗ ТРАДИЦІЮ ТАЄМНИХ ТОВАРИСТВ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ. Китаєзнавчі дослідження, (2), 112-123. https://doi.org/10.51198/chinesest2021.02.092
Переглядів статті: 88 | Завантажень PDF: 57

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

таємні товариства, Сінгапур, Китай, Тріади, Тяньдіхуей

Посилання
Blythe W. (1969), The impact of Chinese secret societies in Malaya: A historical study, Kuala Lumpur, Oxford University Press, p. 6, pp. 85–86, pp. 220–222.
Census of the Strait Settlments, 1881 (Singapore) p. 10, available at: https://www.singaporememory.sg/contentfiles/SMB-619b2640-18d7-4b9c-8248-26d233e14ec7/21959 (accessed 26 Febuary 2021).
Chesneaux J. (1972), Popular Movements and Secret Societies in China, 1840–1950, Stanford University Press, Stanford, CA, p. 3.
Comber, L. (1959), Chinese secret societies in Malaya: a survey of the Triad Society from 1800 to 1900 / Published for the Association for Asian Studies by J.J. Augustin, Locust Valley, New York, p. 8, p. 10, p. 19, p. 33, p. 54–56, p. 77–82, p. 83.
Davies, D. (1955, February 13). Many died in Hokkien-Teochew riots, The Straits Times, p. 14, available at: https://eresources.nlb.gov.sg/newspapers/Digitised/Article/straitstimes19550213.2.120 (accessed 26 Febuary 2021).
Faure D. (1979), “Secret Societies, Heretic Sects, and Peasant Rebellions in Nineteenth-Century China”. Journal of the Chinese University of Hong Kong, No. 1, pp. 189–206.
Hansen V. (2015), The Open Empire: A History of China to 1800, WW Norton & Company, New York, p. 2.
Hill A. H. (June 1955), “The Hikayat Abdullah, An Annotated Translation”, Journal of the Royal Asiatic Society, Malayan Branch, Vol. XXVIII, Part 3, Chapter 21.
Jarman R.L. (1998), Straits Settlements Annual Report 1858, Archive Editions, p.119.
Mak, Lau-Fong and Wong A. (1978), “Territorial Patterns Among Chinese Secret Societies in Singapore and Peninsular Malaysia: Some Tentative Findings”, Journal of the Malaysian Branch, Royal Asiatic Society. Vol. 51, No. 1 (233), p. 38–39, avaliable at: www.jstor.org/stable/41492185 (accessed 17 Febuary 2021).