МІФОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЖАНРУ БОЦЗИ В ЗБІРЦІ ЮАНЬ МЕЯ «НОВІ [ЗАПИСИ] ЦИ СЕ (СИНЬ ЦИ СЕ), АБО ПРО ЩО НЕ ГОВОРИВ КОНФУЦІЙ (ЦЗИ БУ ЮЙ)»

Анотація

У статті розглядаються міфологічні засади і принципи своєрідного жанру боцзи, який знайшов своє втілення у збірці-колекції одного з найвідоміших письменників китайської літератури доби Цин – Юань Мея, відомої під назвою «Про що не говорив Конфуцій», яка має також ще й іншу назву «Нові[записи ] Ци Се ( Синь Ци Се), або Про що не говорив Конфуцій (Цзи бу юй )». Визначається поняття «міф» у світовій літературі та з’ясовуються його характерологічні ознаки у китайській літературі Виявляються прикметні рису міфу у китайській літературі. Аналізується міфологічне підґрунтя творчості Юань Мея. Здійснюється поділ та групування елементів народних вірувань, забобонів, авторської фантазії, фантастичних та казкових складників, наявних в малій прозі письменника, які мають міфологічну основу і тональність та є знаковими у його колекції. Досліджується зв’язок новел та нотаток збірки «Про що не говорив Конфуцій» Юань Мея з китайською міфологією. Визначається структура та композиція міфологічного твору. Звертається увага на виявленні своєрідної галереї надприродних істот та з’ясовується їх роль у «Нових [записах] Ци Се (Синь Ци Се), або Про що не говорив Конфуцій(Цзи бу юй)». Аналізуються традиційні міфологічні опозиції: реальне-надприродне, живий-мертвий, земля-небо, людина-дух, війна-мир, чоловіче-жіноче, батьки-діти, сакральне-профанне, захід-схід, праве-ліве, охорона-полювання, розбещеність-моральність, добро-зло, страх-сміливість, релігія-політика. З’ясовується призначення корпусу ритуалів і тотемів та виявляються класифікатори «конкретного» і «абстрактного» у оповідках Юань Мея. Вводиться етнографічне поняття «фратрія» для аналізу деяких новел збірки-колекції. Звертається увага на символіку кольору, форми та звуку у міфологічних новелах. З’ясовуються художні особливості творення авторської образної системи, мотивів, сюжетної лінії, художньої деталі та тропотворчої системи, вибудуваних на міфологічних засадах. Проводиться зіставлення міфологічного світобачення Юань Мея з творчими методами китайських письменників ХVІІІ століття (Пу Сунлін і Цзи Юнь). Виокремлюються індивідуальні стильові ознаки малої прози автора. Визначається зв’язок зі світовою народною сміховою культурою середньовіччя. Досліджується функціональне призначення і роль міфу у створенні збірки « Про що мовчав Конфуцій» Юань Мея.