ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИЙ ВИМІР ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ ДОКТРИНИ КИТАЮ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Н. В. Лікарчук

Анотація

Напрям сучасних підходів у зовнішньополітичній доктрини Китаю спрямований на державних інтересів й акцентуванні їх у міжнародних відносинах. У даному випадку ми говоримо про конструктивну школу, яка формує міжнародне спрямування китайського управління – акцентування уваги на національних, історичних та цивілізаційних особливостях. Відповідно до специфіки управлінської діяльності в Китаї саме національна ідентичність є основним елементом державного розвитку. Вона визначає характер міжнародної діяльності, державний статус, напрям зовнішньої політики та економічну «поведінку». Нові можливості Китаю створюють тиск на світову економіку, а стрімкий фінансовий розвиток та промислова стабільність дають можливість увійти до клану «developing countries». Крім того, такі позиції та міць дадуть Китаю можливість самостійно диктувати правила економічної гри. Питання національної ідентичності на рівні країни розглядає державу як співтовариство політичних, історичних, культурних, етнічних факторів, і ці фактори, і їх складні взаємини також впливають на національну ідентичність. Китай є однією з найвпливовіших держав світу, зовнішньополітична доктрина якого спрямована на власний державний інтерес – сформування нового статусу держави. Зазначена доктрина мотивує КНР до знаходження компромісу, ефективного використання модернових механізмів багатосторонньої дипломатії в досягненні головної стратегічної мети країни – посилити й фортифікувати своє місце на міжнародній арені; гранично забезпечити безпеку країни; створити вигідні умови для модернізації країни; отримати статус ключової регіональної та глобальної держави. Міжнародна політика Китаю є однією з актуальних тем у наукових дослідженнях та світових трендах. Економічний та політичний розвиток Китаю привертає увагу багатьох науковців та спонукає до нових досліджень у даній сфері. Багато наукових публікацій присвячені Китаю, стратегії його розвитку, економічному сплеску та дипломатичним зв’язкам. Нова роль Китаю на світовій арені, його нова роль як конкурентноспроможного актора сформувала новий статус держави. КНР має значну роль у геополітичні сфері і вплив на сучасну системи міжнародних відносин.

Як цитувати

Лікарчук, Н. В. (2021). ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИЙ ВИМІР ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ ДОКТРИНИ КИТАЮ. Китаєзнавчі дослідження, (1), 102-110. https://doi.org/10.51198/chinesest2021.01.102
Переглядів статті: 36 | Завантажень PDF: 21

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

глобалізація, Китай, міжнародна політика, міжнародна економіка, доктрина, стратегічне партнерство

Посилання
Alvaro, J. J. (2013) Political discourse in China’s English language press. World Englishes. V. 32. № . 2. P. 147–168.
Arase, D. (2016) China’s Two Silk Roads Initiative: What It Means for Southeast Asia. Southeast Asian Affairs, pp. 25–45.
Bates, G. (2018) China’s evolving regional security strategy. URL : http://class.guilford.edu/psci/guo/course/syllabi161/data275/readings/gill.pdf. (assessed 10.02.2021).
Hong, Zhao (2015) China’s New Maritime Silk Road: Implications and Opportunities for Southeast Asia. Trends in Southeast Asia, No. 3, pp. 4–5.
Callahan W. A. (2017) Dreaming as a critical discourse of national belonging: China Dream, American Dream and world dream. Nations and Nationalism. V. 23. № 2. pp. 248–270.
Likarchuk, D. (2020) The role of international organisations in the settlement of foreign policy conflict. International Relations, pp. 35–41.
Lee, C. C. (2012) China as a rising world power: Chinese press discourses. Chinese Journal of Communication. V5. № 1. pp. 38–42.
Ng S. H., Ye J., Lee C. C. (2011) Media Discourse on Globalization in China: A Social Psychological Analysis. Journal of Language and Social Psychology. V. 30. № 2. P. 139–157.
Saich, T. (2000). Globalization, Governance, and the Authoritarian Westphalian State: The Case of China. Governance in a globalizing world, pp. 208–280.