«НОТАТКИ БОЖЕВІЛЬНОГО» ЛУ СІНЯ ЯК РЕАЛІСТИЧНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ І ДУХОВНОЇ КРИЗИ КИТАЮ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

Статтю присвячено аналізу «Нотаток божевільного» відомого китайського письменника, публіциста, літературознавця, громадсько-політичного діяча, основоположника сучасної китайської літератури Лу Сіня, створеного у формі щоденникових записів. Така манера письма дозволила автору в метафоричному тексті закодувати власні суб’єктивні і потаємні думки, що йшли в розріз усталеним традиціям, релігійним та політичним нормам Китайської держави. Твір написаний народною мовою байхуа і містить нищівну критику патріархального устрою Китаю з його жорстокими конфуціанськими поглядами на поведінку людини в суспільстві. Далася взнаки політична і культурна криза в Китаї, яка призвела до нівеляції незламних постулатів конфуціанства (гуманність, доброзичливість, моральність, народолюбність), адже вони перестали працювати. Це усвідомлення привело Лу Сіня до ототожнення Китаю не лише його часу, а й Китаю протягом чотирьох тисяч років, як країни Людожерів. Зауважимо, що автор говорить не про реальний канібалізм, а розглядає людожерство як надзвичайно жорстоку модель так званої феодальної етики Китаю. Хоча в історії становлення людства випадки канібалізму траплялися, а в Древньому Китаї традиції поїдання людської плоті знайшли своє вираження у лікування тяжкохворих, з метою гастрономічного задоволення та з метою помсти. Поширений в Китаї «Рух 4 травня» дав поштовх просвітницькому руху, руху за нову культуру, нові ідеї, нові знання. Лу Сінь засуджував тотальний контроль держави за поведінкою, політичними поглядами і самосвідомістю її громадян. Він створив образ божевільного героя, який, по суті, не був хворим. У Китаї божевільними називали людей, які виступали проти суспільної несправедливості. Лу Сінь підтримує рух за нову культуру Китаю і демонструє відверті проєвропейські погляди, поєднуючи їх із традиційним китайським світоглядом. Він переймає реалістичні тенденції, притаманні європейській літературі, порушує соціальну проблематику, зображає долю маленької людини, викриває суспільні виразки. Усе це для того, щоб знайти вихід із культурної і духовної кризи, в якій опинилася його держава.