ДЕТЕРМІНАНТИ СПІВРОБІТНИЦТВА ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ КИТАЮ ТА РОСІЇ В ТРЕТЬОМУ ДЕСЯТИЛІТТІ XXI СТ.

Анотація

Російсько-китайське співробітництво в морській сфері у XXI столітті спрямоване на обмеження здатності США контролювати глобальні транспортні шляхи, особливо енергетичні транспортні носії. Спільні інтереси, окреслені таким чином, дають змогу здійснювати низку політичних та економічних ініціатив і використовувати демонстрацію сили в регіонах, що мають особливе значення для національних інтересів обох країн. Сфера таких ініціатив обмежена наявними розбіжностями, що особливо стосуються європейської політики обох країн. Китайські плани побудувати транспортну систему «Один пояс – один шлях» порушують статус-кво в Євразії на користь Пекіна. Хоча в рамках азіатської політики обом країнам вдалося досягти компромісу щодо способу економічної діяльності й формули, на якій двостороння взаємодія заснована, масштаб розбіжностей інтересів у Європі стримує можливість такого компромісу. Російська мета полягає насамперед в обмеженні спроможності США контролювати північні судноплавні шляхи з подальшим підтримкою політичного й економічного впливу в Європі в контексті зростання активності Китаю та поступового зменшення попиту на енергоносії. Мета Китаю – максимально ефективно використовувати транспортну систему до Європи, зрештою, засновану на проекті «Один пояс – один шлях», що означає, що вони зацікавлені у співпраці з країнами, визнаними Росією стратегічними, регіональними партнерами США (Великобританія, Польща, Румунія, Ісландія). Тому єдиними спільними стратегічними цілями обох країн щодо Європи є прагнення перекласти тягар морської діяльності США з азіатських водойм на води Північної Атлантики та морів, що оточують Європу. Однак китайці із цієї групи акваторій виключають Балтійське море, яке має бути зоною політичної стабільності. Однак, згідно з курсом російської політики, Балтія повинна бути регіоном-замінником для проведення арктичного суперництва. Наявні розбіжності означають, що сфера європейської співпраці обох країн обмежена й буде зосереджена на обмеженні американського домінування на морських судноплавних шляхах та економічних зобов’язаннях, що дадуть змогу реалізувати повною мірою інтереси обох країн. З іншого боку, різниця в потенціалі означає, що Китай отримує перевагу від цього співробітництва більшою мірою, що спричинить його подальші обмеження й необхідність проведення індивідуальної політики в конкретних предметних і географічних галузях.