КИТАЇЗОВАНИЙ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ МАРКСИЗМ: РЕЦЕПЦІЯ ЗАХІДНИХ ІДЕЙ ТА ПОШУК ВЛАСНИХ ТЕОРЕТИЧНИХ ПІДХОДІВ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  В. О. Кіктенко

Анотація

У статті досліджено основні аспекти китаїзованого феноменологічного марксизму, що сформувався внаслідок рецепції китайськими вченими ідей одного з найважливіших напрямів західної філософії ХХ ст. Проаналізовано феноменологічний метод виходу за межі бінарної опозиції традиційної філософії в контексті визначення сучасного смислу китаїзованого марксизму (Чжан Сянлун, Ду Сяочжень, Хуан Їнцюань, Лі Хуйбінь, Ні Лянкан, Ло Кетін, Ден Сяоман, Чжан Їбін, Хань Цінсян, Цзоу Шипен, У Мен, Ма Їнхуей). Особлива увага автором приділена використанню феноменологічної критики задля подолання наївності натуралізму в китаїзованому марксизмі (Лі Пен). Показано порівняльний аналіз історичного матеріалізму К. Маркса і генетичної феноменології Е. Гуссерля у працях китайських філософів-марксистів (Чжан Їбін, Ден Сяоман, Пань Цзяньтунь, Ян Ґен). Визначено важливий напрям у пошуках теоретичного синтезу китаїзованого марксизму з окремими західними філософськими концептами – це поєднання розумного перетворення світу К. Маркса і «життєвого світу» Е. Гуссерля (Ден Сяоман, Ван Дефен, Юй Уцзінь, Янь Менвей, Ден Боцзюнь, Тань Пейвень). Також вказано на трансформацію естетичної проблематики в китаїзованому феноменологічному марксизмі (Ден Сяоман). У статті визначені деякі результати та тенденції розвитку китаїзованого феноменологічного марксизму, у якому виділено п’ять аспектів, а саме: 1) сучасний діалог між феноменологією і марксизмом; 2) порівняльне вивчення ідей К. Маркса і М. Гайдеггера; 3) внутрішній зв’язок ідей К. Маркса та Е. Гуссерля, а також можливість їхньої інтеграції; 4) Франкфуртська школа і феноменологія; 5) новітні тенденції у вивченні марксизму і феноменології. Відзначено, що ідеї феноменологічного марксизму були не тільки досить повно осмислені китайськими філософами-марксистами, а й інкорпоровані в китаїзований марксизм. Серед багатьох китайських філософів-марксистів домінує думка, що феноменологічний підхід може бути переорієнтований таким чином, щоб він відійшов від філософських рамок апріорного ідеалізму Е. Гуссерля та розвивався в матеріалістичному напрямі, доповнюючи певним чином матеріалістичну діалектику.

Як цитувати

Кіктенко, В. О. (2023). КИТАЇЗОВАНИЙ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ МАРКСИЗМ: РЕЦЕПЦІЯ ЗАХІДНИХ ІДЕЙ ТА ПОШУК ВЛАСНИХ ТЕОРЕТИЧНИХ ПІДХОДІВ. Китаєзнавчі дослідження, (3), 21-33. https://doi.org/10.51198/chinesest2023.03.021
Переглядів статті: 91 | Завантажень PDF: 55

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

марксизм, феноменологія, реальне, наука, натуралізм, життєвий світ, естетика

Посилання
Кіктенко В. О. Історичні етапи розвитку феноменології в Китаї. Китаєзнавчі дослідження. 2018. № 2. С. 15–34.
Yu Xin, Fu Yulian. Phenomenological Marxism in China. Educational Philosophy and Theory. 2022. Vol. 55. No. 8. P. 931–941.
邓伯军、谭培文。 从现象学看马克思主义中国化话语体系的方法论。北京行政学院学报。2016 。第2 期。页63–68.
邓晓芒。关于美和艺术的本质的现象学思考。哲学研究。1986。第 8 期。页75–80。
邓晓芒。胡塞尔现象学对中国学术的意义。江苏社会科学。1995。第 1期。页57–62。
邓晓芒。马克思的人学现象学思想。 江海学刊。1999。第 3 期。页87–94。
邓晓芒。马克思论“存在与时间”。哲学动态。2000。第 6 期。页11–14。
邓晓芒。对“价值”本质的一种现象学思考。学术月刊。2006。第 7 期, 页45–52。
邓晓芒。实践唯物论新解: 开出现象学之维。武汉:武汉大学出版社,2007。429页。
邓晓芒。文学的现象学本体论。 浙江大学学报 ( 人文社会科学版)。2009。第 1 期。页5–12。
韩庆祥、邹诗鹏。人学 – 人的问题的当代阐释。昆明:云南人民出版社,2001。10+387页。
李惠斌。现象学马克思主义述介。哲学动态。1992a。第 8 期。页28–30。
李惠斌。意大利“现象学马克思主义学派”。世界社会科学。1992b。第 1期。页31–38。
李鹏。国内现象学马克思主义的回顾与反思。华中科技大学学报 ( 社会科学版)。2012。第6期, 页31–38。
李鹏。马克思哲学的现象学思想研究。北 京:中央编译出版社, 2014。320页。
罗克汀。胡塞尔现象学是对现代自然科学发展的反动。哲学研究。1980。№ 3。页68–76。
罗克汀。罗克汀文集。广州:中山大学出版社, 2020。 253页。
马迎辉。现象学与马克思哲学的内在关联 – 以“剩余存在”问题为中心。 南京大学学报(哲学·人文科学·社会科学)。2017。第 5期。页12–18。
倪梁康。现象学及其效应。北京:三联书店, 1994。399页。
倪梁康。关于马克思主义哲学与现代西方哲学关系问题的几点想法。当代国 外马克思 主义评论。2002。第3期。页53–58。
倪 梁 康。意识的向度。北京:北京大学出版社, 2007。374页。
潘建屯。历史现象学与历史唯物主义的比较分析。南京大学学报。2019。第 3 期。页27–33 。
王德峰。论马克思哲学对现象学原则的包含与超越。复旦大学学报 ( 社会科学版)。1997。第 5期。页22–28。
王德峰。 哲学导论。上海:上海人民出版社 , 2000。282页。
王德峰。寻觅意义。上海:上海锦绣文章出版社, 2007。136页。
王德峰。艺术哲学。上海:复旦大学出版社, 2015。196页。
吴猛。重提这个问题 : 何谓 〈资本论〉的 “辩证方法”?。哲学研究。2018。第 7 期。第 19–26 页 。
阎孟伟。马克思的“感性世界”理论与现象学运动。哲学研究。2006。第6期。 页20–26。
阎孟伟。马克思主义哲学与现代纯粹哲学。哲学研究。2008。第4期。页12–20。
杨耕。论马克思的 “从后思索法 ”。学术月刊。1992。第 5 期。页10–15 。
俞吾金。从康德到马克思。桂林:广西师范大学出版社, 2004。页12+487。
张庆熊。现象学方法与马克思主义。上海:上海三联书店, 2014。页14+347。
张祥龙、杜小真、黄应全。现象学思潮在中国。北京:首都师范大学出版社, 2011。42+293页。
张一兵。青年马克思人本主义社会现象学的确立 – < 1844 年经济学 – 哲学手稿 > 的第一笔记解读。江汉论坛。1998。第8期。页59–63。
张一兵。从精神现象学到人学现象学 – 析青年马克思<1844年手稿>中对黑格尔的批判。东方论坛。1999a。第 1 期。页4–10。
张一兵。科学的批判的历史现象学 – 马克思经济哲学的本质。学术月刊。1999b。第 9 期。页27–29。
张一兵。重新遭遇异化:马克思历史现象学的最后逻辑层面–《1857–1858年经济学手稿》“资本章”的哲学研究。马克思主义与现实。1999c。第 5 期。页6–12。
张一兵。《资本论》: 一种历史现象学的成熟表述。社会科学研究。1999d。第 2。 页59–65。
张一兵。马克思哲学的当代阐释 – “回到马克思”的原初理论语境。中国社会科学。2001。第3 期。页4–11。
张一兵、蒙木桂。神会马克思 – 马克思哲学原生态的当代阐释。北京:中国人民大学出版社, 2004。226页。
张一兵。马克思哲学的历史原像。北京:人民出版社, 2009。10+571页。
张一兵。回到马克思。南京:江苏人民出版社, 2014。33+767页 。