РЕЦЕПЦІЯ ІДЕЙ ФРАНКФУРТСЬКОЇ ШКОЛИ КИТАЇЗОВАНИМ МАРКСИЗМОМ: ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  В. О. Кіктенко

Анотація

У статті розглянуто історію та сучасний стан вивчення китайськими вченими ідей Франкфуртської школи на прикладах найхарактерніших наукових статей і монографій. Показано формування досліджень Франкфуртської школи в Китаї (1970-ті рр. – початок XXI ст.), теоретичні положення якої китайські вчені використовували не тільки як критичну теорію сучасного суспільства, а й для подальшого розвитку теорії китаїзованого марксизму. Зазначено, що на початку XXI ст. зріс інтерес китайських філософів до Франкфуртської школи, що можна побачити у відповідних історіях та оглядах західного марксизму (Юй Уцзінь, Чень, Сюемін, Ї Цзюньцін, Чжан Їбін, Чжоу Суймін та інші автори). До того ж проаналізовано більш вузькоспрямовані праці, у яких досліджуються ті чи інші концепції цього напряму марксистської думки (Ван Фенцай, Фу Юнцзюнь, Ван Сяошен, Є Сяолу, Чень Шибу). Значну увагу приділено визначенню інтерпретацій китайськими вченими концепцій провідних представників Франкфуртської школи: «Діалектики Просвітництва» та «Критичної теорії» М. Горкгаймера (Чень Бейцзє, Бао Ґуйцінь, Бао Ґосян, Ху Сюймін, Чень Сюемін, Ян Хайфен, У Юцзюнь, Ван Фенцай, Фан Цзінган, Хуан Сяохань); «індустрії культури» та ідеї про нетотожність Т. Адорно (Сє Юнкан, Чжао Юн, Коу Яо, Чжан Веньсі, Ван Фушен); соціально-критичної теорії та теорії відчуження Г. Маркузе (Ши Веньсюе, Цзян Чжунму, Чжу Чуньянь, Ван Шоучан, Оу Літун, Чень Сюемін, Вей Хунцзюань); теорії соціальної критики, теорії відчуження та теорії особистості Е. Фромма (Тянь Сіньюань, Чень Айхуа, Сунь Чже, Лі Сінь, Хань Веньянь, Лю Лідань, Сє Хуей); теорії взаємодії Ю. Габермаса (Чень Сюемін, Хуан Чжифан, Бай Юнсюе, Сюй Ліцзюань, Хань Мяо). Доведено, що найбільша увага у працях китайських філософів приділяється критиці Франкфуртською школою попкультури, ідеології, інструментальної раціональності, а також проблемам науки й технологій, відчуження, естетики, психоаналізу тощо. Здійснено огляд напрямів досліджень Франкфуртської школи в Китаї, зокрема: гуманітарних питань (Чень Чженьмін, Цзінь Юй, Жун Цзянь, Лі Чжуншан, Чжан Фен’ян, Чень Чженьмін), соціально-критичної теорії (Сюй Чунвень, Чень Чженьмін, Лі Чаоцзун, Чжан Їбін, Ху Дапін, Чжао Мінь, Юе Хайюнь, Чень Їсінь, Цао Вейдун, Ян Хайфен, Фен Цзиї, Сі Ґе), критики культури (Чень Чженьмін, Ду Цзюнь, Цзі Цзін’янь), розуміння сучасності (Фен Цзиї, Сі Ґе).

Як цитувати

Кіктенко, В. О. (2022). РЕЦЕПЦІЯ ІДЕЙ ФРАНКФУРТСЬКОЇ ШКОЛИ КИТАЇЗОВАНИМ МАРКСИЗМОМ: ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ. Китаєзнавчі дослідження, (4), 50-68. https://doi.org/10.51198/chinesest2022.04.050
Переглядів статті: 107 | Завантажень PDF: 84

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

неомарксизм, Франкфуртська школа, негативна діалектика, критична теорія, масова культурна, нетотожність, відчуження, комунікативна дія, сучасність, гуманізм, особистість

Посилання
Liu Kang. The Frankfurt School and Chinese Marxist Philosophical Reflections Since the 1980s. Journal of Chinese Philosophy. 2013. Vol. 40. № 3–4. P. 563–582.
Zhu Guohua, Meng Xiangchun. From the “Other” to the “Master Narrative”: the Chinese Journey of the Frankfurt School. CLCWeb: Comparative Literature and Culture. 2018. Vol. 20. Issue 3. P. 2–8.
阿多尔诺。否定的辩证法。重庆: 重庆出版社,1993。412页。
阿梅龙。 法兰克福学派在中国。北京: 社会科学文献出版社,2011。页254。
白永雪。论马克思与哈贝马斯交往理论的异同。林区教学 。2014。第4期。页67–68。
包桂芹、包国祥。启蒙理性批判的理论困境——霍克海默、阿多诺《启蒙辩证法》评析。内蒙古大学学报 (哲学社会科学版) 。2011。第1期。页76–79。
曹卫东。 法兰克福学派的历史效果。学习与探索。1997。第11期。页23–29。
陈爱华。法兰克福学派科学伦理思想的历史逻辑。北京: 中国社会科学出版社,2007。529页。
陈蓓洁。霍克海默和阿多诺对启蒙精神的批判及其存在论基础。河北学刊。2008。第5期。页22–25。
陈振明。论法兰克福学派社会批判理论的形成及其特征。社会学研究。1990。第6期。页106–113。
陈振明。法兰克福学派与科学技术哲学。北京: 中国人民大学出版社,1992。336页。
陈振明。当代资本主义社会变化了的文化模式––法兰克福学派对大众文化的批判。哲学研究。1995。第11期。页13–18。
陈士部。法兰克福学派批判理论的历史演进。合肥: 安徽大学出版社,2010。285页。
陈学明。哈贝马斯的“晚期资本主义”论述评。重庆: 重庆出版社,1993。444页。
陈学明。马尔库塞对现代西方社会“物质丰富、精神痛苦”现象的批判。社会科学战线。1987。第4期。页85–91。
陈贻新。法兰克福学派“社会批判理论”的探析。现代哲学。2000。第1期。页81–84.
单伟亮。法兰克福学派的技术理性批判。赤峰学院学报 ( 汉文哲学社会科学版。2009。第10期。页28–29。
杜君、嵇景岩。大众文化的意识形态功能。学术交流。2015。第5期。页205–208。
方晶刚。走出启蒙的神话。上海: 复旦大学出版社,2013。141页。
丰子义、郗戈。法兰克福学派社会批判理论与当代中国现代性建构。学习与探索。2009。第2期。页1–5。
傅勇军。法兰克福学派的现代性理论。北京: 社会科学文献出版社,2007。361页。
高亮华。技术:社会批判理论的批判——法兰克福学派技术哲学思想述评。自然辩证法研究。1992。第2期。页23–30。
哈贝马斯。交往与社会进化。重庆: 重庆出版社,1989。252页。
哈贝马斯。哈贝马斯在华讲演集。北京: 人民出版社,2002。250页。
哈贝马斯。交往行动理论-第一卷-行动的合理性和社会合理化。重庆:重庆出版社,1994a。10+510页。
哈贝马斯。交往行动理论-第二卷-行动的合理性和社会合理化。重庆: 重庆出版社,1994b。10+510页。
韩文艳。 弗洛姆社会性格异化理论探析。中国校外教育。2009。第5期。页34。
贺翠香。法兰克福学派在中国的影响及其意义。马克思主义与现实 ( 双月刊) 。2012。第 1 期。页132–138。
胡绪明、陈学明。启蒙的逻辑与现代性的秘密——霍克海默、阿多诺《启蒙辩证法》文本学解读。学海。2007。第5期。页83–87。
黄小寒。传统理论的局限与批判理论的主题——读霍克海默《传统理论与批判理论》一文的思考。教学与研究。2010。第2期。75–80。
黄志芳。 解读哈贝马斯的“交往行为”概念。齐齐哈尔大学学报(哲学社会科学版) 。2007。第3期。页34–35。
霍克海默。批判理论。重庆: 重庆出版社,1989。275页。
霍克海默。启蒙辩证法。重庆: 重庆出版社,1990。245页。
蒋重母。马克思与马尔库塞社会批判理论的异同及对当今社会的影响。社会科学家。2012。第6期。页8–11。
金羽、荣剑。法兰克福学派伦理价值观剖析。哲学研究。1985。第8期。页49–54, 74。
寇瑶。阿多诺文化工业理论对卢卡奇物化理论的异质发展。社会科学家。2014。第7期。页19–24。
李超宗。新马克思主义思潮。台北: 桂冠图书公司,1989。380页。
李艳霞,王贤卿。论法兰克福学派科学技术批判理论生成的缘由。求索。2007。第3期。页141–143。
李忠尚。新马克思主义”析要。北京: 中国人民大学出版社,1987。305页。
刘莉丹。弗洛姆的消费异化理论。哈尔滨职业技术学院学报。2019。第6期。页120–122。
杰伊。法兰克福学派史。广州: 广东人民出版社,1996。25+495页。
欧力同。论马尔库塞的“单面性”理论。上海社会科学院学术季刊。1985。第4期。页173–180。
欧力同、张伟。法兰克福学派研究。重庆: 重庆出版社,1990。446页。
邱根江。论法兰克福学派文化工业技术理性化批判。求索。2009。第11期。页85–87。
石文学。马尔库塞发达工业社会批判理论解析。人民论坛。2015。第8期。页204–206。
孙哲、李昕 (2008) 。弗洛姆社会批判理论的评价及其当代价值。黑龙江史志。2008。第16期。页90–91。
田新元。人性、异化、健全社会——弗洛姆社会批判理论的三个维度。学理论。2010。第12期。页66–67。
王凤才。批判与重建。北京: 社会科学文献出版社, 2004。258页。王凤才。蔑视与反抗。重庆: 重庆出版社,2008。431页。
王凤才。批判理论新维度:从霍克海默到霍耐特。学习与探索。2016。2016。第1期。页1。
王福生。否定的辩证法与非同一性哲学——阿多诺《否定的辩证法》解读。学习与探索。2008。第2期。页37–40。
王守昌。当代西方资产阶级哲学人物评介(四)——法兰克福学派及其重要代表马尔库塞。湘潭大学学报 (哲学社会科学版)。1980。第2期。页36–42。
王晓升。为个性自由而斗争。北京: 社会科学文献出版社,2009。657页。
魏红娟。劳动异化与消费异化——马克思与马尔库塞关于人的异化理论比较。哈尔滨学院学报。2010。第4期。页13–18。
吴友军。霍克海默社会批判理论的形成及其困境。哲学动态。2008。第4期。页36–39。
夏基松。当前流行的西方马克思主义之一-法兰克福学派。哲学研究。1980。第4期。页75–79。
谢卉。弗洛姆的人性思想及其现实意义。东方企业文化。2012。第23期。页189–190。
谢永康 。形而上学的批判与拯救。南京: 江苏人民出版社, 2008。353页。
徐崇温。法兰克福学派述评。北京: 三联书店,1980。250页。
徐崇温。西方马克思主义。天津: 天津人民出版社,1982。648页。
徐崇温。“西方马克思主义”论丛。重庆: 重庆出版社,1989。477页。
仰海峰。霍克海默与批判理论的早期规划。浙江社会科学。2009。第4期。页72–78。
仰海峰。社会批判理论:从马克思到法兰克福学派。国外马克思主义研究。2011。第2期。页48–50。
叶晓璐。法兰克福学派的意识形态批判及其存在论视域。上海:上海人民出版社,2009。15+259页。
衣俊卿。西方马克思主义概论。北京: 北京大学出版社,2008。354页。于春玲。国内法兰克福学派技术批判思想研究述评。科学.经济.社会。2013。第4期。页13–16。
俞吾金、陈学明 。国外马克思主义哲学流派。上海: 复旦大学出版社,1990。680页。
俞吾金、陈学明。国外马克思主义哲学流派新编-西方马克思主义卷。上海: 复旦大学出版社,2002。2册 (751页)。
张凤阳。论法兰克福学派的先验价值构设。哲学动态。1992。第12期。页40。张伟。弗洛姆思想研究。重庆: 重庆出版社,1996。186页。
张文喜。现代性的幻象:“同一哲学”和“主体哲学”批判——从马克思到阿多诺。天津社会科学。2001。第6期。页9–16。
张一兵、胡大平。西方马克思主义哲学的历史逻辑。南京: 南京大学出版社,2003。459页。
张一兵。西方马克思主义的资本主义批判理论。南京: 江苏人民出版社,2009。12+435页。
赵海峰 。法兰克福学派“技术理性批判”之困境及启 示。学术交流。2012。第9期。页21–24。
赵民、岳海云。马克思与法兰克福学派的资本主义批判比较研究,兰州:甘肃人民出版社,2012。258页。
赵涛。近年来国内法兰克福学派研究述评。甘肃社会科学。2005。第6期。页44–46。
赵勇。阿多诺 «文化工业述要» 的文本解读。贵州社会科学。2011。第6期。页47–51。
周穗明。20世纪西方新马克思主义发展史。北京: 学习出版社,2004。2册(685页)。
祖朝志 (1997) 。论法兰克福学派的科学技术批判。社会科学辑刊。1997。第5期。页32–37。

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>