ВІДКРИТІСТЬ КИТАЮ: ІДЕЯ, ПРОЦЕС І ЛОГІКА

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Юйянь Чжан

Анотація

Відкриття Китаю з 1978 року стало історичним процесом постійного розширення і поглиблення. У ході цього процесу китайські політики і маси людей поступово поглиблювали своє розуміння реформ і відкритості, а відносини Китаю зі світом, особливо його роль у світі, постійно корегувалася. На початку реформ і відкритості Китай адаптувався до міжнародної економічної системи та був інтегрований в неї; потім став брати участь у цій системі та вдосконалювати її, а після цього став прихильником та лідером у реформуванні міжнародної системи. Більш того, на практиці з’явився ряд послідовних відкритих економічних політик і теорій із китайськими характеристиками, які сприяють відкритій економіці. Під керівництвом теорії реформування та відкритості Ден Сяопіна китайська практика відкритості зовнішньому світу не тільки добре узгоджується з традиційною теорією торгівлі Китаю, теоремою Хуайнань-цзи / Сима Цяня, в рамках якої люди отримують вигоду, обмінюючи свої надлишки товарів тим, кому їх не вистачає, але це також можна пояснити з точки зору сучасних економічних торговельних теорій. З приходом соціалізму з китайською специфікою в нову еру і глибокими змінами в міжнародному середовищі Китаю, як і раніше, необхідно відкриватися, щоб вести і заохочувати взаємну і загальну відкритість для всіх країн світу, з тим щоб створити хороші міжнародні умови для сприяння побудові спільного майбутнього для людства і створення світу міцного миру, загальної безпеки та процвітання, відкритості, чистоти і краси.

Як цитувати

Чжан, Ю. (2021). ВІДКРИТІСТЬ КИТАЮ: ІДЕЯ, ПРОЦЕС І ЛОГІКА. Китаєзнавчі дослідження, (2), 38-52. вилучено із https://chinese-studies.com.ua/index.php/journal/article/view/110
Переглядів статті: 18 | Завантажень PDF: 26

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

відкритість зовнішньому світу, історичний процес, економічна логіка

Посилання
Beidi Eraolin (Ohlin, Bertil) deng (2001), Diqu jian maoyi he guoji maoyi, Shoudu jingji maoyi daxue chubanshe, Beijing. (In Chinese).
Dawei Lijiatu (Ricardo, David) (2011), Zhengzhi jingji xue ji fushui yuanli, Yilin chubanshe, Nanjing. (In Chinese).
Deng Xiaoping (1993), Deng Xiaoping wenxuan-di san juan, Renmin chubanshe, Beijing. (In Chinese).
Gu Qian (ed.) (2009), Huainanzi, Zhonghua shuju, Beijing. (In Chinese).
Hu Jintao (2016), Hu Jintao wenxuan di 3 juan, Renmin chubanshe, Beijing. (In Chinese).
Hu Yaobang (1986), “Zai Zhongguo gongchandang di shi’er ci quanguo daibiao dahui shang de baogao”, in Shi’er da yilai zhongyao wenxian xuanbian, Renmin chubanshe, Beijing. (In Japanese).
Jiang Zemin (2006), Jiang Zemin wenxuan-di yi juan, Renmin chubanshe, Beijing. (In Chinese).
Ka’er Makesi (Marx, Karl) (2004), Zibenlun, vol. 3., Renmin chubanshe. (In Chinese).
Kaname A. (1932), “Waga Kuni Keizai Hattenno Shuku Gooben Shoohoo”, in Shoogyoo keizai ron, [publisher unknown], Nagoya. (In Chinese).
Li Kanru (Lieberthal, Kenneth) (2010), Zhili zhongguo: cong geming dao gaige, Zhongguo shehui kexue chubanshe, Beijing. (In Chinese).
Makesi (2012), Makesi Engesi xuanji-di er juan, Renmin chubanshe, Beijing. (In Chinese).
Manse Aoersen (Olsen, Mancur) (2005), Quanli yu fanrong, Shanghai renmin chubanshe, Shanghai.
Pei Changhong, Liu Honggui (2018), “Xi Jinping xin shi dai dui wai kaifang sixiang de jingji xue fenxi”, Jingji yanjiu, No 2. (In Chinese).
Yuesefu Xiongbitedeng (Schumpeter, Joseph) (1992), Jingji fazhan lilun, Shangwu yin shuguan, Beijing. (In Chinese).
Sima Qian (1959), Shi Ji, Zhonghua chubanshe, Beijing. (In Chinese).
Yadang Shimisi (Smith, Adam) (2009), Guo fulun, Vol. II, Shangwu yin shuguan, Beijing. (In Chinese).
Xi Jinping (2014), Xi Jinping tan zhiguo li zheng di 1 juan, Waiwen chubanshe, Beijing. (In Chinese).
Xi Jinping (2016), “Shenhua huoban guanxi zengqiang fazhan dongli – zai yataijinghe zuzhi gongshang lingdao ren fenghui shang de zhuzhi yanjiang”, Renmin ribao, yue 11, ri 21. (In Chinese).
Xi Jinping (2017), Xi Jinping tan zhiguo li zheng di 2 juan, Waiwen chubanshe, Beijing. (In Chinese).
Xi Jinping (2018), “Kaifang gong chuang fanrong chuangxin yinling weilai – zai bo’ao yazhou luntan 2018 nian nian hui kaimu shi shang de zhuzhi yanjiang”, Renmin ribao, yue 4, ri 11. (In Chinese).
Zhang Yuyan (1994), “Liyi jituan yu zhidu fei zhong xing”, Gaige, No 2. (In Chinese).
Zhang Yuyan, Feng Weijiang (2017), Zhongguo de heping fazhan daolu, Zhongguo shehui kexue chubanshe, Beijing. (In Chinese).
Zhang Yuyan deng (2017), Quanqiu jingji zhili jiegou bianhua yu woguo yingdui zhanlüe yanjiu, Zhongguo shehui kexue chubanshe, Beijing. (In Chinese).
Zhonggong zhongyang wenxian yanjiu shi (1996), Shisi da yilai zhongyao wenxian xuanbian shang, Renmin chubanshe, Beijing. (In Chinese).
Zhonggong zhongyang wenxian yanjiu shi (2004), Deng Xiaoping nianpu [yijiuqiwu – jiujiuqi], Zhongyang wenxian chubanshe, Beijing. (In Chinese).
Zhonggong zhongyang wenxian yanjiu shi (2008), Gaige kaifang sanshi nian zhongyao wenxian xuanbian shang, Zhongyang wenxian chubanshe, Beijing. (In Chinese).
Zhonggong zhongyang xuanchuanbu (2018), Xi Jinping xin shidai Zhongguo te se shehui zhuyi sixiang sanshi jiang, Xuexi chubanshe, Beijing. (In Chinese).