МОТИВ “ВИЛОВЛЮВАННЯ МІСЯЦЯ” У КИТАЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ КАЗЦІ ПРО ТВАРИН
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Стаття присвячена дослідженню мотиву “виловлювання місяця” у китайській та українській народних казках про тварин. Об’єктом дослідження є китайська народна казка “Як мавпи діставали з криниці місяць” (збірник, упорядкований І. Чиркою) та українська казка “Як лис показав вовкові масло” (збірник, упорядкований В. Гнатюком). Актуальність і новизну цієї статті становить питання порівняльних досліджень мотивів та сюжетів українських та китайських казок, яка в українській фольклористиці розроблена недостатньо. Завданням є: виявлення мотиву “виловлювання місяця”; з’ясування спільного та відмінного у досліджуваних текстах казок; порівняння спільного та відмінного у китайській та українській народних казках про тварин з досліджуваним мотивом; окреслення перспектив подальших досліджень сюжетів казок з мотивом “виловлювання місяця”. Вважаємо за доцільне звернути увагу на сюжет казки “Як мавпи діставали з криниці місяць” з урахуванням українських казкових сюжетів та тих, які увійшли до “Порівняльного покажчика сюжетів. Східнослов’янська казка”. Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що спільним у китайському та українському фольклорі є збережені тексти казок про тварин, які належать до найдавніших творів. Руйнування сакрального значення зумовив втрату казкою магічної функції як частини обряду і стимулював зародження та розвиток розважального компоненту. Дослідження засвідчують у казкових текстах відбиток пізніших історично-культурних епох та впливу людського фактору на автентичність архаїчного тексту. Важливо, що у китайській казковій традиції сюжетів про тварин зафіксовано порівняно мало (близько 30), у той час як в українській казковій сюжетиці нараховується значно більше (понад 210 одиниць). Персонажний склад засвідчує, що досліджувані тексти китайської народної казки та української народної казки належать до групи казок про тварин. Досліджувана китайська казка має повчально-дидактичний характер (з рисами розважальності), у той час як українська казка належить до трікстерських казок. Спільним цих двох текстів є мотив “виловлювання місяця”, але в китайському тексті це сталося через незнання та малий життєвий досвід, а в українському ж – трікстер вдало скористався глупотою свого опонента. Важливо, що ці дві казки мають подібний мотив “виловлювання місяця”, але в основі текстів лежать різні сюжети.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
китайська народна казка, українська народна казка, казка про тварин, мотив, сюжет
Антропологія: стародавні китайські символи та їх значення. URL: https://cutt.ly/tITHB6E (дата звернення: 10.01.2022).
Бараг Л., Березовский И., Кабашников К., Новиков Н. Сравнительный указатель сюжетов. Восточнославянская сказка. URL: http://www.ruthenia.ru/folklore/sus/index.htm (дата звернення: 07.01.2022).
Березовський І. Казки про тварин. (Українська народна творчість). Київ : Наукова думка, 1976. 575 с. URL: https://cutt.ly/fIeAEK9 (дата звернення: 10.01.2022).
Бріцина О. Соціально-побутова казка / упоряд., передм. та примітки О. Ю. Бріциної. Київ : Дніпро, 1987. 281 с.
Грищенко І. В. Народна проза Куп’янщини у записах Петра Іванова: сюжет, мотив, образ. Миронівка : ЗАТ “Миронівська друкарня”, 2010. 164 с.
Дунаєвська Л. Ф. Українська народна проза (легенда, казка) – еволюція епічних традицій. Київ : “Бібліотека українця”, 1997. Вид. 2-е. 384.
Зінчук М. Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини). Українські народні казки / Записав, упорядкував і літературно опрацював М. Зінчук. URL: https://cutt.ly/cOzPHJT (дата звернення: 05.02.2022).
Карпенко С. Д. Міфологічні мотиви в українських народних казках про тварин. Біла Церква : ВАТ “Білоцерківська друкарня”, 2007. 170 с.
Чирка І. Китайські народні казки: для молодшого шкільного віку / упоряд., вступне слово та переказ з кит. І. К. Чирка; мал. О. М. Михайлової-Родіної. Київ : Веселка, 1991. 159 с.
Лановик М. Лановик З. Українська усна народна творчість : підручник. 3-є вид., стер. Київ : Знання-Прес, 2005. 591 с.
Можаровский А. Из жизни крестьянских детей. Этнографические материалы. В приложении русские народные присловия. Собрал в Казанской губернии Александр Можаровский. Казань, 1882. 95 с. URL: https://cutt.ly/nPRq5a4 (дата звернення: 05.02.2022).
Обезьяна (символ). Megabook. Универсальная энциклопедия Кирилла и Мефодия. URL: https://cutt.ly/PIrvobX (дата звернення: 10.01.2022).
Рифтин Б. Герои и сюжеты китайских сказок. Китайские народные сказки / пер. с кит. Б. Рифтина. Москва : ГРВЛ-Наука, Восточная литература, 1972. С. 5–24. URL: https://coollib.com/b/123845/read (дата звернення: 10.01.2022).
Упоров А. В. Сущность китайских сказок, аспекты и этапы их изучения и проблемы типологии. Вестник Хакасского государственного университета им. Н. Ф. Катанова. 2019 № 29. С. 108–115. URL: https://cutt.ly/TPRld7v (дата звернення: 15.01.2022).
Українські народні байки (звіринний епос) [Електронна копія]. Львів : Накладом Наук. т-ва ім. Шевченка. З друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1916. Наукове товариство ім. Шевченка. Етнографічний збірник; Т. 37–38. Т. 1–2: [Електронна копія] / зібрав В. Гнатюк. Електрон. текст. Дані (1 файл: 234 Мб). 1916 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2011). URL: https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=1051 (дата звернення:15.01.2022).
Шкелебей В. В. Образи міфічних, диких та свійських тварин в китайських прислів’ях та приказках. Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам’яті академіка Леоніда Булаховського. 2012. Вип. 19. С. 175–183. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kdsm_2012_19_26 (дата звернення: 15.01.2022).