ЛІНЬ ВАНЬЛІ. ВЕСІЛЬНИЙ СЕЗОН

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  К. Ю. Зінченко

  Т. В. Вечоринська

Анотація

Формування літератури китайської діаспори в Індонезії припадає на кінець 1970-х – початок 1980-х років. Зважаючи на тогочасну політичну нестабільність і антикитайські настрої, культурна комунікація Індонезії із Китаєм була обмеженою, підґрунтям літературної творчості індонезійських письменників китайського походження ставали популярні любовні романи та твори у жанрі уся, що потрапляли до країни через Тайвань і Гонконг. Китайськомовна індонезійська література тієї доби характеризувалася простотою сюжетів та форми й була представлена здебільшого прозовими творами соціально-побутової тематики. Починаючи з 1990-х років із нормалізацією китайсько-індонезійських дипломатичних відносин, і особливо з початком нового століття, культурне середовище для подальшого розвитку китайськомовної літератури стало більш сприятливим. Це було і викладання китайської мови у навчальних закладах, і відкриття китайських культурних й літературних спілок і клубів, а також поява численних китайськомовних періодичних видань. Китайськомовна індонезійська література набуває розвитку і поширення, читацька аудиторія знайомиться й захоплюється творами Хуана Дунпіна (黄东平), А У (阿五), Ліня Ваньлі (林万里), Яня Вейчженя (严唯真), Бі Лін (碧玲) та багатьох інших. Китайськомовна індонезійська література (印尼华文文学 yinni huawen wenxue) характеризується декількома цікавими особливостями, що відбивають творче поєднання двох культур. По-перше, літературній мові китайсько-індонезійського доробку притаманні запозичення з індонезійської мови, англомовна графіка, кантонські та фуцзяньські діалектизми, успадкування традицій китайської класичної мови, вживання веньянізмів, відомих висловів, ідіом, алюзій тощо. По-друге, китайськомовна індонезійська література має яскраво виражену соціальну спрямованість – вона відбиває політичні, економічні та культурні аспекти індонезійського суспільства. Це і нездоланна прірва між бідними та багатими верствами населення країни, й історичне протистояння імперіалізму та колоніалізму, й одвічна працьовитість місцевого населення та китайських емігрантів. Зрештою, китайськомовна індонезійська література філософськи осмислює думки, характери, настрої та ідеали місцевих жителів і китайських емігрантів. Відтак і сьогодні формується унікальний стиль цієї літератури, яка, безумовно, є важливою складовою частиною дискурсу закордонної китайськомовної літератури (海外华文文学 hawai huawen wenxue), що набуває світової представленості. Лінь Ваньлі (р. н. 1938) – індонезійський письменник китайського походження (м. Фуцін, пров. Фуцзянь). Закінчив середню школу м. Бандунґ, Індонезія, вищу ж освіту отримав у Пекінському педагогічному університеті на факультеті китайської філології. Після повернення до Індонезії та до руху “30 вересня”2 в 1965 році, Лінь Ваньлі опублікував кілька оповідань у гонконзькому журналі “Сучасна література та мистецтво” (《当代文艺》 dangdai wenyi), але здебільшого цікавився літературною критикою та робив критичні огляди китайськомовної літератури на теренах Індонезії під псевдонімом Лінь Лі (林立). Повернувся до красного письменства лише наприкінці 1980-х років, видав збірки оповідань “Весільний сезон” (《结婚季节》jiehun jijie) та “Завдяки тобі” (《托你的福》 tuo ni de fu). Також перекладав та досліджував ранній доробок китайських письменників в Індонезії та Малайзії. У літературі китайської діаспори Лінь Ваньлі вирізняється своїм унікальним гумористичним стилем і майстерним словом, за допомогою якого іронізує над всілякими вадами чи то просто повсякденням китайсько-індонезійської спільноти.

Як цитувати

Зінченко, К. Ю., & Вечоринська, Т. В. (2022). ЛІНЬ ВАНЬЛІ. ВЕСІЛЬНИЙ СЕЗОН. Китаєзнавчі дослідження, (1), 119-126. https://doi.org/10.51198/chinesest2022.01.119
Переглядів статті: 27 | Завантажень PDF: 19

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

література китайської діаспори, китайськомовна література, китайсько-індонезійська література, Лінь Ваньлі