ЯВИЩЕ ПАРЦЕЛЯЦІЇ В КИТАЙСЬКІЙ МОВІ (НА МАТЕРІАЛІ КИТАЙСЬКОЇ РОЗМОВНОЇ ДРАМИ)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Статтю присвячено дослідженню прийому парцеляції в китайській розмовній драмі. Необхідність поглиблення лінгвістичної теорії про структурно-стилістичні особливості парцельованих конструкцій через їх широке використання у творах жанру хуацзю, а також імовірна відсутність робіт на цю тему зумовлюють актуальність дослідження. Метою роботи є визначення типових структурно-стилістичних рис парцеляції в китайській драмі перших двох третин ХХ століття. Відповідно до мети дослідження основними його завданнями є розроблення комплексної типології для класифікації парцеляційних конструкцій та виокремлення типових рис синтаксису й стилістики парцеляцій у китайській розмовній драмі. Проведене з використанням низки теоретичних, емпіричних, статистичних і спеціальних лінгвістичних методів дослідження дало авторам змогу підтвердити гіпотезу про існування парцеляції у творах жанру хуацзю як характерної та функціонально важливої риси синтаксису останніх, що послідовно обґрунтовується у статті. Окреслено теоретичні засади дослідження парцеляції як прийому експресивного синтаксису: визначено межі досліджуваного поняття, його ознаки, функції, підґрунтя для безпосереднього застосування в мовленні героїв драматичних творів тощо. Досліджено структурні та стилістичні особливості явища парцеляції в китайській розмовній драмі із застосуванням розробленої авторами комплексної типології парцельованих конструкцій. На основі аналізу конкретних прикладів застосування прийому парцеляції в п’яти творах жанру хуацзю було встановлено, що пунктуаційний та інтонаційний поділ на синтагми найчастіше вмотивований прагненням увиразнити висловлення, здійснити певний прагматичний вплив на його реципієнта або посилити його емоційне навантаження. Це характерно переважно для складних речень із будь-яким типом зв’язку. Перспективним напрямом подальших наукових пошуків убачається вдосконалення представленої комплексної типології, аналіз більшої кількості творів різних стилів і жанрів задля формування більш об’єктивного бачення виявлених структурних та стилістичних особливостей парцельованих конструкцій.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
китайська розмовна драма, парцеляція, китайське речення, комплексна типологія, синтаксис та стилістика китайської мови.
Богатько В. Синтаксис і стилістика неповних речень у мові сучасної української періодики. Вінниця : Нова книга, 2010. 176 с.
Богоявленская Ю. Ретроспективная и проспективная парцелляция в СМИ. Политическая лингвистика. 2017. № 2(62). С. 88–93.
Вавринюк Т. Особливості функціонування парцельованих конструкцій у художньому тексті. Філологічні студії: науковий вісник Криворізького національного університету. 2015. Вип. 13. С. 249–254.
Валимова Г. Сложное предложение и сочетание предложений. Теоретические проблемы синтаксиса современных индоевропейских языков / отв. ред. В. Адмони. Ленинград : Наука, 1975. С. 183–190.
Ванников Ю. Синтаксис речи и синтаксические особенности русской речи. 2-е изд. Москва : Книжный дом «Либроком», 2009. 296 с.
Гаврилюк О. До питання про парцеляцію складних безсполучникових речень інтенсивної допустово-протиставної семантики. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 10 «Проблеми граматики і лексикології української мови». 2013. № 10. С. 136–139. Галацька В. Парцеляція як допоміжна комунікативна стратегія в сучасній театральній журналістиці незалежної України. Вісник Львівського університету. Серія «Журналістика». 2013. Вип. 37. С. 104–110.
Загнітко А. Основи українського теоретичного синтаксису : у 3 ч. Горлівка : ГДПІІМ, 2004. Ч. 3. 266 с.
Загнітко А. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис простого ускладненого і складного речення. Донецьк : Видавництво ДонНУ, 1994. 204 с. Зеленько А. Про деякі функції діалектизмів у мові художньої літератури. Культура слова. 1983. Вип. 22. С. 39–41.
Ільченко А. До проблеми ідентифікації та класифікації парцельованих конструкцій у творах жанру хуацзю. Філологічні науки: сучасні тенденції та фактори розвитку : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Одеса, 28–29 січня 2022 р. Одеса : Південноукраїнська організація «Центр філологічних досліджень», 2022. С. 93–96.
Назар Р. Парцеляція як засіб експресивізації репортажу. Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. Серія «Лінгвістичні науки». 2012. № 14. С. 214–220.
Сковородников А. О функциях парцелляции в современном русском литературном языке. Русский язык в школе. 1980. № 5. С. 87–89.
Сковородников А. Экспрессивные синтаксические конструкции современного русского литературного языка: опыт системного исследования. Томск : Издательство Томского университета, 1981. 255 с.
Стилистика русского языка : учебно-методическое пособие для студентов филологических специальностей / сост. : Н. Кривошапова, В. Романенко. Тирасполь, 2015. 232 с.
Тараненко С. Лінгвостилістичні особливості використання парцельованих конструкцій у сучасному малоформатному прозовому творі: комунікативно- прагматичний аспект. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологія». 2019. Вип. 7(75). С. 40–46.
Ткаченко Т. Засоби стилізації розмовності в прозі Михайла Стельмаха : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Київ, 2006. 20 с.
Федоренко Н. Китайское литературное наследие и современность. Москва : Художественная литература, 1981. 398 с.
Чернушенко Н. Парцеляція як засіб експресивного синтаксису української художньої літератури другої половини ХХ ст. Лінгвістичні дослідження: збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. 2013. Вип. 35. С. 128–135.
Шабат-Савка С. Парцельовані комунікати як маркери вербалізації інтенцій мовця та експресивності художнього тексту. Записки з українського мовознавства. 2017. Вип. 24. Т. 1. С. 254–263.
Юнгерова О. Функции парцелляции в современном французском публицистическом тексте. Вестник Челябинского государственного педагогического университета. 2010. № 3. С. 235–242.
Яцуга Т. Регулятивный потенциал стилистических фигур в поэтических текстах З. Гиппиус. Вестник Томского государственного педагогического университета. Серия «Гуманитарные науки (филология)». 2006. Вып. 5(56). С. 118–123.
McQuail D. McQuail’s Mass Communication Theory. London : Sage Publications, 2005. 608 p.
Stephens-Davidowitz S. Everybody Lies: Big Data, New Data, and What the Internet Can Tell Us About Who We Really Are. New York : Harper Collins, 2017. 338 p.
曹禺,《雷雨》. URL: http://www.dushu369.com/zhongguomingzhu/leiyu/ (date access: 25.11.2021).
老舍,《茶馆》. URL: http://www.dushu369.com/zhongguomingzhu/chaguan/ (date access: 08.11.2021).
田汉,《关汉聊》. URL: https://www.douban.com/group/topic/58254791 (date access: 11.11.2021).
田汉,《获虎之夜》. URL: https://baike.baidu.com/item/获虎之夜/9563235 (date access: 23.11.2021).
田汉,《咖啡店之一夜》. URL: https://wenku.baidu.com/view/ c49c1a114431b90d6c85c782.html (date access: 08.11.2021).