МАГІЧНИЙ ЗАХИСТ ЖИТЛА У КИТАЙСЬКІЙ ТРАДИЦІЙНІЙ КУЛЬТУРІ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Стаття присвячена захисту будинку й обійстя від злих сил у китайській традиційній культурі. Цей захист досягався за допомогою різномантних конструктивних прийомів і магічних засобів, які регламентувалися стародавніми будівельними трактатами та знаменитою системою геомантії – мистецтвом феншуй. Феншуй як практика символічного освоєння (організації) простору завжди відігравав важливу роль у спорудженні китайського будинку та облаштуванні двору. Він мав містичний характер і був спрямований на досягнення гармонії між будівлею і оточуючим середовищем. У цій роботі проаналізовано культурну сутність принципів феншую та досліджено взаємозв’язок між традиційним геомантичним віщуванням та архітектурною естетикою. Традиційна архітектура Китаю є виразним прикладом необхідності, найяскравішої в аграрному суспільстві, для людей мати справу з міфологізованими силами природи і намагатися своєрідним чином порозумітися зі своїм природним оточенням, адаптувавши свої потреби так, аби ті якнайкраще відповідали існуючим умовам, усунувши дисбаланс і отримавши у результаті загальний добробут. Застосування традиційного феншую найбільш виразно проявлялося у виборі місця для будинку, його облаштування та захисту від можливих загроз добробуту його мешканців. Його принципи часто поширювалися на планування й устрій всього селища. Специфічні елементи дизайну житла на різних рівнях виступали магічними засобами захисту мешканців від зла і конструювання їхнього щасливого життя в домі. У них використовувалися концепції інь-ян та Восьми триграм, які в уяві китайців містили потенціал покращення існування людей на землі. Важливе місце у системі магічного захисту будівлі посідав її дах, на якому зосереджувалося багато оберегів.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
будинок, будівництво, магія, обереги, феншуй, геомантія, Китай
Bruun O. (1996), “The Fengshui Resurgence in China: Conflicting Cosmologies Between State and Peasantry”, The China Journal, No. 36, pp. 47–65.
Burkhardt V.R. (1953), Chinese Creeds and Customs, Vol. 1, South China Morning Post, Hong Kong.
Chen Q. (1993), “The Spiritual Defence System: Spatial Yasheng in Vernacular Taiwanese Houses and Settlements”, Wenhua yu jianzhu yanjiu jikan [C + A Culture and Architecture Research”, Tainan City, No. 3, pp. 5-25.
Day C. B. (1940), Chinese Peasant Cults: Being a Study of Chinese Paper Gods, Kelly & Walsh, Shanghai.
Eberhard W. (1986), Dictionary of Chinese Symbols: Hidden Symbols in Chinese Life and Thought, Routledge, London and New York.
Eitel E. J. (2003), What Is Feng-Shui?: The Classic Nineteenth-Century Interpretation, Dover Publications, Inc., Mineola.
Fuchs E. (1924), Dachreiter und verwandte chinesische Keramik des XV. bis XVIII. Jahrhunderts, Albert Langen, München. (in German)
González-Wippler M. (2009), The Complete Book of Spells, Ceremonies, and Magic, Llewellyn Publications, Woodbury.
Hubrig F. (1879) “Fung Schui oder chinesische Geomantie”, Zeitschrift für Ethnologie, vol. 11, pp. 34–43. (in German)
Jordan D. K. (1972), Gods, Ghosts, and Ancestors: Folk Religion in a Taiwanese Village, University of California Press, Berkeley.
Knapp R. G. (1990), The Chinese House: Craft, Symbol and Folk Tradition, Hong Kong: Oxford University Press.
Knapp R. G. (1999), China’s Living Houses: Folk Beliefs, Symbols, and Household Ornamentation, University of Hawai‘i Press, Honolulu.
Laufer B. (1910) “Zur kulturhistorischen Stellung der chinesischen Provinz Shansi”, Anthropos, vol. 5, No. 1, pp. 181–203.
Lee Scott J. (2007), For Gods, Ghosts and Ancestors: The Chinese Tradition of Paper Offerings, University of Washington Press, Seattle.
Ruitenbeek K. (1993), Carpentry and Building in Late Imperial China: A Study of the Fifteenth-Century Carpenter’s Manual Lu Ban Jing, E.J. Brill, Leiden and New York.
Smith R. J. (1990), “Ritual in Ch’ing China”, in Liu, Kw.-Ch. (Ed.) Orthodoxy in Late Imperial China, University of California Press, Berkeley, pp. 281-310.
Smith R. J. (1991), Fortune-Tellers and Philosophers: Divination in Traditional Chinese Society, Westview Press, Boulder.
Smith R. J. (2015), The Qing Dynasty and Traditional Chinese Culture, Rowman & Littlefield, Lanham, Boulder, New York and London.
Sullivan L. F. (1972), “Traditional Chinese Regional Architecture: Chinese Houses”, Journal of the Hong Kong Branch of the Royal Asiatic Society, vol. 12, pp. 130-149.
Waters D. (1994), “Foreigners and Fung Shui”, Journal of the Hong Kong Branch of the Royal Asiatic Society, vol. 34, pp. 57-117.
Waterson R. (1990), The Living House: An Anthropology of Architecture in South-East Asia, Oxford University Press, Singapore, Oxford and New York.
Williams Ch. A. S. (1974), Chinese Symbolism and Art Motifs: An Alphabetical Compendium of Antique, Turtle Publishing, Boston.