ЯПОНСЬКІ ЛАУРЕАТИ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ

Анотація

У статті розглянуто такий значущий показник інтелектуального потенціалу нації, як кількість і якісний склад вчених, літераторів та суспільних діячів, які отримали престижну Нобелівську премію. Попри всі дискусії щодо неї, ця премія залишається вагомою у суспільній свідомості. На сьогоднішній день у Японії нараховується 25 но�белівських лауреатів, за цим показником країна посідає восьме місце у світі. Ще се�меро нобелівських лауреатів мають японське походження або тісно пов’язані з Японією, але не є її громадянами. Крім того, вісім японців було номіновано на Нобелівську премію. За спеціальностями на першому місці стоять фізика (9 лауреатів) та хімія (8 лауреатів), далі йде фізіологія та медицина (5 лауреатів). Ці факти спростовують поширену на Заході думку, начебто японці “нездатні” до науково-технічної творчості й можуть лише копіювати іноземні зразки. Першим нобеліатом-японцем став фізик Юкава Хідекі (1907–1981, премія 1949 р.). Більшість премій було отримано у ХХІ ст., що свідчить про зростання інтелектуального потенціалу Японії у наш час. Особливу увагу приділено письменникам – лауреатам Нобелівської премії з літератури. Це Кавабата Ясунарі (1899–1972, премія 1968 р.) та Ое Кендзабуро (нар. 1935 р., премія 1994 р.), їхні твори перекладено багатьма мовами, вони добре відомі й в Україні. Крім того, з Японією своїм походженням пов’язаний британський письменник-нобеліат К. Ішіґуро (Ісіґуро Кадзуо, нар. 1954 р., премія 2017 р.). Проте якщо Нобелівські премії у царині природничих наук загалом об’єктивно відображають рівень науково-технічного прогресу в Японії, то в галузі літератури вони явно не від�повідають розвитку японського красного письменства у ХХ–ХХІ ст. та його популярності у світі. Таким чином, можна зробити висновок, що літературна премія Нобеля має виразно європоцентричний характер. Також у статті приділено увагу єдиному японцю – лауреату Нобелівської премії миру; ним є колишній прем’єр-міністр Сато Ейсаку (1901–1975, премія 1974 р.).