ЛИСИ НА ДАХУ: ТВАРИНИ-ПЕРЕВЕРТНІ В КИТАЙСЬКІЙ І ЯПОНСЬКІЙ МІФОЛОГІЇ

Анотація

Стаття присвячена деяким моментам міфологічної концепції тварин-перевертнів у китайській та японській культурах. На Далекому Сході такою твариною виступала насамперед лисиця. Це персонаж далекосхідної демонології, віра в якого відігравала надзвичайно важливу роль у повсякденні та релігійному житті. Якщо в західній культурі перевертень – це людина, що перетворюється на тварину, то в китайській і японській культурі це тварина, що може перетворюватися на людину і потім вдаватися до обману, пустощів та витівок, часто недобрих. Водночас лисиці- перевертні могли вступати у союз з людьми, укладати з ними шлюб, підтримувати добросусідські відносини, тому не можуть розглядатися виключно як зловорожі створіння. Вірування в лисиць та історії про лисиць у Китаї і Японії є невід’ємною частиною як літературної, так і народної релігійної традиції від найдавніших запи- сів до сучасності. При цьому історії про лисів містять вказівки на їхній особливий зв’язок з дахом як конструктивною частиною будівлі. Дах як зона, що відмежовувала мікрокосм людського помешкання від зовнішнього світу, мав особливе значення у системі захисту житла від природних стихій та надприродних сил. Вважалося, що лиси часто перебувають на даху будинку, завдають йому шкоди і впливають звідти на мешканців дому. Саме там вони залюбки з’являються у тваринній і людській подобі. Така поява могла сприйматися як лихе знамення. У пізньому імперському Китаї, за часів династій Мін і Цін, безлади в домашньому середовищі можна було пояснити пустощами лисиць, які могли рухати та кидати предмети подібно до полтергейсту. Одним із найпоширеніших видів лисячих бешкетів було кидання черепицею. Це могла бути помста або покара за негідну поведінку людей. Дах міг також виступати місцем поклоніння божествам у лисячій подобі, що спостерігається в Японії навіть нині.