ЛИСИ НА ДАХУ: ТВАРИНИ-ПЕРЕВЕРТНІ В КИТАЙСЬКІЙ І ЯПОНСЬКІЙ МІФОЛОГІЇ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  К. Ю. Рахно

Анотація

Стаття присвячена деяким моментам міфологічної концепції тварин-перевертнів у китайській та японській культурах. На Далекому Сході такою твариною виступала насамперед лисиця. Це персонаж далекосхідної демонології, віра в якого відігравала надзвичайно важливу роль у повсякденні та релігійному житті. Якщо в західній культурі перевертень – це людина, що перетворюється на тварину, то в китайській і японській культурі це тварина, що може перетворюватися на людину і потім вдаватися до обману, пустощів та витівок, часто недобрих. Водночас лисиці- перевертні могли вступати у союз з людьми, укладати з ними шлюб, підтримувати добросусідські відносини, тому не можуть розглядатися виключно як зловорожі створіння. Вірування в лисиць та історії про лисиць у Китаї і Японії є невід’ємною частиною як літературної, так і народної релігійної традиції від найдавніших запи- сів до сучасності. При цьому історії про лисів містять вказівки на їхній особливий зв’язок з дахом як конструктивною частиною будівлі. Дах як зона, що відмежовувала мікрокосм людського помешкання від зовнішнього світу, мав особливе значення у системі захисту житла від природних стихій та надприродних сил. Вважалося, що лиси часто перебувають на даху будинку, завдають йому шкоди і впливають звідти на мешканців дому. Саме там вони залюбки з’являються у тваринній і людській подобі. Така поява могла сприйматися як лихе знамення. У пізньому імперському Китаї, за часів династій Мін і Цін, безлади в домашньому середовищі можна було пояснити пустощами лисиць, які могли рухати та кидати предмети подібно до полтергейсту. Одним із найпоширеніших видів лисячих бешкетів було кидання черепицею. Це могла бути помста або покара за негідну поведінку людей. Дах міг також виступати місцем поклоніння божествам у лисячій подобі, що спостерігається в Японії навіть нині.

Як цитувати

Рахно, К. Ю. (2023). ЛИСИ НА ДАХУ: ТВАРИНИ-ПЕРЕВЕРТНІ В КИТАЙСЬКІЙ І ЯПОНСЬКІЙ МІФОЛОГІЇ. Китаєзнавчі дослідження, (1), 5-16. https://doi.org/10.51198/chinesest2023.01.005
Переглядів статті: 254 | Завантажень PDF: 210

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

лисиці-перевертні, дах, черепиця, міфологія, фольклор, Китай, Японія.

Посилання
Антология сказки. Сказки народов Восточной Азии. Москва : Московские ведомости, 1991. 464 с.
Японские сказки. Москва : Государственное издательство художественной литературы (ГИХЛ), 1956. 216 с.
Bischoff Friedrich A. Sex Tricks of Chinese Fox-Fiends. Der Fuchs in Kultur, Religion und Folklore Zentral- und Ostasiens. Wiesbaden : Otto Harrassowitz Verlag, 2002. Teil II. P. 1–6.
Buchanan D.C. Inari: Its Origin, Development, and Nature. Tokyo : Asiatic Society of Japan, 1935. 191 p.
Chan Leo Tak-hung. The Discourse on Foxes and Ghosts: Ji Yun and Eighteenth- Century Literati Storytelling. Sha Tin : Chinese University Press, 1998. 351 p. Chinesishe Volksmärchen / Übersetzt und eingeleitet von Richard Wilhelm. Jena : Verlegt bei Eugen Diederichs, 1917. 410 S.
Chi Yün. Shadows in a Chinese Landscape: The Notes of a Confucian Scholar / Edited and translated by David L. Keenan. Armonk : M.E. Sharpe, Inc., 1999. 173 p. Grimm Jacob. Deutsche Mythologie. Göttingen : in der Dieterichschen Buchhandlung, 1835. XXX, 689, CLXXVII S.
Dudbridge Glen. Religious Experience and Lay Society in Tang China: A Reading of Tai Fu’s Kuang-i chi. New York : Cambridge University Press, 1995. IX, 256 p. Durrant Jonathan, Bailey Michael David. Historical Dictionary of Witchcraft. Plymouth : The Rowman & Littlefield Publishing Group, 2012. 270 p.
Garai Jana. The Book of Symbols. London : Lorrimer Publishing, 1973. 143 p. Huntington Rania. Alien Kind: Foxes and Late Imperial Chinese Narrative. Cambridge–London : Harvard University Asia Center, 2003. 370 p.
Jacobs Joseph. English Fairy Tales. London : David Nutt, 1890. XV, 252 p.
Kang Xiaofei. The Cult of the Fox: Power, Gender, and Popular Religion in Late Imperial and Modern China. New York : Columbia University Press, 2006. XV, 269 p. Krappe A.H. Far Eastern Fox Lore. California Folklore Quarterly. 1944. Vol. 3. № 2. P. 124–147.
Lee Khoon Choy. Japan – Between Myth and Reality. Singapore–River Edge– London : World Scientific Publishing Co., 1995. VII, 312 p.
Nozaki Kiyoshi. Kitsuné – Japan’s Fox of Mystery, Romance, and Humor. Tokyo : The Hokuseidô Press, 1961. 236 p.
Radin Paul. The Trickster: A Study in American Indian Mythology. With commentaries by Karl Kerenyi and C.G. Jung. New York : Philosophical Library, 1956. XI, 211 p.
Smits Ivo. An Early Anthropologist? Ōe no Masafusa’s A Record of Fox Spirits. Religion in Japan: Arrows to Heaven and Earth. Cambridge : Cambridge University Press, 1996. P. 78–119.
Swyngedouw Jan. Religion in Contemporary Japanese Society. Religion and Society in Modern Japan. Selected Readings. Fremont : Asian Humanities Press, 1993. P. 49–72.
Tyler Royall. Japanese Tales. New York : Pantheon Books, 1987. LVI, 340 p.
Visser M.W. de. The Fox and Badger in Japanese Folklore. Yokohama : Kelly and Walsh, 1908. 169 p.
Yuan Mei. Censored by Confucius: Ghost Stories by Yuan Mei / Edited and translated with an introduction by Kam Louie and Louise P. Edwards. Armonk : M.E. Sharpe, Inc., 1996. 229 p.
Zibuyu, “What The Master Would Not Discuss”, according to Yuan Mei (1716–1798): A Collection of Supernatural Stories / Edited and translated by Paolo Santangelo in cooperation with Tan Beiwen. Leiden : Koninklijke Brill NV, 2013. XIV, 1312 p.