ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФЕНОМЕНОЛОГІЇ В КИТАЇ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  В. О. Кіктенко

Анотація

У статті розглядається історія розвитку феноменологічного руху в Китаї з 1920-х років й до сьогодення. Відзначено, що ідеї феноменології поступово проникли в Китай протягом 1920–1960-х років, проте до кінця 1970-х років переклади і дослідження класиків західної феноменології в Китаї були нечисленними і безсистемними. З кінця 1970-х й до середини 1980-х років відбулося повноцінне поширення феноменології в Китаї. Далі з кінця 1980-х й до середині 1990-х років був розпочатий переклад китайською мовою фундаментальних феноменологічних праць Е. Гуссерля, М. Гайдеггера, Ж.-П. Сартра, М. Шелера. Згодом, із середини 1990-х років й по теперішній час, ця перекладацька робота вийшла на системний рівень, що позитивно вплинуло на розвиток феноменології в Китаї. На сьогодні феноменологія в Китаї перебуває в основному на стадії сприйняття цього напрямку західної думки і формування власних феноменологічних досліджень, у яких виділяють три течії 1) актуальність феноменології для конфуціанства і буддизму, 2) феноменологія в історичному контексті, 3) діалог між феноменологією та аналітичною філософією. Все це демонструє успішну інтеграцію до світової науки китайських філософів, які до того ж формують власний погляд на розуміння структури свідомості людини.

Як цитувати

Кіктенко, В. О. (2021). ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФЕНОМЕНОЛОГІЇ В КИТАЇ. Китаєзнавчі дослідження, (2), 15-34. вилучено із https://chinese-studies.com.ua/index.php/journal/article/view/125
Переглядів статті: 21 | Завантажень PDF: 13

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

феноменологія, свідомість, буття, час, інтенціональність, конфуціанство, даосизм, буддизм, Китай та Захід

Посилання
Кіктенко В. О. Огляд історії аналітичної філософії в Китаї (XX – початок XXI століття) // Східний світ, 2018, № 2.
Goulding J. Xiong Wei: Chinese Philosophy and Hermeneutic Phenomenology // Gate of Philosophy 哲學門, Beijing University’s Journal of Philosophy special 90th anniversary of the Department of Philosophy, 2004, Vol. 5.
Hsiao, Paul Shih-yi. Heidegger and Our Translation of the Tao Te Ching // Parkes G. (Ed.). Heidegger and Asian Thought. Honolulu, 1990.
Jansena J., Cai Wenjing. Husserlian Phenomenology: Current Chinese Perspectives // Comparative and Continental Philosophy, 2018, Vol. 10, No 1.
Jin Xiping. Youding Shen: The First Phenomenologist in China // Lau Kwok-Ying, Drummond J. J. (Eds.). Husserl’s Logical Investigations in the New Century: Western and Chinese Perspectives. Dordrecht, 2007.
Kern I. China // Lester Embree, et al (Eds.). Encyclopedia of Phenomenology. Dordrecht, 2007.
Lau Kwok-Ying, Drummond J. J. (Eds.). Husserl’s Logical Investigations in the New Century: Western and Chinese Perspectives. Dordrecht, 2007.
Lau Kwok-Ying, Cheung Chan-Fai, Kwan Tze-Wan. Identity and Alterity: Phenomenology and Cultural Traditions. Würtzburg, 2010.
Lau Kwok-ying, Yu Chung-chi. Phenomenology and Human Experience. Traugott, 2012.
Lau Kwok-ying, Yu Chung-Chi. Border-crossing: phenomenology, interculturality and interdisciplinarity. Würzburg, 2014.
Lee Chun Lo. Time, the Image of Absolute Logos: A Comparative Analysis of the Ideas of Augustine and Husserl // Comparative and Continental Philosophy, 2018, Vol. 10, No 1.
Leung Ka-wing. Husserl’s Notion of Sensation and Merleau-Ponty’s Critique // Comparative and Continental Philosophy, 2018, Vol. 10, No 1.
Liu Xiaoli. Gödel’s philosophical program and Husserl’s phenomenology // Synthese, 2010, Vol. 175, No 1.
Li Zhongwei. From the Naturalistic to the Transcendental Conception of Intentionality // Comparative and Continental Philosophy, 2018, Vol. 10, No 1.
Ni Liangkang, Iso Kern. Phänomenologische Forschungen in China // Phänomenologische Forschungen Neue Folge, 1997, Vol. 2, No 2.
Parkes G. Heidegger and Asian Thought. Honolulu, 1987.
Wu Zengding. The Problem of Origin in Husserl’s Phenomenology // Comparative and Continental Philosophy, 2018, Vol. 10, No 1.
Zheng Pirui. What Awakens the Alien experience: starting from the incorporation of the lived body // Comparative and Continental Philosophy, 2018, Vol. 10, No 1.
艾伯林•汉斯。自由、平等、必死性。上海, 2006.
爱丁格•阿丽斯贝塔。阿伦特与海德格尔。 沈阳, 2000.
巴姆巴赫。海德格尔的根。上海, 2007.
贝勒尔•恩斯特。尼采、海德格尔与德里达。北京, 2001.
比梅尔。海德格尔。北京, 1996.
布托•阿兰。海德格尔。北京, 1996.
陈嘉映。海德格尔哲学概论。北京, 1995.
崔唯航,张羽佳。本真存在的路标-马丁•海德格尔。保定, 2005.
杜任之,编。现代西方著名哲学家述评。北京, 1980.
法里亚斯•维克托。海德格尔与纳粹主义。北京, 2000.
樊 炳 清 ,编。哲学辞典。上海, 1926.
范玉刚。睿思与岐误:一种对海德格尔技术之思的审美解读。北京,2005.
方向红。时间与存在:胡塞尔与海德格尔现象学的基本问题。北京, 2014.
高田珠树。海德格尔:存在的历史。石家庄, 2001.
海德格尔。存在与时间。北京, 1987.
海德格尔。存在与时间。台北, 1990a.
海德格尔。论尼。石家庄, 1990b.
海德格尔。海德格尔诗学文集。武汉, 1992.
海德格尔。人,诗意地安居。上海, 1995.
海德格尔。形而上学导论。北京, 1996.
海德格尔。林中路。上海, 1997.
海德格尔。存在与时间。北京, 1999a.
海德格尔。形而上学导论。北京, 1999b.
海德格尔。路标。北京, 2000a.
海德格尔。荷尔德林诗的阐释, 北京, 2000b.
海德格尔。尼采, 上、下册. 北京, 2002.
海德格尔。在通向语言的途中。北京, 2004.
海德格尔。存在与时间。北京, 2006.
海德格尔选集, 上、下册,上海, 1996.
海德格尔与有限性思想。北京, 2002.
海德格尔存在哲学。海口, 2004.
海德格尔论尼采: 作为艺术的强力意志。石家庄, 1990.
《海德格尔年鉴》第一卷:海德格尔与其思想的开端。北京, 2009.
韩潮。海德格尔与伦理学问题。上海, 2007.
郝文杰。石涛画学与海德格尔艺术哲学研究: 本体论与创作论之比析。天津, 2004.
洪谦主编。西方现代资产阶级哲学论著选辑。北京, 1964.
胡塞尔。现象学的观念。上海, 1986.
胡塞尔。欧洲科学危机和超验现象学。上海, 1988.
胡塞尔。纯粹现象学通论-第一卷。北京, 1992.
胡塞尔。逻辑研究-第一卷-纯粹逻辑学导论。台北, 1994.
胡塞尔选集。上海, 1997.
胡塞尔。哲学作为严格的科学。北京, 1999a.
胡塞尔。逻辑研究-第二卷, 第一部分-现象学与认识论研究。台北, 1999b.
胡塞尔。逻辑研究-第二卷, 第二部分-现象学与认识论研究。台北, 1999c.
胡塞尔。经验与判断。北京, 1999d.
胡塞尔。内在时间意识现象学。北京, 2000.
胡塞尔。欧洲科学的危机与超越论的现象学。北京, 2001.
胡塞尔。生活世界现象学。上海, 2002a.
胡塞尔。伦理学与价值论的基本问题。北京, 2002b.
胡塞尔。笛卡尔式的沉思。北京, 2002c.
胡自信。黑格尔与海德格尔。 北京, 2002.
黄裕生。时间与永恒:论海德格尔哲学中的时间问题。北京, 1997.
靳希平。海德格尔早期思想研究。上海, 1995.
科克尔曼斯•约瑟夫。海德格尔的<存在与时间>对作为基本存在论的此在的分析 / 陈小文等译,商务印书馆 。北京, 1996.
克莱芒•卡特琳。马丁与汉娜:海德格尔和他的妻子及情人。北京, 2002.
科林斯•杰夫。海德格尔与纳粹。北京, 2005.
柯小刚。海德格尔与黑格尔时间思想比较研究。上海, 2004.
库尔珀著•大卫。纯粹现代性批判:黑格尔、海德格尔及其以后。北京, 2004.
梅依著•莱因哈德。海德格尔与东亚思想。北京, 2003.
李貴良。胡塞爾現象學。台北, 1963.
李文堂。真理之光:费希特与海德格尔论 SEIN。南京, 2002.
李智。论海德格尔的现代性批判:另一种后现代主义。北京, 2003.
刘放桐。现代西方哲学。北京, 1981.
刘敬鲁。海德格尔人学思想研究。北京, 2001.
刘旭光。海德格尔与美学。上海, 2004.
刘永富。胡塞尔现象学、海德格尔本是学引论-从所知学的角度重新解读胡塞尔与海德格尔。西安, 2000.
李忠伟。回到现象学的意向性理论。北京, 2013.
罗克汀。胡塞尔现象学是对现代自然科学发展的反动 // 哲学研究, 1980, No 3.
罗森。诗与哲学之争:从柏拉图到尼采、海德格尔。北京, 2004.
鲁特凯维奇。从弗洛伊德到海德格尔存在精神分析评述。北京, 1989.
马尔霍尔。海德格尔与《存在与时间》。桂林, 2007.
默里斯•马克•弗罗芒。海德格尔诗学。上海, 2005.
倪梁康。胡塞尔与海德格尔。北京, 2016.
彭富春。无之无化-论海德格尔思想道路的核心问题。上海, 2000.
萨弗兰斯基•吕。海德格尔传-来自德国的大师。北京, 1998.
萨特。存在与虚无。北京, 1987.
萨特。存在主义是一种人道主义。上海, 1988.
萨特。词语。上海, 1989.
绍伊博尔德•冈特。海德格尔分析新时代的科技。北京, 1993.
舍勒。爱的秩序。香港, 1994.
沈有鼎。沈有鼎文集。北京, 1992.
诗•语言•思。北京, 1990.
斯坦纳•乔治。存在主义祖师爷:海德格尔。长沙, 1988.
斯坦纳•乔治。海德格尔。北京, 1989.
宋祖良。拯救地球和人类未来-海德格尔的后期思想。北京, 1993.
孙周兴。说不可说之神秘:海德格尔后期思想研究。上海, 1994.
涂成林。现象学的使命:从胡塞尔、海德格尔到萨特。 广州, 1994.
滕守尧。海德格。台北, 1996.
王恒。时间性、自身与他者:从胡塞尔、海德格尔到列维纳斯。南京, 2006. 王金林。世界历史意义的本质道说-从海德格尔的解读看马克思哲学的当代性。上海, 2002.
王庆节。解释学、海德格尔与儒道今释。北京, 2004.
王庆节。海德格尔与哲学的开端。北京,2015.
王庆节。海德格尔。北京, 2017.
汪文聖。胡塞爾與海德格。台北, 1997.
沃林•理查德。存在的政治:海德格尔的政治思想。北京, 2000.
沃林•理查德。德格尔的弟子:阿伦特、勒维特、约纳斯和马尔库塞。南京, 2005.
邬昆如。现象学论文集。台北, 1981.
夏汉苹。海德格尔传。武汉, 2001.
项退结。海德格。台北, 1989.
形式显示的现象学–海德格尔早期弗莱堡文选。上海, 2004.
熊伟, 编。现象学与海德格。台北, 1994年。
楊人梗。 現象學概論 // 民铎, 1929,Vol. 10, No 1.
扬•朱利安。海德格尔哲学纳粹主义。沈阳, 2002.
演讲与论文集。北京, 2005.
叶秀山。思•史•诗–现象学和存在哲学研究。北京, 1988.
余虹。思与诗的对话:海德格尔诗学引论。北京, 1991.
余虹。艺术与归家:尼采•海德格尔•福柯。北京, 2005.
俞宣孟。现代西方的超越思考:海德格尔的哲学。上海, 1989.
约翰逊•帕特里夏•奥坦伯德。海德格尔。北京, 2002.
张灿辉。海德格尔与胡塞尔现象学。台北, 1996.
张庆熊。熊十力的新唯识论与胡塞尔的现象学。上海, 1995.
张汝伦。海德格尔与现代哲学。上海, 1995.
张文喜。颠覆形而上学:马克思和海德格尔之论。北京, 2004.
张贤根。存在•真理•语言:海德格尔美学思想研究。武汉, 2004.
张祥龙。海德格尔思想与中国天道–终极视域的开启与交融。北京, 1996.
张祥龙。海德格尔传。石家庄, 1998.
张祥龙。从现象学到孔夫子。北京, 2001.
张祥龙。现象学思潮在中国。北京, 2011.
赵卫国。海德格尔的时间与时•间性问题研究。北京, 2006.
钟华。从逍遥游到林中路:海德格尔与庄子诗学思想比较。北京, 2004.
周民锋。走向大智慧:与海德格尔对话。成都, 2002.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають