ІДЕОЛОГІЯ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ КИТАЮ В ПЕРІОД ПОЛІТИКИ РЕФОРМ І ВІДКРИТОСТІ: ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  В. О. Кіктенко

Анотація

У статті досліджуються проблема визначення та методи вивчення ідеології Комуністичної партії Китаю в постмаоїстський період, дається порівняльний аналіз цих підходів. Проаналізовано концепт “офіційна ідеологія” КПК та його різні вирази в політичних теоріях китайських лідерів, які в цілому підпорядковані єдиному завданню побудови “соціалізму з китайською специфікою”. Відзначена важливість вивчення ідеології КПК, оскільки вона одночасно є теорією пізнання світу (епістемологія) і політичною дією (легітимність у суспільстві). Тому вивчення ідеології КПК є основним підходом не тільки для розуміння стратегії партії та зміни її керівництва, а й для аналізу політичного та соціально-економічного розвитку КНР в цілому. Наголошено на тому, що в існуючих дослідженнях недостатньо уваги приділяється вивченню цілісного розвитку офіційної ідеології КПК в ґенезі й у різних контекстах (внутрішніх і зовнішніх). Відповідно, це визначає необхідність системного вивчення ідеології КПК, представленої в генетично пов’язаних партійних концепціях – марксизм-ленінізм, ідеї Мао Цзедуна, теорія Ден Сяопіна, концепція “трьох представництв” Цзян Цземіня, “наукова концепція розвитку” Ху Цзіньтао та ідеї Сі Цзіньпіна про “соціалізм із китайською специфікою в нову епоху”. Відзначено, що нові концепти в ідеології КПК не тільки визначатимуть політичне майбутнє Китаю, але і матимуть великий міжнародний вплив, що, відповідно, визначає і актуальність досліджень у цій сфері. Особливу увагу приділено формуванню різних підходів до розуміння ідеології КПК, починаючи з роботи американського соціолога та історика Ф. Шурмана. Доведено помилковість досить поширеної серед західних вчених точки зору, що в сучасному Китаї ідеологія є догмою і виконує тільки функцію стримування при здійсненні соціально-економічних реформ. Показано, що ідеологія, як і раніше, відіграє визначальну роль у КНР, і це досягається завдяки високому ступеню адаптованості теорій та мови партії. Визначено, що подальші дослідження розвитку офіційної ідеології мають бути спрямовані на створення загальної картини політичних трансформацій КПК.

Як цитувати

Кіктенко, В. О. (2021). ІДЕОЛОГІЯ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ КИТАЮ В ПЕРІОД ПОЛІТИКИ РЕФОРМ І ВІДКРИТОСТІ: ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ. Китаєзнавчі дослідження, (1), 27-36. вилучено із https://chinese-studies.com.ua/index.php/journal/article/view/63
Переглядів статті: 403 | Завантажень PDF: 162

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

ідеологія, марксизм-ленінізм, КПК, ідеї Мао Цзедуна, теорія Ден Сяопіна, “три представництва”, “наукова концепція розвитку”, “соціалізм із китайською специфікою”, “соціалізм із китайською специфікою в нову епоху”, посткомунізм, постмарксизм, постмаоїзм

Посилання
Кіктенко В. О. “Китайська мрія” як теорія нового етапу модернізації КНР // Східний світ, 2015, № 3.
Кіктенко В. О. Від революції до модернізації: стратегія та ідеологія КНР періоду реформ // Східний світ, 2016, № 1.
Манхейм К. Избранное: Диагноз нашего времени. Москва, 2010.
Brown K. The Communist Party of China and Ideology // China: An International Journal, 2012, Vol. 10, No. 2.
Chen Cheng, Sil R. Stretching Postcommunism: Diversity, Context, and Comparative Historical Analysis // Post-Soviet Affairs, 2007, Vol. 23, No. 4.
Chen Cheng. The Return of Ideology: The Search for Regime Identities in Postcommunist Russia and China. Ann Arbor, 2016.
Ding X. L. The Decline of Communism in China: Legitimacy Crisis, 1977–1989. Cambridge, New York, 1995.
Fukuyama F. The End of History and the Last Man. Toronto, New York, 1992.
Gries P. H. China’s New Nationalism: Pride, Politics, and Diplomacy. Berkeley, 2004.
Holbig H. China after Reform: The Ideological, Constitutional, and Organisational Makings of a New Era // Journal of Current Chinese Affairs, 2018, Vol. 47, No. 3.
Li Quan. The idea of governance and the spirit of Chinese neoliberalism. New York, 2017.
Mierzejewski D., Kowalski B. China’s Selective Identities state, ideology and culture. Hampshire, 2019.
Misra K. From post-Maoism to post-Marxism: the erosion of official ideology in Deng’s China. New York, 1998.
Ricoeur P. Hermeneutics and the human sciences: essays on language, action, and interpretation. New York, Paris, 1981.
Ricoeur P. Lectures on Ideology and Utopia. New York, 1986.
Schurmann F. Ideology and organization in Communist China. Berkeley, 1966.
邓小平 . 在接见首都戒严部队军以上干部时的讲话 // 期刊论文, 1989, № 5.
江泽民. 论党的建设. 北京, 2001.
毛澤東. 毛澤東選集第二卷. 北京, 1991.
习近平. 习近平:胸怀大局把握大势着眼大事 努力把宣传思想工作做得更好, 2013年08月21, available at: http://cpc.people.com.cn/n/2013/0821/c64094-22636876.html (accessed 8 April 2020).
中共中央文献研究室. 十六大以来重要文献选遍-中. 北京, 2006.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>