ІДЕОЛОГІЯ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ КИТАЮ В ПЕРІОД ПОЛІТИКИ РЕФОРМ І ВІДКРИТОСТІ: ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Анотація

У статті досліджуються проблема визначення та методи вивчення ідеології Комуністичної партії Китаю в постмаоїстський період, дається порівняльний аналіз цих підходів. Проаналізовано концепт “офіційна ідеологія” КПК та його різні вирази в політичних теоріях китайських лідерів, які в цілому підпорядковані єдиному завданню побудови “соціалізму з китайською специфікою”. Відзначена важливість вивчення ідеології КПК, оскільки вона одночасно є теорією пізнання світу (епістемологія) і політичною дією (легітимність у суспільстві). Тому вивчення ідеології КПК є основним підходом не тільки для розуміння стратегії партії та зміни її керівництва, а й для аналізу політичного та соціально-економічного розвитку КНР в цілому. Наголошено на тому, що в існуючих дослідженнях недостатньо уваги приділяється вивченню цілісного розвитку офіційної ідеології КПК в ґенезі й у різних контекстах (внутрішніх і зовнішніх). Відповідно, це визначає необхідність системного вивчення ідеології КПК, представленої в генетично пов’язаних партійних концепціях – марксизм-ленінізм, ідеї Мао Цзедуна, теорія Ден Сяопіна, концепція “трьох представництв” Цзян Цземіня, “наукова концепція розвитку” Ху Цзіньтао та ідеї Сі Цзіньпіна про “соціалізм із китайською специфікою в нову епоху”. Відзначено, що нові концепти в ідеології КПК не тільки визначатимуть політичне майбутнє Китаю, але і матимуть великий міжнародний вплив, що, відповідно, визначає і актуальність досліджень у цій сфері. Особливу увагу приділено формуванню різних підходів до розуміння ідеології КПК, починаючи з роботи американського соціолога та історика Ф. Шурмана. Доведено помилковість досить поширеної серед західних вчених точки зору, що в сучасному Китаї ідеологія є догмою і виконує тільки функцію стримування при здійсненні соціально-економічних реформ. Показано, що ідеологія, як і раніше, відіграє визначальну роль у КНР, і це досягається завдяки високому ступеню адаптованості теорій та мови партії. Визначено, що подальші дослідження розвитку офіційної ідеології мають бути спрямовані на створення загальної картини політичних трансформацій КПК.