СПРИЙНЯТТЯ МАРКСИЗМУ ДЬЙОРДЯ ЛУКАЧА В КИТАЇ: ВІД ІДЕОЛОГІЧНОЇ КРИТИКИ ДО ФОРМУВАННЯ НАУКОВОГО ПІДХОДУ

Анотація

У статті розглянуті історія та сучасний стан вивчення китайськими вченими ідей угорського філософа-марксиста Дьйордя Лукача на прикладах найхарактерніших наукових статей і монографій. Відзначено, що китайські дослідники філософії Д. Лукача пройшли складний шлях – від перекладу окремих есе до масштабного перекладу і вивчення його фундаментальних праць, від політичної критики партійності до практичної і теоретичної інтерпретації його ідей. Насамперед показано, що в 1950-ті– 1990-ті рр. філософія Д. Лукача була втягнута в політичні дискусії в КНР, а китайські дослідження угорського марксиста по суті повторювали радянську критику. Наприкінці 1970-х–1980-х рр. активізувались дискусії серед китайських філософів щодо ідейної приналежності Д. Лукача (Сюй Чунвень, Ду Чжанчжи, Чжан Їсін, Сунь Бокуй). Головна увага в роботі зосереджена на основних напрямах вивчення філософії Д. Лукача в роботах китайських філософів у 1990-ті–2000-ті рр., які стосуються теорії уречевлення (Сюй Чунвень, Чжан Сіпін, Сунь Цюаньшеном, Ню Хунмей, Є Яньцзюня, Лян Хуея, Лі Цинцзюнь, Лян Хуей, Ху Сюймін, Хань Цюхун, Ду Чжанчжи), ідеї тотальності (Сюй Чунвень, Ян Ушуань, Чжан Канчжи, Ду Чжанчжи, Цзян Бінь), класової свідомості (Чжан Їбін, Ло Силян), ортодоксального марксизму (Ю Хао, Лі Жун), праці «Історія та класова свідомість» (Ду Чжанчжи, Сунь Бокуй, Гу Їси, Чжан Лян, Чжан Качжи, Гао Мінь), порівняльного аналізу (Пан Їпін, Хань Лісінь, Ло Силян). Насамкінець у статті дається характеристика та оцінка вивчення філософії Д. Лукача в Китаї. Показано, що китайські наукові дослідження Д. Лукача стали більш спеціалізованими та сконцентрованими на конкретних проблемах, поступово відбувся відхід від традиційного уявлення про Д. Лукача як про суто марксистського філософа. При цьому відзначено, що до сьогодні китайські філософи суттєво відстають від своїх західних колег у питанні вивчення ідей Д. Лукача й це насамперед стосується необхідного розмаїття теоретичних і методологічних підходів.