ЕВОЛЮЦІЯ НАЦІОНАЛІСТИЧНИХ НАРАТИВІВ У СУЧАСНОМУ КИТАЇ: ВІД СТОЛІТТЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИНИЖЕННЯ ДО «КІБЕРНАЦІОНАЛІЗМУ»

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Є. В. Гобова

Анотація

Розвиток націоналістичних наративів у Китаї від початку ХХ ст. відбувався на тлі визначних історичних подій, що, зрештою, сформували сучасну КНР у її нинішньому вигляді. Деякі наративи не втратили своєї поширеності та актуальності, хоча й пройшли через певну ревізію та переосмислення разом із тими історичними подіями, що слугували їхнім тлом та джерелом виникнення. У роботі розглядаються такі ключові події, як Сіньхайська революція, громадянська війна в Китаї, утворення Китайської Народної Республіки та подальші соціально-політичні події, що змінили націоналістичний дискурс у країні. Цей історичний контекст слугує основоположним елементом у побудові наративу національного відродження, у якому КНР позиціонує себе не лише як таку, що подолала минулі приниження, а й як таку, що відновила свій історичний статус великої світової держави. Цей наратив історичної спокути впливає на зовнішню політику Китаю, зокрема на відстоювання територіальних претензій у таких регіонах, як Південно-Китайське море, Тайвань і Тибет. Концепція «китайської мрії» Сі Цзіньпіна розглядається з погляду її ролі у формуванні як внутрішнього соціального дискурсу, так і змін у зовнішній політиці країни. Цей наратив національного відродження виходить за межі економічної та політичної сфер, охоплюючи культурну ревіталізацію та цілісне відродження китайської нації. Реалізація китайської мрії проявляється, зокрема, в ініціативі «Один пояс, один шлях» і впливає на взаємодію Китаю з міжнародними організаціями. У статті також розглядаються такі сучасні явища, як кібернаціоналізм, що демонструє, як цифрова епоха трансформувала ландшафт націоналістичного самовираження. Наратив віктимності та опору є ще одним важливим аспектом, який сприяє формуванню почуття національної гордості та єдності. Досліджується, як цей наратив впливає на підхід Китаю до сприйняття зовнішніх загроз і його реакцію на критику, особливо у сфері прав людини, демонструючи вплив націоналістичних настроїв на прийняття дипломатичних рішень.

Як цитувати

Гобова, Є. В. (2023). ЕВОЛЮЦІЯ НАЦІОНАЛІСТИЧНИХ НАРАТИВІВ У СУЧАСНОМУ КИТАЇ: ВІД СТОЛІТТЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИНИЖЕННЯ ДО «КІБЕРНАЦІОНАЛІЗМУ». Китаєзнавчі дослідження, (4), 13-29. https://doi.org/10.51198/chinesest2023.04.013
Переглядів статті: 66 | Завантажень PDF: 28

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Китайська Народна Республіка, націоналізм, Комуністична партія Китаю, наративи

Посилання
Airaksinen, T.H. Imperialism and Nationalism as May Fourt Movement Discourses. Studia Orientalia Electronica. 2014. Vol. 2. P. 1–15.
Brown, K. The Narratives of the Communist Party of China. 2019. URL: https://blogs.kent.ac.uk/munitions-of-the-mind/2019/02/06/the-narratives-of-thecommunist-party-of-china/ (дата звернення: 26.10.2023)
Chen, B. Sovereignty or identity?: Significance of the Diaoyutai/Senkaku Islands dispute for Taiwan. In Asia in International Relations. 2017. Р. 86–96.
Chen, J.T. The May Fourth Movement Redefined. Modern Asian Studies. 1970. 4(1). P. 63–81.
Chong, J.I. Popular narratives versus Chinese history: Implications for understanding an emergent China. European Journal of International Relations. 2014. 20(4). P. 939–964.
Chong, K.R. Cheng Kuan-ying (1841-1920): A Source of Sun Yat-sen’s Nationalist Ideology? The Journal of Asian Studies. 1969. 28(2). P. 247–267.
Coble, P.M. China’s «New Remembering» of the Anti-Japanese War of Resistance, 1937–1945. The China Quarterly. 2007. 190. P. 394–410.
Guo Yingjie. From Marxism to nationalism: The Chinese Communist Party's discursive shift in the post-Mao era. Communist and Post-Communist Studies. 2019. Volume 52. Issue 4. Р. 355–365.
GT Voice: West ignores nuclear contamination, but focuses on anti-China stance. URL: https://www.globaltimes.cn/page/202308/1297077.shtml (дата звернення: 05.10.2023).
Jiang, Y. Cyber-nationalism in China challenging western media portrayals of Internet censorship in China. 2012. North Terrace: University of Adelaide Press.
Kaufman A.A. The «Century of Humiliation» and China’s National Narratives. Testimony before the U.S.-China Economic and Security Review Commission Hearing on «China‟s Narratives Regarding National Security Policy». 2011. URL: https://www.uscc.gov/sites/default/files/3.10.11Kaufman.pdf (дата звернення: 1.10.2023).
Mao P. ‘Loving Nation’ and ‘Subjugated Nation’: Popular narratives of the nation in early twentieth-century Shanghai. East Asian Journal of Popular Culture. 2018. Volume 4. Issue 2. P. 221–236.
Meisner, M. Cultural Iconoclasm, Nationalism and Internationalism in the May Fourth Movement. In B. I. Schwartz (Ed.), Reflections on the May Fourth Movement: A Symposium. 1972. Vol. 44. P. 14–22.
Mitra, S. China's May Fourth Movement: New Narratives and Perspectives (1st ed.). 2013. Routledge India.
Mitter, R. 1911: The Unanchored Chinese Revolution. The China Quarterly. 2011. 208. 1009–1020.
Modongal, S., Lu Zhouxiang. Development of nationalism in China. Cogent Social Sciences. 2016. Vol. 2, Issue 1, 1–7.
Pankaj, E. The May Fourth Movement in Xi Jinping’s China. The Diplomat. 2023. URL: https://thediplomat.com/2023/05/the-may-fourth-movement-in-xijinpings-china/ (дата звернення: 20.09.2023)
Pye, L.W. The spirit of Chinese politics. 1992. Harvard University Press.
Tan, A.C., & Chen, B. China's Competing and Co‐opting Nationalisms: Implications to Sino-Japanese Relations. Pacific Focus. 2013. 28(3). P. 365–383.
Tian, M. The Legacy of the Second Sino-Japanese War in the People’s Republic of China: Mapping the Official Discourses of Memory. The Asia-Pacific Journal. 2022. Vol. 20. Issue 2. Num. 4. P. 1–17.
Townsend, J. Chinese Nationalism. The Australian Journal of Chinese Affairs. 1997. Vol. 27. P. 97–130.
Van Dongen, E. Of Post-Isms and May Fourth. In Realistic Revolution: Contesting Chinese History, Culture, and Politics after 1989. 2019. P. 164–195.
Zhang Yonghong. Analyzing the Connotation of Mao Zedong's Nation.
International Journal of Social Science Studies. 2013. Vol. 2. № 1. P. 65–69.
Zhao, D. An angle on nationalism in China today: attitudes among Beijing students after Belgrade 1999. The China Quarterly. 2002. Vol. 172. P. 885–905.
Zhao, D. The power of Tiananmen: State-society relations and the 1989 Beijing student movement. 2001. University of Chicago Press.
Zhao Suisheng. A nation-state by construction: Dynamics of modern Chinese nationalism. 2004. Stanford University Press.
Zhao Suisheng. Foreign policy implications of Chinese nationalism revisited: The strident turn. In Construction of Chinese Nationalism in the Early 21st Century. 2014. P. 17–35.
Zheng, D. Modern Chinese nationalism and the awakening of self-consciousness of the Chinese Nation. International journal of anthropology and ethnology. 2019. Vol. 3. P. 11.
Wang, Z. «National Humiliation, History Education, and the Politics of Historical Memory: Patriotic Education Campaign in China». International Studies Quarterly. 2008. Volume 52. Issue 4. P. 783–806.
卜建华。中国网络民族主义的意识形态功能探析。东岳论丛。2010a。04,163–167.
卜建华。网络民族主义思潮对青年政治社会化的影响。中国青年政治学院学报。2010b。02, 63–67。
卜建华、高菲菲、张宗伟。新媒体时代我国网络意识形态安全所面临的挑战及应对措施。党史博采 (理论)。2018. 02, 64–66。
措科。文化民族主义解析。青海师专学报,教育科学。2006。S2, 14–16。
罗志田。近代中国民族主义的研究取向与反思。四川大学学报 (哲学社会科学版)。1998。01。
任丙强。中国民族主义的重新兴起: 原因、特征及其影响。学海。2004。01, 78–82。
王小东。当代中国民族主义论。战略与管理。2000。05, 69–82。
萧功秦。中国民族主义的历史与前景。战略与管理。1996。02。
杨思信。近代文化民族主义论略。青海师范大学学报(哲学社会科学版)。2002。02, 51–55。
郑大华。中国近代民族主义与中华民族自我意识的觉醒。民族研究。2013。03, 1–14+123.
周平。中国民族政策价值取向分析。当代世界与社会主。2010。02, 135–141。

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають