КРИЗОВА КОМУНІКАЦІЯ КИТАЮ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ ЕПІДЕМІЇ COVID-19

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Є. В. Гобова

Анотація

Епідемія коронавірусу, що розпочалася наприкінці 2019 року в Ухані, стала безпрецедентним випробуванням не тільки для системи охорони здоров’я, але й для китайської дипломатії. У статті розглянуто та проаналізовано низку дій та заяв із боку офіційного Китаю з точки зору теорії публічної кризової комунікації. Описано стратегії та заходи антикризового управління у публічному інфопросторі Китаю у первинний період розповсюдження нової коронавірусної пневмонії всередині країни. На матеріалах текстів прес-конференцій МЗС КНР та новинних повідомлень у ключових офіційних інформагентств розглянуто основні наративи у внутрішній (всередині країни) та зовнішній (поза межами Китаю) комунікації. Аналіз показав недоліки на етапі первинної відповіді на кризу – невчасне реагування, неузгодженість дій, брак емпатичних повідомлень. У майбутньому це може призвести до труднощів у відновленні репутації та, як наслідок, до посилення репутаційного тягаря Китаю у контексті криз в охороні здоров’я. Зміст виявлених наративів, попри недоліки комунікації у висвітленні епідемії в Ухані, відображає поточні тенденції у зовнішній політиці Китаю. Проактивне формування власного образу “відповідальної великої держави” стало одним із найпомітніших проявів у риториці речників МЗС КНР. Внутрішній напрямок кризової комунікації відзначився послідовним інформуванням населення щодо запобіжних заходів та правил гігієни у період епідемії. Разом із загальним наративом “народної боротьби з хворобою” така стратегія допомогла принаймні частково загасити панічні настрої у суспільстві. Особливості висвітлення епідемії у іноземних ЗМІ також стали частиною загального дискурсу епідемії у традиційних медіа Китаю. Посилання на актуальні концепції міжнародних відносин, чітка координація дій із китайськими інформагентствами стали позитивними показниками підготовленості офіційних представників країни до такої ситуації. Загалом, з урахуванням виявлених недоліків, етап первинної реакції на кризу показав задовільну роботу відповідних інституцій та дієвість зовнішньополітичних концепцій, якими ця робота була скерована.

Як цитувати

Гобова, Є. В. (2021). КРИЗОВА КОМУНІКАЦІЯ КИТАЮ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ ЕПІДЕМІЇ COVID-19. Китаєзнавчі дослідження, (1), 5-16. вилучено із https://chinese-studies.com.ua/index.php/journal/article/view/61
Переглядів статті: 148 | Завантажень PDF: 77

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

кризова комунікація, COVID-19, Китай, міжнародні відносини, наратив

Посилання
Benoit, W. L. Accounts, excuses, and apologies: A theory of image restoration. Albany, 1995.
Cinelli, M., Quattrociocchi, W., Galeazzi, A., Valensise, C. M., Brugnoli, E. et al. The COVID-19 Social Media Infodemic. URL: https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2020arXiv200305004C/abstract
Coombs, W. T. & Holladay, S. J. Halo or reputational capital: Reputation and crisis management // Journal of Communication Management, 2006, 10(2).
Coombs, W. T. Impact of past crises on current crisis communications: Insights from situational crisis communication theory // Journal of Business Communication, 2004, 41.
Coombs, W. T. Ongoing crisis communication: Planning, Managing, and responding (2nd ed.). Los Angeles, 2007.
Gao Xiangze. Responsibility Theory: Necessary Resort of the Ethics of Contemporary Society // Journal of Changsha University of Science and Technology, 2007.
Stojanovic, D. China’s ‘mask diplomacy’ wins support in Eastern Europe. URL: https://apnews.com/76dff4b113e82d85716262895909f151
Triwibowo, A. Diplomacy and COVID-19: a reflection. URL: http://journal.unpar.ac.id/index.php/JurnalIlmiahHubunganInternasiona/article/view/3861/2906
Verma, R. China’s ‘mask diplomacy’ to change the COVID-19 narrative in Europe // Asia Europe Journal, 2020, 1–5.
2020年1月23日外交部发言人耿爽主持例行记者会 URL: https://www.fmprc.gov.cn/web/wjdt_674879/fyrbt_674889/t1735570.shtml
2020年2月3日外交部发言人华春莹主持网上例行记者会. URL: https://www.fmprc.gov.cn/web/wjdt_674879/fyrbt_674889/t1739521.shtml
2020年3月12日外交部发言人耿爽主持例行记者会. URL: https://www.fmprc.gov.cn/web/wjdt_674879/fyrbt_674889/t1755063.shtml
杜成敏. 傲慢与偏见比病毒更毒 // LEIFENG , 2020, 5月号, 84–88页.
韩丹丹. 抗击疫情 – 彰显中国力量 // 大庆社会科学, 2002, 第2期, 30–33页。
韩瑞波, 王娅茹. 公共危机管理研究进展与疫情下的实践导向 // 学习论坛, 2020年, 6月, 第6期, 62–70页。
何良。提升新时代中国国际话语权. URL: http://www.qstheory.cn/dukan/hqwg/2019-09/09/c_1124968280.htm
胡睿。疫情防治中社区责任的国际经验借鉴 // 北京城市学院学报, 2020, 第二期, 1–4页。
罗叶丹。疫情防控国际话语权的理论思考 // 人民论坛, 2020, 4月-5月合并出版, 146–147页。
门洪华。构建新型国际关系:中国的责任与担当 // 世界经济与政治, 2016, 第三期, 4–25页。
欧阳辉。习近平向世界讲好中国故事的思想. URL: http://theory.people.com.cn/n1/2019/0222/c40531-30897581.html
乔新生。重大疫情与西方媒体的报道 // 青年记者, 2020, 4月下, 109 页。
孙吉胜。 理论、机制、能力:加强中国外交研究的思考 // 太平洋学报, 2020, 第5期, 1–13页。
万鹏。习近平提出“人类命运共同体”重大意义之三:中国贡献繁荣全世界。URL: http://cpc.people.com.cn/xuexi/n1/2018/0126/c385474-29787976.html
王义桅。做好疫情公共外交,构建人类命运共同体 // 公共外交季刊, 2020, 第1期, 17–27页。
王义桅。中国展现负责人大国形象 // 人民论坛, 2020, 4月–5月合并出版, 36–39页。
王仲昀。疫情新常态下的“有效预防”与“国际合作” // 新民周刊, 2020, 第1090期, 50–51页。
习近平。大国意味着更大责任, 而份额更大垄断. URL: http://world.people.com.cn/n/2015/0328/c157278-26764197.html
习近平。彰显中国负责任大国担当:国际人士热议习近平主席新年贺词 // 人民日报, 2019, 1月2日。
贤集网。武汉肺炎会传染:患者已转入金银潭医院 八问武汉病毒性肺炎. URL: https://www.xianjichina.com/special/detail_438105.html
闫岩, 温婧。新冠疫情早期的媒介使用、风险感知与个体行为 // 新闻界, 2020, 第六期, 50–61页。
叶皓。公共外交与国际传播 // 现代传播, 2012, 第6期, 11–19页。
叶小文。防止中华民族复兴进程中的颠覆性风险 // 开放导报, 2020, 第3期, 7–13 页。
郑燕芳。话语生态传播视角下城乡“防疫”宣传语研究 // 传媒观察, 2020, 第六期, 33–40页。
中国战 “疫”:八个关键词背后的法理依据. URL: http://www.chinanews.com/gn/2020/01-30/9073283.shtml

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають