«КИТАЙ – ВІДПОВІДАЛЬНА ДЕРЖАВА»: АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО НАРАТИВУ

Анотація

Найновіші соціологічні дослідження вказують на рекордно негативне сприйняття Китаю у світі за останні 18 років, усупереч його активним намаганням створення й дотримання іміджу великої та незагрозливої потуги. Такий спад відбувся на фоні безпрецедентних подій у Гонконзі, СУАР та Ухані, що суттєво підірвали довіру до Китаю у світі. Разом із тим з 2013 року влада КНР активно сприяє посиленню китайської м’якої сили, наголошуючи на необхідності того, щоби світ «почув голос Китаю». Формування стратегічних наративів стало одним із ключових завдань китайських медіа. Проте вони виявилися недостатньо ефективними в контексті криз, яких зазнав Китай і весь світ у 2020 році. У статті розглядаються ймовірні причини того, чому ці наративи не принесли очікуваного результату. Проаналізовано наратив «Китай – відповідальна держава», розглянуто проблеми перекладу та сприйняття тих меседжів, що його формують. Ґрунтовний лінгвістичний аналіз концепції «відповідальність» або 责任 zeren у китайській мові показав, що вона має значну контекстуальну залежність і дає змогу як позитивного, так і негативного тлумачення. У намаганнях створити зовнішній образ відповідальної держави Китай просував гасло «відкритості, прозорості й відповідальності» в багатьох офіційних заявах і виступах, здебільшого в кризовій комунікації. Двозначність ключового поняття «відповідальність» 责任 zeren, що використовувався в китайських англомовних медіа та в перекладах доповідей офіційних представників КНР, також наявна в англійському його відповіднику responsibility. Проте в іноземних англомовних медіа це слово використовується переважно в негативних контекстах «провини Китаю», найчастіше звинувачуючи Китай у пандемії. Фокусуючись на використанні цього стратегічного наративу, стаття описує процес змін його значення від похвального до критичного залежно від різних обставин і контекстів.