МІСЦЕ РУХУ «ЧЕТВЕРТОГО ТРАВНЯ» В КАМПАНІЇ З ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В КНР
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті представлено комплексний аналіз еволюції ролі та символізму Руху «Четвертого травня» в кампанії з патріотичного виховання в Китаї – комплексі систематичних заходів, спрямованих китайським урядом на прищеплення патріотичних цінностей і національних почуттів серед молодшого покоління громадян. Рух «Четвертого травня» – переломний момент в історії Китаю – продовжує посідати центральне місце у формуванні національної ідентичності та просуванні ідеологічного конформізму. У цьому дослідженні розглядається, як китайський уряд стратегічно використав історичне значення цього руху для досягнення конкретних політичних та освітніх цілей. Останніми роками Рух «Четвертого травня» вибірково висвітлювався в рамках патріотичних освітніх кампаній. Ці кампанії намагалися підкреслити його патріотичні й антиімперіалістичні елементи, часто применшуючи його більш радикальні та демократичні аспекти. Хоча Рух «Четвертого травня» дійсно включав заклики до політичних реформ та інтелектуальної свободи, сучасні зусилля з патріотичного виховання, як правило, роблять більший акцент на його ролі як символу патріотичного опору та національного відродження. Такий вибірковий фокус ставить питання про баланс між історичною точністю та політичною необхідністю створення наративу, який відповідає поточним цілям Комуністичної партії Китаю. Зусилля китайського уряду з популяризації Руху «Четвертого травня» як символу національної єдності та відродження проявляються у різних формах, зокрема, через освітні програми, підручники, музеї та публічні вшанування пам’яті. Він відіграє життєво важливу роль у формуванні колективної пам’яті нації, тим самим зміцнюючи лояльність до КПК та її керівництва. Також окреслено динамічний характер образу Руху «Четвертого травня» в контексті патріотичного виховання. Продемонстровано, як різні китайські лідери формували та переосмислювали цей наратив відповідно до своїх політичних програм. Від епохи Мао Цзедуна до постмаоїстського періоду і часів Сі Цзіньпіна зображення Руху «Четвертого травня» змінювалося відповідно до панівного політичного клімату і цілей КПК. Аналіз вказує, що використання китайським урядом Руху «Четвертого травня» в кампаніях патріотичного виховання відображає ширші моделі і стратегії, які застосовуються для формування історичних наративів на службі політичних цілей. Воно підкреслює взаємодію між історією, ідеологією та сучасною політикою в динаміці управління Китаєм. Насамкінець показано, як імідж руху ретельно курувався, щоб відповідати поточним пріоритетам китайського уряду і керівництва КПК. Цей історичний наратив продовжує відігравати важливу роль у формуванні національної ідентичності, просуванні ідеологічного конформізму та зміцненні авторитету Комуністичної партії Китаю у сучасному Китаї.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Рух «Четвертого травня», Китай, патріотичне виховання, національна ідентичність, політична ідеологія, історичний наратив, Комуністична партія Китаю
Chow Ts’e-tsung. The May Fourth Movement: Intellectual Revolution in Modern China. Cambridge, Mass. : Harvard University Press, 1960.
Cohen P.A. Remembering and Forgetting National Humiliation in Twentieth-Century China. Twentieth-Century China. 2002. Vol. 27:2. P. 1–39.
Lin Yu-Sheng. The Crisis of Chinese Consciousness: Radical Antitraditionalism in the May Fourth Era. Madison, Wisconsin : The University of Wisconsin Press, 1979.
Liu C., Ma X. Popular threats and nationalistic propaganda: Political logic of China’s patriotic campaign. Security Studies. 2018. 27(4). P. 633–664.
Ropp P.S. The May fourth movement. Bulletin of Concerned Asian Scholars. 1980. Vol. 12:2. P. 58–64.
Weston T. The Power of Position: Beijing University, Intellectuals, and Chinese Political Culture, 1898–1929. Berkeley : University of California Press, 2004.
Wang X., Wang T. Discourse on nationalism in China’s traditional cultural education: Teachers’ perspectives. Educational Philosophy and Theory. 2018. Vol. 50:12. P. 1089–1100.
Wang Z. National humiliation, history education, and the politics of historical memory: Patriotic education campaign in China. International Studies Quarterly. 2008. 52(4). P. 783–806.
Xu Jilin. May Fourth: A Patriotic Movement of Cosmopolitanism. Sungkyun Journal of East Asian Studies. 2009. Vol. 9. No. 1. P. 29–62.
Zarrow P. Anarchism and Chinese Political Culture. New York : Columbia University Press, 1990.
Zhao S. A state-led nationalism: The patriotic education campaign in post-Tiananmen China. Communist and post-communist studies. 1998. Vol. 31(3). P. 287–302.
边融。新时代中国青年对五四运动的认识及五四精神弘扬路径研究 – 基于全国6229份问卷的调查. 新生代。2023年。第03期，第22–29页。
贲蕾。新时代五四精神引领地方应用型高校英语教学改革. 佳木斯大学社会科学学报。2022年。第04期。第256–258+262页。
陈睿。在新的时代条件下继承和发扬五四精神 –北京大学隆重举行“五四运动与民族复兴 – 纪念五四运动 90 周年暨李大钊诞辰 120 周年理论研讨会。 前线。2009年。第05期。第22–29页。
丛明坤。五四精神对青年教育的百年发展. 品位·经典。2022年。第13期。第43–45页。
丁媛媛。 五四精神融入青年学生爱国情怀涵育的探析。南方论刊。2022 年。第1期。第107–109页。
高婷婷。五四精神融入大学生思想政治教育的路径研究。 品位·经典。2023年。第06期。第37–39页。
胡献忠、刘佳。五四精神在新时代青年中的认同与传播研究. 中国青年社会科学。2022年。第03期。第18–26页。
黄兰。浅析五四精神在当代大学生思想政治教育中的教育功能 –评《大学生思想政治教育价值论》。 领导科学。2022年。第03期。第156页李剑岚、王世铎。躺平青年的内涵、问题及教育策略分析 –以五四精神为救助工具。 陕西青年职业学院学报。2022年。第03期。第62–66页。
吕涛。一部进行爱国主义教育的生动教材 –读《五四运动简史》。高校社会科学。1989年。第03期。第54–56页。
聂鑫。用五四精神涵养新时代青年的家国情怀。人民网, 2019-05-06, available at: http://theory.people.com.cn/n1/2019/0506/c40531-31068289.html (дата звернення: 03.09.2023)
秦娟娟。五四精神融入新时代大学生爱国主义教育研究。理论观察。2021 年。第02期。第41–43 页。
史钰泽。“五四精神”对大学生爱国主义教育的功能及传承路径探索。产业与科技论坛。2022年。第14期。第111–113页.
索世帅。论以五四精神涵养新时代青年价值观。 桂海论丛。2022年。第03期。第36–41页。
王德炎。五四精神对新时代青年教育的价值研究。绵阳师范学院学报。2021年。第10期。第7–14页。
王忍之。做跨世纪的一代新人——在全国青年业余文艺创作者会议开幕式上的讲话。人民日报。1991年3月9日。第4版。第1页。
王志超、许晓辉。 国内关于五四精神研究的热点、前沿与发展趋势 – 基于CiteSpace5.8R3的计量学分析。 青少年学刊。2022年。第03期。第 17–22页。